- •Міністерство освіти і науки україни
- •Завдання для практичних робіт за темами розділ 1. Теоретичні основи створення інформаційних систем і технології, інформаційної бази
- •Тема 1. Інформаційні системи і технології, їх роль в управлінні економікою
- •«Поняття інформаційних систем, їх види та загальна характеристика»
- •1. Виконання практичних завдань:
- •2. Оцінка знань студентів.
- •3. Завдання до самостійної роботи.
- •Тема 1. Інформаційні системи і технології, їх роль в управлінні економікою практичне заняття 2: «Структура і класифікація інформаційних систем та їх задач»
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Самостійна робота:
- •Теоретична частина Інформаційні системи і технології, їх роль в управлінні економікою
- •1.Поняття інформаційних систем, їх види та загальна характеристика
- •2.Структура і класифікація інформаційних систем та їх задач
- •3. Роль інформаційних систем в управлінні економікою. Основні етапи розвитку інформаційних систем
- •4. Поняття інформаційних технологій і визначення. Складові інформаційних технологій
- •Тема 2. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису практична робота 3: «Структура економічної інформації»
- •1.Фронтальне опитування
- •2. Виконання практичних завдань
- •Завдання 2. На підставі первинного документа «Видатковий касовий ордер», необхідно визначити реквізити - ознака, реквізити - основа.
- •Видатковий касовий ордер
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •1.На підставі первинного документа «Розрахунково-платіжна відомість», необхідно визначити реквізити - ознака, реквізити - основа.
- •Тема 3. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису
- •3.Структура економічної інформації
- •4.Засоби формалізованого опису економічної інформації: класифікація та кодування економічної інформації.
- •5.Класифікація економічної інформації. Ознаки класифікації. Методи класифікації.
- •6. Кодування економічної інформації. Класифікатори економічної інформації.
- •Тема 2. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису практична робота 4: «Засоби формалізованого опису економічної інформації.За темою»
- •1. Фронтальне опитування:
- •2. Виконання практичних завдань: Завдання 1.
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •4.Питання для самоконтролю
- •Література:
- •Тема 2. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису практична робота 5: «Класифікація економічної інформації. Ознаки класифікації. Методи класифікації»
- •1.Фронтальне опитування:
- •2. Виконання практичних завдань.
- •Завдання 2. Визначите в якому вузі навчаються студенти, спеціальності, курсі : - Коган м.С., якщо він має код класифікації - 003.02.3.3.26.
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •Теоретична частина
- •Тема 2. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису практична робота 6: «Кодування економічної інформації»
- •1. Фронтальне опитування
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •2. Продовжити застосування систем кодування. Якщо до групи додали 2 осіб жіночої та 2 осіб чоловічої статі.
- •Теоретична частина:
- •Тема 3. Організація позамашинної інформаційної бази практична робота 7: «Поняття інформаційної бази. Позамашинна інформаційна база. Порядок створення позамашинної інформаційної бази»
- •1. Фронтальне опитування:
- •2. Виконання практичних завдань:
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •4. Питання для самоконтролю:
- •Теоретична частина Організація позамашинної інформаційної бази
- •2.Носії інформації та їх класифікація.
- •3.Первинні документи, вимоги до їх заповнення у фінансово-кредитних установах.
- •4.Вихідні документи.
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Організація машинної інформаційної бази практична робота 8: «Машинна інформаційна база. Технологія використання системи управлення базою даних Access у фінансово-кредитних установах»
- •План проведення практичного заняття:
- •1. Фронтальне опитування
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •Початкові дані:
- •Теоретичний матеріал з теми організація машинної інформаційної бази
- •Тема 3. Організація позамашинної інформаційної бази
- •1. Фронтальне опитування:
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •Тема 3. Організація позамашинної інформаційної бази Практичне заняття 10: «Технологія використання системи управлення базою даних Access у кредитних установах»
- •1. Фронтальне опитування
- •2. Виконання практичних завдань
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практичне заняття 11:
- •1. Фронтальне опитування:
- •2. Практична частина:
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практична робота 12: «Аналітичне дослідження майнового стану господарюючого суб'єкта»
- •1. Фронтальне опитування:
- •2. Практична частина:
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практична робота 13:
- •1. Фронтальне опитування:
- •2. Практична частина:
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази Практична робота 14: «Аналіз структури активу і пасиву балансу господарюючого суб'єкта»
- •1. Фронтальне опитування:
- •2. Практична частина:
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи.
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практична робота 15: «Аналіз фінансових результатів»
- •1. Фронтальне опитування:
- •2. Практична частина:
- •3. Оцінка знань студентів.
- •4. Завдання до самостійної роботи
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практичне заняття 16:
- •1.Фронтальне опитування :
- •2. Виконання практичних завдань:
- •3. Оцінка знань студентів.
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практичне заняття 17: «Автоматизація обліку основних засобів»
- •1.Тестове опитування.
- •2. Фронтальне опитування з метою визначення рівня підготовки студентів
- •3. Виконання практичних завдань:
- •4. Оцінка знань студентів.
- •5. Самостійна роботи.
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практичне заняття 18: «Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій»
- •1. Тестування.
- •3. Виконання практичних завдань:
- •4. Оцінка знань студентів.
- •5. Завдання до самостійної роботи.
- •1.Фронтальне опитування:
- •2.Виконання практичних завдань:
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практичне заняття 20: «Взаємозв’язок комплексів функціональних задач на різних рівнях управління бюджетного фінансування»
- •1.Фронтальне опитування:
- •2. Виконання практичних завдань:
- •3.Оцінка знань студентів.
- •4.Питання для самоконтролю
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практичне заняття 21: «Взаємозв’язок комплексів функціональних задач на різних рівнях управління бюджетного фінансування»
- •1. Фронтальне опитування:
- •2. Виконання практичних завдань:
- •3.Оцінка знань студентів.
- •4.Питання для самоконтролю:
- •Тема (змістовий модуль) 4. Організація машинної інформаційної бази практичне заняття 22: «Методика і алгоритми рішення задач управління бюджетного фінансування»
- •1. Фронтальне опитування:
- •2. Виконання практичних завдань:
- •3.Оцінка знань студентів.
- •4.Питання для самоконтролю.
- •Створення комп’ютерних технологій практичне заняття 23:
- •Фронтальне опитування:
- •2.Виконання практичних завдань:
- •3.Оцінка знань студентів.
- •4.Завдання до самостійної роботи.
- •Тема 6. Режим роботи еом практична робота 24: «Режим пакетної обробки, режим поділу часу, режим реального часу, інтерактивний режим»
- •План проведення практичного заняття:
- •2. Виконання практичних завдань.
6. Кодування економічної інформації. Класифікатори економічної інформації.
При проектуванні інформаційних систем можливе застосування різноманітних систем кодування: порядкової, серійно-порядкової, послідовної, кодування з повторенням та інші.
Порядковий спосіб кодування — це формування коду з чисел натурального ряду та його присвоєння. Це найбільш повний і простий засіб. Застосовується для однопризначних номенклатур.
Серійно-порядковий спосіб — формування коду з чисел натурального ряду і закріплення окремих серій чи діапазонів цих чисел за об’єктами класифікації з однаковими ознаками, та його присвоєння. Застосовується для двопризначних номенклатур.
Послідовний спосіб — формування коду класифікаційного групування чи об’єкту класифікації з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих групувань, що одержують при ієрархічному засобі класифікації, та його присвоєння.
Паралельний спосіб — формування коду класифікаційного групування чи об’єкту класифікації з використанням кодів незалежних групувань, одержаних під час фасетного засобу класифікації, та його присвоєння.
При утворенні системи класифікації та кодування для об’єкту застосовуються різноманітні комбінації методів класифікації та кодування, вибір яких залежить від призначення класифікатора, специфіки вирішуваних завдань та вибору обчислювальної техніки.
До кодів ставляться такі вимоги:
забезпечення розв’язання всіх задач системи за їх мінімальної довжини кодів;
єдність кодів на всіх рівнях;
структура коду повинна забезпечити групування інформації в необхідних розмірах;
коди можуть бути як внутрiшньомашинні, так і зовнішні.
Внутрiшньомашинні коди використовуються обчислювальною системою, а зовнішні, крім цього, й користувачем.
Штрихові системи кодування як метод маркування товарів з’явився всередині 60-х років ХХ століття у США та інших економічно-розвинених країнах світу для ідентифікації руху величезних мас товарів на всьому шляху від виробника до споживача. Маркування має бути простою і доступною операцією, нести мінімальну кількість необхідної інформації. При цьому ставились необхідні умови: маркування має легко і безпомилково читатися за допомогою відносно простих, надійних, доступних за ціною технічних засобів, що мають включатися як елемент у технологічний процес обробки інформації, зокрема й засобами комп’ютерної техніки.
З часом штрихове кодування набуло надзвичайно великого поширення як елемент процесу обліку та електронної обробки даних.
Штрихове кодування – подання даних за допомогою штрихового коду. Штриховий код – комбінація послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами і яка призначена для автоматизованої ідентифікації товару та іншої інформації. Воно базується на застосуванні двійкової системи числення: інформація запам’ятовується як послідовність нулів і одиниць, до того ж смуги (темні чи світлі) означають: широкі – 1, вузькі – 0, тому штриховий код є послідовністю смуг: світлих чи темних, вузьких чи широких, нанесених на різні носії інформації (папір, самоклеюча плівка, кераміка, пластмаса тощо). Темні смуги називають штрихами, а світлі – проміжками. Зчитування штрихового коду здійснюється зліва направо спеціальними пристроями (сканерами), кожному виду товарів присвоюється номер з 13 цифр: 1 та 2 – держава-виробник, 3,4,5,6,7 – підприємство-виробник, 8,9,10,11,12 – код товару та його споживчі властивості, 13 – контрольна цифра. Можливий варіант, коли для коду держави відводиться 3 цифри, а для коду підприємства – 4.
Розрахунок контрольної цифри проводить наступним чином:
Обчислюється сума цифр, які розташовані на парних позиціях коду.
Результат множимо на 3.
Обчислюємо суму цифр, які знаходяться на непарних позиціях коду.
Знаходимо суму результатів 2 та 3 дії.
Контрольна цифра обчислюється як різниця мі кінцевою сумою(дія 4) і вищим числом, яке максимально наближене до кінцевої суми і кратне 10.
Приклад: Штриховий код 4820000570107 товару. 482 – Україна, 0000 – без ідентифікації виробника, 57010 – 100% натуральна кава. Остання цифра коду 7 – контрольна цифра, має наступний порядок розрахунку:
8+0+0+5+0+0=13
13*3=39
4+2+0+0+7+1=14
39+14=53
60-53=7
Система штрихового кодування була створена як спосіб передачі інформації по всьому ланцюгу: виробник – оптовик - роздрібний торговець - покупець. Суб’єкти господарювання повинні впровадити організаційні та технологічні заходи, що забезпечать можливість використання штрихового кодування. Для автоматизованого обліку товарів, маркованих штрих-кодовими позначками, суб’єкти господарювання повинні використовувати спеціальне технічне обладнання (ЕККА, сканери, принтери штрих-кодових позначок та ін.).
Якщо товар, що надійшов, не має штрихового коду, його слід нанести самостійно, розробивши свою систему кодування. Для нанесення кодових міток використовуються: матричне друкування, термодрукування, термоперенесення, струминне і лазерне друкування.
Система штрихового кодування є домінуючою інформаційною технологією автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними і створення інформаційної бази бухгалтерського обліку, контролю і управління товарно-грошовим обігом.
Зв'язок системи штрихового кодування, як засобу автоматизації первинного обліку з системою рахунків бухгалтерського обліку дає змогу в автоматизованому режимі формувати регламентні бухгалтерські записи надходження, переміщення, реалізації ТМЦ в електронному журналі реєстрації господарських операцій, що є джерелом формування вихідних показників. Система штрихового кодування є прототипом автоматичної бухгалтерії в майбутньому.
Класифікатор — це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об’єктів та їх угруповань. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об’єкта і його код.
Щодо кожного класифікатора важливо визначити його призначення та сфери дії. Класифікатор може бути призначений:
а) для первинного кодування об’єктів, процесів тощо під час підготовки даних для машинної обробки. У такому разі він використовується як довідник, а отже, упорядковується здебільшого за найменуванням об’єктів;
б) для автоматизованої обробки даних, застосування класифікатора під час внутрішньомашинної обробки даних, їх видачі користувачеві. Упорядковані такі класифікатори найчастіше за кодами об’єктів.
в) для передавання інформації по каналах зв’язку.
За сферою дії розрізняють класифікатори:
а) особисті — особистого користування;
б) локальні — використовувані під час розв’язування задачі чи комплексу задач у системі;
в) галузеві — застосовувані в установах та на підприємствах однієї галузі;
г) загальнодержавні — обов’язкові для використання в усіх установах та на підприємствах держави.
Питання для самоконтролю:
Дайте поняття економічної інформації.
Визначте ознаки класифікації економічної інформації.
Визначте особливості економічної інформації.
Наведіть класифікацію економічної інформації за функціями управління.
Наведіть класифікацію економічної інформації за стадіями управління.
Вимірники економічної інформації.
Дайте поняття реквізиту.
Дайте поняття реквізиту-основи.
Дайте поняття реквізиту - ознаки.
Визначте структуру реквізиту.
Назвіть типи реквізитів.
Дайте поняття показника.
Дайте поняття повідомлення.
Дайте поняття класифікації.
Дайте поняття кодуванню.
Назвіть системи класифікації ЕКІ.
Назвіть системи кодування.
Дайте поняття класифікатора.
Література:
1.Клименко О.В. Інформаційні системи і технології в обліку. Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2008.-320с.
2. Мамченко С.Д., Одинец В.А. Економічна інформатика. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2008.- 710с.
3. Олійник А.В., Шацька В.М. Інформаційні системи і технології у фінансових установах: Навчальний посібник. – Львів: «Новий світ – 2000», 2007. – 436с.
4. Пістунов І.М., Борщ Т.В. Інформаційні системи і технології у фінансових установах: Навчальний посібник. –К.: «Центр учбової літератури»,2013.-234с.
5. І.Ф.Рогач, М.А. Сендзюк, Інформаційні системи у фінансово - кредитних установах: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни, К.: КНЕУ, 2001. - С. 172-189.