4. «Ефект хлиста», або уявні коливання попиту
У пошуках все більш витончених прийомів прогнозування фахівці часто випускають з уваги той факт, що такі небажані коливання попиту можуть мати не лише природну, але і штучну сутність, а значить – піддаватися корекції.
У традиційних системах управління виробництвом і логістикою всі підприємства розглядуються як ізольовані елементи, які самостійно планують свої потреби і закупівлі. При цьому виникають суттєві відхилення і коливання у всьому логістичному ланцюзі. Локальна оптимізація, неузгодженість дій учасників логістичного ланцюга і недостатній інформаційний обмін призводять до так званого Bullwhip-ефекту.
Цей ефект є ситуацією, при якій незначні зміни попиту кінцевого споживача призводять до значних відхилень в планах інших учасників логістичного ланцюга (субпідрядників, постачальників тощо). При виникненні Bullwhip-ефекту порушується безперебійний рух матеріальних та інформаційних потоків в логістичному ланцюзі, спричиняючи тим самим ризик невиконання замовлення клієнта.
Причини виникнення «ефекту хлиста»
Одного разу фахівці компанії Procter & Gamble задалися питанням, чому так сильно коливається розмір отримуваних компанією замовлень на один з найбільш продаваємих – дитячі підгузки. Адже їх споживання кінцевим клієнтом, тобто немовлям, рівномірно і постійно. Послідовно вивчивши статистику: 1) продажів роздрібних магазинів, 2) замовлень, що одержуються дистриб'юторами, 3) замовлень, що одержуються компанією від дистриб'юторів, і, нарешті, 4) замовлень, які P&G розміщує у постачальника сировини, менеджери компанії із здивуванням виявили, що коливання обсягу замовлень зростають у міру просування вгору по ланцюгу постачань. Це явище було назване ефектом хлиста (Bullwhip-ефект). Його графічна ілюстрація приведена на рис. 2.
Рис. 2. Зростання коливання об'єму замовлень вгору
Була висунута гіпотеза, що даний ефект обумовлений ірраціональним ухваленням рішень про поповнення і формування запасів. Тобто, стикаючись з різким сплеском вхідних замовлень, менеджери схильні перестраховуватися і в свою чергу розміщувати таке замовлення, щоб воно дозволило задовольнити підвищений попит за деяким запасом. Коли ж таке завищене замовлення прибуває (природно, через деякий час), сплеск інтересу до товару, як правило, вже спадає, і на складі утворюється надлишок товару. Отже, наступне замовлення буде або відкладене до витрачання запасу, або відчутно скорочене в об'ємі. Постачальник товару, отримуючи такі нерівномірні замовлення, в свою чергу будує прогнози з ще більшим розкидом значень і надає своїм постачальникам компонентів замовлення зі ще більшими коливаннями. Однак пильніший погляд на проблему показав, що справа не лише в поведінкових особливостях осіб, що відповідають за визначення потреби.
У Bullwhip-ефекту виявилися ряд об'єктивних причин, серед яких можна виділити:
наявність часу реакції системи – як часу проходження інформації по ланцюжку, так і часу проходження матеріального потоку;
помилки в прогнозуванні попиту;
відхилення від планових термінів і обсягів виробництва і постачань;
створення підприємствами додаткових страхових запасів;
довільне збільшення розмірів партій постачань;
неврахування промоактивностей (розпродажів, рекламних заходів тощо);
ажіотажний попит в період відсутності товару у постачальника (і часта відміна замовлень після появи такого запасу);
коливання цін на продукцію;
відсутність загальної інформації про стан ланцюжка постачань та замовлень.