Структура бібліотеки

Відділи	Сектори
Відділ комплектування документів	– комплектування документів
	– обліку документів
	– списання документів
	– книгообміну та обмінних фондів
Відділ наукової обробки документів і організації каталогів	– каталогізації
	– періодичних видань
	– пропаганди каталогів і консультації користувачів
Відділ зберігання фондів
Відділ рідкісних книг та рукописів
Відділ обслуговування науковою літературою	– абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
	– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
	– міжбібліотечний абонемент (МБА)
Відділ обслуговування навчальною літературою	абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
	– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
Відділ культурно- просвітницької роботи.
Галузеві відділи
Інформаційно- бібліографічний відділ	– інформаційно-бібліографічного обслуговування
	– наукової бібліографії
	– інформаційної та бібліотечно-бібліографічної освіти користувачів
Науково-методичний відділ	– методичної роботи
	– науково-дослідницької роботи
Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення	– підтримки автоматизованої бібліотечної системи та програмного забезпечення
	– комп'ютерного забезпечення
Служби допоміжних та господарських робіт: гігієни та реставрації; копіювально-множильних робіт; палітурних, художніх та інших робіт

З історії бібліотек

Перші згадки про бібліотеки в Стародавній Русі знаходимо в літописах до 1037 р., коли за наказом київського князя Ярослава Мудрого зібралися у Києві писці для перепису слов'янських книг та грецьких перекладів. Всі ці книги зберігались в Софіївському соборі в Києві. Вони складали першу відому нам бібліотеку на Русі.

Вже в XI ст. бібліотеки існували в багатьох містах Стародавньої Русі. В основному вони були при церковних соборах. До того часу відносяться і перші монастирські бібліотеки, найбільша з яких належала Києво-Печерському монастирю. В Київській державі з'являються і перші приватні бібліотеки. Збиранням книжок займався сам князь Ярослав Мудрий. Освіченою людиною на Русі був чернігівський князь Святослав, син Ярослава Мудрого. А великий князь Володимир Мономах брав з собою книги, навіть відправляючись в дорогу.

У XVII ст. відбулися значні зрушення в розвитку науки, освіти Російської централізованої держави. У цей час у Москві починає працювати одна з перших типографій. У 1654 р. в ній була набрана перша російська друкована книга «Апостол» І. Федорова. У кінці XVI ст. організовується друкарський двір, який тільки за другу половину XVII ст. випустив більш як 300 тис. примірників друко­ваних букварів і біля 150 тис. примірників церковних книг. В цей час створюються бібліотеки вищих навчальних закладів.