Адміністративно-господарський комплекс

Відділ громадського харчування:

• їдальні;

• Буфети;

• Кафе;

• Магазини.

Відділ головного енергетика

Відділ головного механіка

Відділ капітального та поточного ремонту

Відділ матеріально-технічного забезпечення

Господарський відділ

Навчальні корпуси

Служба охорони

Студмістечко:

• Дирекція студмістечка;

• Гуртожитки.

Спортивні споруди:

• Стадіони;

• Спортивні корпуси;

• Спортивні зали.

Культурний центр – підрозділ університету, який всю роботу проводить з метою створення можливостей для обдарованої студентської молоді реалізувати свій творчий та інтелектуальний потенціал, подальшого розвитку творчих колективів, естетичного виховання молоді, популяризації студентської художньої творчості.

Культурно-масова робота в університеті проводиться з метою розкриття творчих здібностей і талантів студентів, підвищення їх культурного рівня, розвитку моральних якостей, і спрямована на організацію змістовного дозвілля та задоволення естетичних потреб.

Організацією культурно-масової роботи в університеті мається Центр організації виховної, соціальної роботи та дозвілля.

Протягом навчального року в університеті проводяться кульно-масові заходи із залученням до них студентів, співробітників університету та членів їх сімей.

Зазвичай це концерти, присвячені державним і професійним гам, конкурси, огляди художньої самодіяльності, ігри КВН, ювілейні вечори, фестивалі, художні виставки та творчі зустрічі. Ік правило, щорічно в університетах проводяться різні конкурси, зокрема: конкурс-огляд художньої самодіяльності, який впливає на підвищення культурно-естетичного рівня особового складу, сприяє витку його здібностей, формування гармонійно розвинутої особистості, шоу-конкурси «Міс університет» та «Містер університет», фестиваль народної творчості тощо і університетах працюють вокально-інструментальні, танцювальні та інші гуртки, створені різного роду хори, фольклорні ансамблі, клуб веселих та найкмітливіших, та інші клуби за інтересами.

Тема 7 Студентське самоврядування як невід'ємна складова демократизації вищої школи

ПЛАН

1. Студентське самоврядування в інституціях вищої освіти: суть, структура, форми роботи

2. Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах

3. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні

Ключові поняття

• Студентське самоврядування

• Українська асоціація студентського самоврядування (УАСС)

• Всеукраїнська студентська рада

• Конференція

• Всеукраїнська студентська колегія

• Секретаріат Всеукраїнської студентської колегії

• Регіональні студентські колегії (Ради)

1. Студентське самоврядування в інституціях вищої освіти: суть, структура, форми роботи

Методологічні засади громадянського самоврядування знайшли відображення в Конституції України, а питання студентського самоврядування у Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту» та концептуальних засадах щодо стратегії і основних напрямів розвитку освіти у першій чверті XXI ст. (Національна доктрина розвитку освіти), інших нормативно-правових документах.

З метою організаційного та науково-методичного забезпечення впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Міністерство освіти і науки України наказом від 03.04.01 № 166 затвердило «Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах».

Самоврядування у вищому навчальному закладі – це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладам, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Вищим органам студентського самоврядування є загальні збори (конференція).

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо. Не зважаючи на те, що студентські об'єднання можуть бути різними за формами, але завдання їх однакові.

Основні завдання органів студентського самоврядування:

• забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

• забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;

• сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів:

• сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

• сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

• організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

• сприяння працевлаштуванню випускників;

• участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад вищих навчальних закладів, керівники студентських представницьких органів факультетів – до вчених рад факультетів.

Міністерство освіти і науки України систематично співпрацює з національним студентським союзом України – Українською асоціацією студентського самоврядування (УАСС), що на добровільних засадах об'єднує органи студентського самоврядування вищих навчальних закладів усіх регіонів України. Ця співпраця полягає у періодично проведенні взаємних консультацій, конференцій та семінарів, залученні представників УАСС до підготовки проектів нормативних актів з питань вищої освіти та соціального забезпечення студентів.

Серед асоціацій (спілок) студентів визначають:

• молодіжні фахові об'єднання, організації за інтересами;

• молодіжні релігійні організації;

• студентські профспілкові організації;

• благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди;

• національні молодіжні організації;

• студентський рух;

• громадсько-політичні організації молоді;

• молодіжні партії, філії молодіжних партій.

Співпрацю адміністрацій вищих навчальних закладів управління освітою та молодіжних громадських організацій слід зарахувати до чинників, які найбільше впливають на формування і здійснення державної молодіжної політики.

Упродовж останніх років частка молодіжних і студентських об'єднань продовжує збільшуватися, підвищується їх активність, дієвість, авторитет серед молоді.

Студентська молодь входить в об'єднання та організації за інтересами; благодійні фонди; громадсько-політичні організації молоді. Окремо діють студентські об'єднання та рухи (парламенти, ради тощо), а також студентська спілка України.

У співпраці органів освіти й молодіжних організацій окреслилися і добре себе зарекомендували форми роботи, які розширюють можливості використання організаційного потенціалу студентських об'єднань, зокрема такі, як:

• сприяння створенню координаційних структур у вищих навчальних закладах з метою узгодження студентського руху, концентрації зусиль на здійснення державної молодіжної політики;

• сприяння навчанню лідерів й активістів студентського руху;

• зустрічі керівників органів освіти з представниками молодіжних організацій;

> включення представників студентських організацій до складу дорадчих органів у вищих навчальних закладах й інші.

Підтримка студентських молодіжних організацій – одне з основних завдань, вирішення якого позитивно вплине на формування й ефективність продовження державної молодіжної політики.