- •Модуль 1 організація постачання та управління закупівлями
- •Тема 1.1. Організація системи постачання на підприємстві
- •1. Матеріально-технічні ресурси та їх класифікація
- •2. Форми постачання
- •3. Логістичний підхід до управління постачанням
- •4. Основні концепції логістики постачання
- •Тема 1.2. Планування потреби в матеріальних ресурсах на підприємстві
- •1. Планування матеріально-технічного забезпечення на підприємстві
- •2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах
- •3. Взаємодія відділу постачань з іншими підрозділами підприємства
- •Тема 1.3. Управління закупівлями матеріальних ресурсів і товарів
- •1. Вирішення задачі "Зробити або купити?" (Задача mob, Make-or-Buy Problem)
- •2. Методи закупівель
- •3. Визначення економічного розміру замовлення
- •Тема 1.4. Методи вибору постачальників та організація взаємодії з ними
- •1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
- •2. Алгоритм вибору постачальника
- •2. Аналіз потенційних постачальників за критеріями
- •3. Оцінка потенційних або існуючих постачальників
- •3. Основні принципи відносин з постачальниками
- •Переваги та недоліки основних типів взаємовідносин з постачальниками
- •Обсяг закупівель / Вплив результатів»
- •Тема 1.5. Правові основи закупівель
- •1. Комерційні документи
- •2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- •3. Розробка договору постачання
- •Модуль 2 організація виробництва і внутрішньовиробнича логістика
- •Тема 2.1. Організація виробничого процесу на підприємстві
- •1. Сутність виробничого процесу на підприємстві
- •Класифікація транспортних засобів в потоковому виробництві
- •2. Традиційний та логістичний підходи до організації виробництва
- •Порівняння логістичного та традиційного підходів до організації виробництва
- •1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції
- •2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва
- •3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт
- •4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану
- •5. Забезпечення безперервності планового керівництва
- •6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (оуп) типу і характеру конкретного виробництва
- •Тема 2.2. Логістичні Push системи організації виробництва
- •1. Сутність Push системи організації виробництва
- •2. Традиційні системи планування виробництва
- •2. Система планування потреби у матеріалах mrp
- •3. Система планування ресурсів підприємства erp
- •Порівняння систем класу erp і erp II
- •Тема 2.3. Логістичні Pull системи організації виробництва
- •1. Сутність Pull системи організації виробництва
- •2. Метод заповнення "Супермаркету" (Supermarket Replenishment)
- •3. Метод лімітованих черг fifo (Capped fifo Lanes)
- •4. Метод "Барабан-Буфер-Мотузка" (Drum Buffer Rope)
- •5. Метод ліміту незавершеного виробництва (wip Cap)
- •6. Метод обчислюваних пріоритетів (Priority Sequenced Lanes)
- •7. Система "Lean Production"
- •Трансформація виробничого процесу в системі Lean Production (приклад)
- •Тема 2.4. Оптимізація виробничої програми підприємства
- •1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
- •2. Потужності логістичної системи
- •3. Методи оптимізації потужності логістичної системи
- •4. Показники оцінювання логістичних систем
- •П'ять ознак функціонування логістичної системи («5v»)
- •Показники оцінювання логістичної системи
- •5. Вплив зміни плану виробництва на показники діяльності логістичної системи
- •Модуль 3. Логістика розподілення та дистрибуції товарів
- •Тема 3.1. Розподілення продукції та його роль в логістиці
- •1. Тенденції дистрибуції на ринку споживчих товарів
- •1. Скорочення посередників і самостійна робота з роздрібом.
- •2. Відмова від власних самостійних продажів і доставки у роздріб, залучення зовнішніх партнерів і створення апарату менеджерів по розвитку ключових замовників.
- •1. Новий бізнес: виробництво власного продукту.
- •2. Новий бізнес: створення власних мереж роздрібних і дрібнооптових магазинів.
- •3. Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.
- •2. Взаємозв’язок розподільчої логістики та маркетингу
- •Тема 3.2. Логістичні посередники в дистрибуції
- •1. Роль, причини існування та переваги використання логістичних посередників
- •2. Канали розподілу, їх види та функції
- •1. Стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів.
- •Вибір каналу розподілу в залежності від характеристик товару
- •2. Типи каналів розподілу.
- •Порівняльна характеристика ефективності використання різних каналів розподілу
- •3. Оцінка безпосередніх учасників каналу.
- •3. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •4. «Ефект хлиста», або уявні коливання попиту
- •Розглянемо деякі причини більш докладніше:
- •1. Наростаюча помилка прогнозування
- •2. Консолідація замовлень
- •3. Результат цінової політики
- •1. Використання передових технологій
- •2. Адміністративний ресурс
- •3. Інші підходи до вирішення проблеми
- •Способи згладжування Bullwhip-ефекту
- •Тема 3.3. Формування дистрибутивної мережі
- •1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
- •2. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •3. Визначення кількості логістичних центрів в зоні обслуговування
- •4. Визначення місця розташування розподільчого центру
- •Тема 3.4. Управління товарними потоками в дистрибутивній мережі
- •1. Система планування розподілу продукції drp.
- •2. Основні стратегії руху товарних потоків в дистрибутивній мережі
- •3. Управління товарними потоками: системне і незалежне
Тема 2.4. Оптимізація виробничої програми підприємства
План:
1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
2. Виробничі потужності логістичних систем
3. Методи оптимізації потужності логістичної системи
4. Показники оцінювання логістичних систем
5. Вплив зміни плану виробництва на показники діяльності логістичної системи
1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
У виробничій логістиці знаходять широке застосування система норм і нормативів, що дозволяє встановлювати оптимальні значення ресурсів, які витрачаються, науково-обґрунтовані й ефективні співвідношення між окремими видами ресурсів, основними елементами процесу праці і всіх ланок виробничо-господарської системи підприємства (компанії, фірми). Особливе значення система норм і нормативів здобуває у сучасних ринкових відносинах, механізм яких базується на рівновазі попиту та пропозиції і відкриває вільний доступ до усіх видів ресурсів і товарів. В умовах ринку скорочення витрат ресурсів, зниження трудових, матеріальних та інших витрат на виробництво продукції і виконання послуг стає необхідною економічною вимогою планування, організації і управління виробництвом. На ринку товарів за інших рівних умов виграє той виробник, який найбільш ощадливо використовує обмежені ресурси і досягає їхньої мінімальної витрати на одиницю продукції, що випускається.
Метою створення системи норм і нормативів є посилення наукової обґрунтованості, пропорційності і збалансованості планів, більш глибоке виявлення і використання резервів виробництва, подальше підвищення його ефективності. Це підкріплюється наступними принципами:
забезпечення прогресивності норм і нормативів на основі досягнень науково-технічного прогресу, передових методів організації виробництва і праці;
комплексне формування нормативної бази для усіх видів планів;
забезпечення порівняння норм і нормативів на різних рівнях управління;
автоматизації формування і використання;
забезпечення методичної єдності.
Як відзначається в енциклопедичному словнику, термін "норма", у перекладі з латинського, означає правило, зразок, установлену міру, середню величину тощо; а "норматив" – це науково-обґрунтовані розрахункові величини витрат робочого часу, матеріальних і фінансових ресурсів, що застосовуються у нормуванні і управлінні виробничою і господарською діяльністю підприємств.
В умовах ринкової економіки поняття норм і нормативів декілька ширше. Норма – це науково-обґрунтована величина витрат тих чи інших економічних ресурсів у конкретних виробничо-технічних умовах. Вона встановлює індивідуальне значення (величину) витрат ресурсів на одиницю продукції у визначених умовах підприємства, його підрозділу чи іншого рівня. Норматив – це еталон витрат різних ресурсів на виробництво одиниці продукції, значення якого повинно відповідати досягнутому рівню розвитку ринкових відносин при повному ступені використання техніки, передової технології, прогресивної організації виробництва і необхідної кваліфікації персоналу. За допомогою нормативів порівнюють планові і дійсні витрати.
Норми, на відміну від нормативів, мають конкретне галузеве, внутрішньовиробниче призначення. Вони створюються для відповідних локальних умов робочого місця чи визначеного типу виробництва і повинні відбивати як загальні закономірності, так і специфічні особливості розвитку підприємства, а також зміни витрат економічних ресурсів при припустимих обмеженнях у планований термін їхнього використання. Норми розробляються зазвичай на короткостроковий, заздалегідь установлений період їхнього застосування в заданих галузевих чи корпоративних умовах з урахуванням взаємодії конкретних виробничо-технічних, організаційно-економічних, соціально-трудових і багатьох інших факторів. Усі норми повинні завжди відповідати тим умовам, для яких вони були розроблені. Вони можуть переглядатися відповідно до зміни нормоутворюючих виробничих факторів.
З практичної точки зору будь-які нормативи і норми є вихідними даними, що застосовуються при плануванні оцінки різних видів діяльності, робіт і послуг. Вони створюють цілу систему планових, економічних, фінансових та інших норм і нормативів і складають нормативну базу планування, яка класифікується за різними ознаками (рис. 1). Система норм і нормативів на підприємствах є основою виконання таких найважливіших планових функцій, як визначення обсягів і термінів виготовлення продукції, обґрунтування витрат і результатів, облік і контроль витрати виробничих ресурсів тощо.
Так соціальні нормативи сприяють регулюванню як внутрішніх, так і зовнішніх взаємин персоналу на підприємстві і за його межами. Наприклад, існуючий норматив мінімальної заробітної плати визначає не тільки встановлювану державою ціну робочої сили, але і величину доходів працівників та рівень життя людей.
Організаційні нормативи найбільш повно виявляються у доцільній координації як у часі, так і у просторі всіх матеріальних і трудових ресурсів, встановленні оптимальних пропорцій між окремими ланками виробничого процесу. Наприклад, нормативи встановлюють тривалість виробничого циклу, розміри партій виробів та періодичність їх запуску, розмір запасів та ін.
При виконанні технологічних функцій управління норми і нормативи дозволяють розрахувати технологічні операції. На всіх стадіях виробничого процесу здійснюється спостереження і контроль параметрів (норм) виробництва. Ведеться статистичний, управлінський, бухгалтерський, фінансовий і податковий облік за спеціальними правилами (методиками) і формами (частіше автоматизованим) для узагальнення даних, їхнього аналізу і прийняття управлінських рішень.
Аналіз технологій й організації виробничого процесу в заданих умовах дозволяють розробити розрахунково-аналітичні норми, які забезпечують раціональне використання обмежених ресурсів на кожному робочому місці. Експериментальні норми встановлюються на основі експериментальних даних, отриманих у реально існуючих умовах виробництва. Аналітично-дослідницькі норми розробляються на основі аналізу і дослідження технологічних процесів виробництва і встановлення залежності їх від величини витрат ресурсів.
Науково-обґрунтовані норми дозволяють приймати оптимальні рішення. З однієї сторони рішення може полягати в мінімізації витрат при досягненні заданого результату, з іншого - в максимальному результаті при заданих витратах (ресурсах). За даними оперативної, бухгалтерської чи статистичної звітності підприємства розробляються звітно-статистичні норми.
Останнім часом на підприємствах все більше поширення отримали аналітичні норми, які застосовуються за допомогою використання комп'ютерної техніки. Аналітичні нормативи служать базою впровадження автоматизованих систем планових розрахунків.
Індивідуальні, приватні і диференційовані норми розробляються стосовно до конкретних матеріалів, виробів чи процесів. Видаткові норми визначають величину витрат ресурсів, оціночні - ефективність їхнього використання, оперативно-виробничі - тривалість і порядок руху ресурсів у процесі виробництва продукції.
Таким чином, розглянута класифікація дозволяє об'єднати в єдину систему всі існуючі різноманітні нормативи і норми. Саме діючі нормативи витрат різних виробничих ресурсів повинні головним чином визначати в умовах ринку той економічний інтерес підприємств і їхній кінцевий результат, що дозволяє правильно планувати види й обсяги продукції, що випускається, а також припустиму витрату ресурсів і величину одержуваних доходів.
Велике значення для виробничої логістики має норма витрат матеріальних ресурсів. Норми витрат матеріальних ресурсів – це максимально припустима кількість сировини, матеріалів, палива та ін. матеріальних ресурсів, що витрачається на виготовлення одиниці продукції визначеної якості і виконання технологічних операцій, у тому числі логістичних. Норми витрат в загальному вигляді виражаються як сума чистої ваги виготовленої продукції чи ваги матеріалу, що входить до її складу, і величини прийнятних відходів виробництва, а також інших втрат.
На підставі норм витрат і виробничої програми в логістиці прогнозуються потреби виробництва і розробляються всі логістичні аспекти формування і управління матеріальними потоками. Наявність нормативної бази є обов'язковим для функціонування логістичних систем і підсистем. Найважливішими нормативними показниками є:
нормативна корисна витрата сировини і матеріалів;
коефіцієнт використання матеріалів;
видатковий коефіцієнт;
питома витрата сировини і матеріалів.
Нормативна корисна витрата матеріалів – це маса (обсяг) матеріальних ресурсів, що створюють готову продукцію. Визначають її по кресленню виробу і розрахунковій масі (обсягу) матеріалу.
Коефіцієнтом використання матеріалівназивають відношення корисної витрати матеріалів до норми витрат. Даний критерій є одним із показників ефективності використання матеріальних ресурсів, тому що чим більше початковий коефіцієнт, тим повніше використання того чи іншого матеріалу і менше відповідно відходів виробництва.
Видатковий коефіцієнт– це показник, зворотний коефіцієнту використання матеріалів.
Важливу роль відіграє також показник питомої витрати сировини і матеріалів, що представляє собою кількість фактично витрачених матеріалів (матеріалу) на одиницю продукції (робіт). Визначається розподілом кількості витраченого матеріалу на обсяг виготовленої з нього продукції.
На практиці в логістиці зустрічаються навіть такі норми, як норми часу оформлення документів, норми часу прийняття рішень та ін.
Від якості норм, від їхньої обґрунтованості і точності залежить економічний стан підприємства. В умовах ринку система норм і нормативів є не інструментом адміністративного втручання у виробничо-господарські інтереси структурних підрозділів логістичної системи і системи виробництва, а необхідним елементом внутрішньої організації процесу виробництва і регулятором зовнішніх взаємин.