- •Навчальний посібник університетська освіта
- •Програма курсу
- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Тема 3. Організація навчального процесу в університеті
- •Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі: вступ до спеціальності
- •Тема 5. Бібліотека університету і правила користування її фондами
- •Тема 6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •Тема 7. Студентське самоврядування як невід'ємна складова
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •Європейська культурна конвенція
- •Велика Хартія Університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція
- •Сорбонська декларація
- •Болонська декларація «The European Higher Education Area»
- •Саламанкське звернення
- •Звернення Саламанкської конференції європейських закладів вищої освіти «Формування європейського простору вищої освіти».
- •Празький саміт
- •Берлінська конференція
- •2. Основні завдання, принципи та шляхи формування
- •Переваги ects
- •Система ects базується на таких основних елементах
- •Ects забезпечує прозорість через такі засоби:
- •Основними вимогами Європейської Кредитної Трансферної Системи є:
- •Інформаційний пакет
- •Головні функції Додатка до диплома
- •Витяг з Додатку до диплома, що визначає кваліфікацію випускника
- •3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Для входження України до європейського простору вищої освіти потрібно впровадити в системі вищої освіти:
- •Приєднання України до Болонського процесу дасть можливість:
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Концептуальні засади розвитку вищої освіти.
- •Структура вищої освіти
- •Освітні рівні вищої освіти
- •Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
- •Головні риси нової національної моделі вищої освіти в Україні
- •Основні принципи розвитку системи освіти (ст. 6 Закону України «Про освіту»)
- •Фундаменталізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Складові процесу фундаменталізації освіти
- •Індивідуалізація навчальної діяльності
- •Алгоритм формування навчального плану
- •Навчальний план містить:
- •I. Графік навчального процесу.
- •II. Бюджет часу (в тижнях).
- •IV. План навчального процесу.
- •1. Нормативні навчальні дисципліни.
- •2. Вибіркові дисципліни.
- •Структурні складові робочої навчальної програми:
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклом дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості
- •Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
- •Алгоритм розробки структурно-логічної схеми вивчення навчальних дисциплін
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика є складовою частиною Державного стандарту освіти і використовується для:
- •Тема 3 Організація навчального процесу в університеті
- •Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України: умови; основні терміни, поняття та їх визначення; мета та завдання; основні принципи
- •Функції кмсонп
- •Основними завданнями кмсонп:
- •Принципи кмсонп
- •Підходи до організації навчально-виховного процесу
- •2. Форми організації навчання
- •Структура лекції
- •Різновиди лекцій:
- •Типи семінарських занять
- •Мета лабораторної роботи
- •Форми лабораторних робіт
- •Види індивідуальних занять
- •Мета індз
- •Зміст індз
- •Структура індз:
- •Види індз
- •Порядок подання та захист індз
- •3.Організаційно-методичне забезпечення
- •Комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни повинен включати такі документи
- •4. Контроль успішності студента
- •Функції педагогічного контролю у внз
- •Принципи педагогічного контролю
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу та єктс (естs)
- •При урахуванні результатів поточної роботи студентів е підсумковій оцінці можна керуватись наступними групами
- •Види контролю знань
- •Завдання поточного контролю зводяться до того
- •5. Методи та технології навчання в кмсонп
- •Традиційні та нетрадиційні методи навчання
- •6. Учасники навчально-виховного процесу в кредитно-модульній системі
- •Педагогічна модель вітчизняного фахівця Гуманістичні якості:
- •Професійні і ділові якості
- •Особисті якості
- •Складові галузевих стандартів Освітньо-професійної програми підготовки фахівців магістерського рівня за напрямком 0501 «Економіка і підприємництво», розроблених на компетентнісних засадах
- •Тема 4 Фахова підготовка у вищому навчальному закладі:
- •1.Економічна освіта: стан, досягнення, проблеми розвитку
- •Економічна освіта
- •Вимоги до умінь фахівців за спеціальностями і спеціалізаціями
- •Професійні назви робіт, коди та назви кваліфікаційних угрупувань професій, які здатен виконувати бакалавр з фаху "Облік і аудит"
- •Вимоги до випускника вищого навчального закладу освіти та система умінь, що їх відображає
- •Тема 5 Бібліотека університету і правила користування фондами
- •1. Бібліотека університету: поняття, завдання, структура
- •Основні завдання бібліотеки
- •Основні функції бібліотеки
- •Бібліотека має право:
- •Структура бібліотеки
- •З історії бібліотек
- •Типи бібліотек
- •2. Фонди бібліотеки і правила користування ними
- •Системи класифікації
- •Бібліотечні каталоги
- •Типи бібліотечних каталогів
- •Тема 6 Соціально-культурна інфраструктура університету
- •1. Основні напрями діяльності університету як багатопрофільного вищого навчального закладу
- •2. Структурно-організаційна схема університету
- •Адміністративно-господарський комплекс
- •Тема 7 Студентське самоврядування як невід'ємна складова демократизації вищої школи
- •1. Студентське самоврядування в інституціях вищої освіти: суть, структура, форми роботи
- •2. Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах
- •3. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні
- •Головні завдання Всеукраїнської студентської ради
- •Всеукраїнська студентська колегія
- •Секретариат
- •Система студентського самоврядування у внз України
- •Загальні збори колективу студентів (конференція)
- •Структура студентського самоврядування в гуртожитку
Для входження України до європейського простору вищої освіти потрібно впровадити в системі вищої освіти:
широкомасштабну довгострокову стратегію системної модернізації всієї системи освіти;
систему якості освіти, яка відповідає стандартам ЄС, потребам ринкової економіки, внутрішнього розвитку держави та суспільства;
державний реєстр напрямів підготовки та спеціальностей, відповідно до міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО-96 та 97) і міжнародної стандартної класифікації занять (МСКЗ-88);
загальноприйняту та порівняльну систему вчених ступенів;
законодавчо підсилені умови для полегшення працевлаштування українських громадян в Європі та міжнародній конкурентоспроможності системи вищої освіти України;
систему кредитів на зразок Європейської системи трансферу кредитів (ЕСТS) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів;
законодавчо підсичені умови задля забезпечення мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:
забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних освітянських послуг;
забезпечення визнання та зарахування часу, який викладач, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;
сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти; метою вироблення порівняльних критеріїв та методологій.
Приєднання України до Болонського процесу дасть можливість:
Визнати українські дипломи про вищу освіту всіма країнами-учасницями Болонського процесу, насамперед через введення загальноєвропейського додатка до диплома.
Розширити доступність і підвищити конкурентоспроможність вищої освіти в Європі; створити умови для підвищення мобільності студентів, викладачів та адмінперсоналу.
Вдосконалити організацію навчального процесу, контролю та атестації студентів уведенням єдиного для всієї Європи механізму обліку засвоєння студентами змісту освіти (ЕСТS). Насамперед, ідеться про розширення можливостей нелінійної (асинхронної) схеми навчання, що сприятиме реалізації особистісно-орієнтованого підходу до підготовки студентів, вибору ними індивідуальної траєкторії навчання.
Підвищити самостійність і водночас відповідальність вищих навчальних закладів у питаннях вибору змісту навчання.
Вищим навчальним закладам України контактувати із навчальними закладами як усередині країни, так і за її межами з метою обміну досвідом щодо змісту освітніх програм, організації процесу навчання. У зв'язку з цим важливо вивчити досвід 40 європейських країн, які підписали Болонську декларацію.
Проблеми впровадження української вищої освіти до Болонського процесу:
Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше;
Недостатнє визнання у суспільстві рівня "бакалавр" як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. Як правило, прийом до вузу ми здійснюємо не на бакалаврат, а на спеціальність;
Загрозлива у масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом;
Збільшення розриву зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці;
Невиправдана плутанина у розумінні рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста і магістра, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV;
Ми змирилися з нехтуванням передовими науковими дослідженнями у закладах освіти, які є основою університетської підготовки. Наша система наукових ступенів складна у порівнянні з загальноєвропейською, що ускладнює мобільність викладачів і науковців в Європі;
Неадекватно до потреб суспільства і ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі у чотири рази більша ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих;
Відійшла в минуле колись добре організована для централізованої економіки система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип "освіта через усе життя" поки що в умовах нашої держави не може бути в повній мірі реалізований;
Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних керманичів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40 % від загальної кількості ВНЗ ІІІ та IV рівнів акредитації.
Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:
привести у відповідність вимогам Болонської декларації Закон України "Про вищу освіту"у частині визначення змісту і статусу освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти; внести зміни до «Закону про вищу освіту» щодо Європейських циклів навчання, затвердити національну рамку кваліфікацій, розробити відповідно до нової рамки кваліфікацій нове покоління стандартів освіти;
привести до відповідності класифікацію вчених ступенів системи освіти та Переліку кваліфікацій, які використовуються на ринку праці, в тому числі і Європейському;
визначити витрати навчального часу студента певного актуального рівня розвитку на адекватне вивчення навчального матеріалу в об’ємі модуля, тобто ув’язування навчального модуля з кредитами;
розробити методику розрахунку педагогічного навантаження викладачів вищої школи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу та навчального навантаження студента, а також, взаємозв’язок між ними;
розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо регулювання діяльності викладацького персоналу та студентського контингенту вищої школи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо впровадження тестових технологій об’єктивного педагогічного контролю знань тих, хто навчається;
розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо сертифікації на відповідність, у процесі якої встановлюється рівень компетентності індивіда і його відповідність соціальним ролям, на які він претендує;
розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо селекції індивідів для виконання конкретних соціальних ролей па основі його професійної придатності, здатності і готовності.
Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно розробити та законодавчо урегулювати процедуру контролю якості та акредитації, а також посилення міжнародної конкурентоспроможності випускників вищої школи України.