- •Навчальний посібник університетська освіта
- •Програма курсу
- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Тема 3. Організація навчального процесу в університеті
- •Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі: вступ до спеціальності
- •Тема 5. Бібліотека університету і правила користування її фондами
- •Тема 6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •Тема 7. Студентське самоврядування як невід'ємна складова
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •Європейська культурна конвенція
- •Велика Хартія Університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція
- •Сорбонська декларація
- •Болонська декларація «The European Higher Education Area»
- •Саламанкське звернення
- •Звернення Саламанкської конференції європейських закладів вищої освіти «Формування європейського простору вищої освіти».
- •Празький саміт
- •Берлінська конференція
- •2. Основні завдання, принципи та шляхи формування
- •Переваги ects
- •Система ects базується на таких основних елементах
- •Ects забезпечує прозорість через такі засоби:
- •Основними вимогами Європейської Кредитної Трансферної Системи є:
- •Інформаційний пакет
- •Головні функції Додатка до диплома
- •Витяг з Додатку до диплома, що визначає кваліфікацію випускника
- •3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Для входження України до європейського простору вищої освіти потрібно впровадити в системі вищої освіти:
- •Приєднання України до Болонського процесу дасть можливість:
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Концептуальні засади розвитку вищої освіти.
- •Структура вищої освіти
- •Освітні рівні вищої освіти
- •Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
- •Головні риси нової національної моделі вищої освіти в Україні
- •Основні принципи розвитку системи освіти (ст. 6 Закону України «Про освіту»)
- •Фундаменталізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Складові процесу фундаменталізації освіти
- •Індивідуалізація навчальної діяльності
- •Алгоритм формування навчального плану
- •Навчальний план містить:
- •I. Графік навчального процесу.
- •II. Бюджет часу (в тижнях).
- •IV. План навчального процесу.
- •1. Нормативні навчальні дисципліни.
- •2. Вибіркові дисципліни.
- •Структурні складові робочої навчальної програми:
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклом дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості
- •Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
- •Алгоритм розробки структурно-логічної схеми вивчення навчальних дисциплін
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика є складовою частиною Державного стандарту освіти і використовується для:
- •Тема 3 Організація навчального процесу в університеті
- •Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України: умови; основні терміни, поняття та їх визначення; мета та завдання; основні принципи
- •Функції кмсонп
- •Основними завданнями кмсонп:
- •Принципи кмсонп
- •Підходи до організації навчально-виховного процесу
- •2. Форми організації навчання
- •Структура лекції
- •Різновиди лекцій:
- •Типи семінарських занять
- •Мета лабораторної роботи
- •Форми лабораторних робіт
- •Види індивідуальних занять
- •Мета індз
- •Зміст індз
- •Структура індз:
- •Види індз
- •Порядок подання та захист індз
- •3.Організаційно-методичне забезпечення
- •Комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни повинен включати такі документи
- •4. Контроль успішності студента
- •Функції педагогічного контролю у внз
- •Принципи педагогічного контролю
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу та єктс (естs)
- •При урахуванні результатів поточної роботи студентів е підсумковій оцінці можна керуватись наступними групами
- •Види контролю знань
- •Завдання поточного контролю зводяться до того
- •5. Методи та технології навчання в кмсонп
- •Традиційні та нетрадиційні методи навчання
- •6. Учасники навчально-виховного процесу в кредитно-модульній системі
- •Педагогічна модель вітчизняного фахівця Гуманістичні якості:
- •Професійні і ділові якості
- •Особисті якості
- •Складові галузевих стандартів Освітньо-професійної програми підготовки фахівців магістерського рівня за напрямком 0501 «Економіка і підприємництво», розроблених на компетентнісних засадах
- •Тема 4 Фахова підготовка у вищому навчальному закладі:
- •1.Економічна освіта: стан, досягнення, проблеми розвитку
- •Економічна освіта
- •Вимоги до умінь фахівців за спеціальностями і спеціалізаціями
- •Професійні назви робіт, коди та назви кваліфікаційних угрупувань професій, які здатен виконувати бакалавр з фаху "Облік і аудит"
- •Вимоги до випускника вищого навчального закладу освіти та система умінь, що їх відображає
- •Тема 5 Бібліотека університету і правила користування фондами
- •1. Бібліотека університету: поняття, завдання, структура
- •Основні завдання бібліотеки
- •Основні функції бібліотеки
- •Бібліотека має право:
- •Структура бібліотеки
- •З історії бібліотек
- •Типи бібліотек
- •2. Фонди бібліотеки і правила користування ними
- •Системи класифікації
- •Бібліотечні каталоги
- •Типи бібліотечних каталогів
- •Тема 6 Соціально-культурна інфраструктура університету
- •1. Основні напрями діяльності університету як багатопрофільного вищого навчального закладу
- •2. Структурно-організаційна схема університету
- •Адміністративно-господарський комплекс
- •Тема 7 Студентське самоврядування як невід'ємна складова демократизації вищої школи
- •1. Студентське самоврядування в інституціях вищої освіти: суть, структура, форми роботи
- •2. Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах
- •3. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні
- •Головні завдання Всеукраїнської студентської ради
- •Всеукраїнська студентська колегія
- •Секретариат
- •Система студентського самоврядування у внз України
- •Загальні збори колективу студентів (конференція)
- •Структура студентського самоврядування в гуртожитку
Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
Концептуальні засади розвитку вищої освіти.
Фундаменталізація підготовки фахівців з вищою освітою.
Індивідуалізація навчальної діяльності.
Концептуальні засади розвитку вищої освіти.
Структура вищої освіти
ОСВІТНІ РІВНІ
ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНІ
РІВНІ
неповна вища
освіта базова вища освіта повна вища
освіта
молодший спеціаліст
бакалавр
спеціаліст, магістр
Освітні рівні вищої освіти
Неповна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Базова вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
Повна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.
Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посаду певному виді економічної діяльності.
Бакалавр –освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад економічної діяльності.
диплом молодшого
спеціаліста
диплом бакалавра
диплом спеціаліста
диплом магістра
Документи
про вищу освіту: |
Післядипломна освіта – спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.