Тема 6. Соціально-культурна інфраструктура університету

Основні напрями діяльності університету як багатопрофільного вищого навчального закладу.

Структура університету.

Зовнішня структура університету – інтегрований багато структурний комплекс. Елементи зовнішньої структури університету.

Внутрішня структура університету – багаторівневий організаційно-управлінський комплекс. Елементи внутрішньої структури університету.

Соціально-культурна інфраструктура університету: гуртожитки, спортивні об’єкти, клуби художньої самодіяльності, оздоровчі табори, об'єкти громадського харчування. Традиції, ювілеї, конкурси.

Тема 7. Студентське самоврядування як невід'ємна складова

демократизації вищої школи

Актуальність проблеми студентського самоврядування. Проблеми студентського самоврядування у законодавчих та нормативно-правових документах з вищої освіти.

Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах: суть, структура, форми роботи. Європейський вибір України та питання утвердження студентського самоврядування. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні.

Студентське самоврядування в університетах європейських країн.

Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу

ПЛАН

1. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.

2. Основні завдання, принципи та шляхи формування Європейського простору вищої освіти.

3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу.

1. Болонський процес як засіб інтеграції

і демократизації вищої освіти країн Європи.

Документи Болонського процесу

Болонський процес – це структурна реформа вищої освіти на європейському просторі, яка базується на системі заходів європейських державних установ (рівня міністерств освіти), університетів, міждержавних та громадських організацій, які мають відношення до вищої освіти, спрямованих на досягнення цілей, сформульованих у Болонській декларації (Bologna, 19. 0б. 1999 р.).

Мета Болонського процесу – створення не пізніше 2010 р. гармонізованого Європейського простору вищої освіти, що сприятиме поліпшенню якості та модернізації європейської вищої освіти, а також: більшій мобільності студентів та викладачів між різними університетами Європи.

Причинами, що зумовили цей процес, є докорінні перетворення в політичних та економічних системах усіх розвинених європейських країн, зокрема

1. Монопольне становище США на світовому ринку, систематичне випередження європейських країн за рядом показників, які відносяться до системи освіти.

2. Перенесення конкуренції в наукову сферу.

3. Потребу в переорієнтації вищої освіти до вимог роботодавців та ринків праці.

4. Прагнення об'єднати свої розрізнені потенціали в єдиний потужний економічний механізм.

Таким чином, постало питання про те, що якщо країни ЄС не зможуть інтегруватися повністю, то роздрібнена і розрізнена економіка старої Європи не зможе протистояти зростаючому конкурентному напору інших економічно розвинених країн, і, в першу чергу, СІЛА та Японії.

Ліквідування цієї глобальної проблеми можливо лише поетапно.

I етап. Необхідно створити загальноєвропейську систему освіти, зблизити рівні освіти в різних країнах, зробити зіставленими національні переліки напрямів підготовки, близькими терміни навчання, підвищити якість підготовки фахівців.

II етап. Скорегувати національні законодавства про працю, щоб випускник будь-якого європейського університету міг знайти своє місце на єдиному європейському ринку праці.

Головні складові Болонського процесу

Формування співдружності провідних європейських університетів під егідою документа, названого Великою хартією університетів(Magna Charta Universitatum).

Об'єднання національних систем освіти і науки в європейський простір з єдиними вимогами, критеріями і стандартами.