2.Структура і класифікація інформаційних систем та їх задач

ІС складається з таких підсистем:

- функціональних підсистем;

- забезпечуючих підсистем.

Функціональною частиною або предметною областю інформаційної системи називається сфера людської діяльності, в який розробляється, впроваджується й експлуатується інформаційна система, наприклад, промислове підприємство, банківська установа, податкова служба, страхова компанія, тощо.

У силу складності вивчення предметної області в цілому в процесі розробки і впровадження ИС вона розбивається на окремі фрагменти, що мають відносно самостійне функціональне призначення, наприклад, промислове підприємство можна поділити на адміністрацію, бухгалтерію, відділ збуту, виробництво, відділ постачання, відділ кадрів, тощо.

В свою чергу фрагмент предметної області поділяється на комплекси функціональних задач, що вирішуються, наприклад, бухгалтерія підприємства вирішує такі комплекси функціональних задач: облік основних засобів, облік запасів, облік витрат, коштів, податковий облік, зведений облік, тощо.

Комплекси функціональних задач містять окремі функціональні задачі, наприклад, комплекс задач по обліку розрахунків можна поділити на такі задачі: облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, облік розрахунків з покупцями, та замовниками, розрахунки з персоналом, з підзвітними особами, з бюджетом і т. і.

В кожної функціональної задачі виконується обробка даних по інформаційних об’єктах і процесах.

Інформаційним об’єктом є елемент , зведення про яке передаються в ІС, наприклад, постачальники , товари, рахунки, види податків, співробітники, клієнти, тощо.

Інформаційні процеси фіксують явища, що змінюють стан інформаційної бази предметної області ІС, наприклад, реалізація товарів , отримання грошових коштів, розрахунки з постачальником, тощо.

Для уніфікації понять об'єктів і процесів у процесі розробки інформаційної системи вводять термін "Документальний об'єкт" – документ на основі якого відображується окреме явище інформаційного процесу, тобто замість процесу одержання товарів від постачальників у інформаційну базу предметної області можна увести документальний об'єкт під назвою „Прибуткові накладні”.

Система обробки даних призначена для інформаційного обслуговування фахівців різних органів управління, яки приймають управлінські рішення.

Основні операції системи обробки даних:

збір, реєстрація інформації;

передача інформації зберігання і обробка;

введення інформації в ЕОМ;

обробка інформації на ЕОМ ;

виведення інформації.

Інформаційне забезпечення — інформаційні ресурси (сукупність вхідних, вихідних та інших видів даних щодо стану об’єкта управління) як предмет праці та інформація як продукт праці, а також засоби і методи ведення всієї інформаційної бази об’єкта управління.

До складу забезпечуючих підсистем входять: технічне, математичне, лінгвістичне, правове, інформаційне, організаційне, ергономічне та кадрове забезпечення.

Підсистема технічного забезпечення складається з чотирьох елементів:

1.Технічні засоби – комплекс технічних засобів (КТЗ), використовуваних для одержання, вводу, підготовки, паретворення, обробки, зберігання, реєстрації,виводу, відображення, використання та передачі даних і реалізації дій.

2. Методичеі та керівні матеріали щодо КТЗ.

3. Технічна документація, що стосується КТЗ.

4. Персонал, який обслуговує КТЗ.

Математичне забезпечення – це набір методів та алгоритмів, що використовуються в ІС, наприклад, алгоритми оптимізації, прогнозування, аналізу, тощо.

Програмне забезпечення містить комплекс програм для управління технічними засобами та вирішення функціональних задач інформаційної системи.

Програмне забезпечення поділяється на системне та прикладне.

До системного програмного забезпечення належать:

Операційні системи (Windows, UNIX, OS/2, MAC), що вирішують функції управління технічними засобами та зв’язку з користувачем;

Програми-утілити для виконання додаткових функцій, наприклад, архівація, пошук вірусів, тощо;

Програми тестування обладнання та технічного обслуговування.

Лінгвістичне (мовне) забезпечення – це засоби інтерфейсу між користувачем та програмними засобами інформаційної системи. Лінгвістичне забезпечення поділяють на: командний інтерфейс – коли в якості взаємодії між користувачем і системою ви користуються команди та відповіді; графічний інтерфейс користувача – коли засобом взаємодії є візуальні об’єкти (меню, панелі інструментів, діалогові вікна, тощо).

Правове забезпечення – сукупність нормативних документів, що регламентують створення та експлуатацію інформаційних систем.

Інформаційне забезпечення містить у собі використовувані дані та правила їх отримання, зберігання, оновлення.

Організаційне забезпечення – це сукупність робіт та заходів щодо розробки, впровадження та експлуатації інформаційних систем.

Організаційна структура – це структурні підрозділи підприємства, які виконують функції управління з допомогою інформаційних технологій. Виділяють таки типи організаційних структур:

Ієрархічний тип, відповідає лінійно-функціональній організаційній структурі, використовує чітке підпорядкування підрозділів та служб підприємства, однозначно визначає їх права, обов’язки та відповідальність;

Мережевий тип, відповідає дивізіональній структурі, побудованій на основі бізнес-одиниць, за якими закріплюються функції повного управлінського циклу.

Організаційна структура управління впливає на вибір інформаційних технологій. Для реалізації функцій управління організаційними одиницями виконується постановка задач, установлюється склад вхідної інформації, проектуються інформаційні технології, розробляється інтерфейс користувача. Управлінський персонал несе відповідальність за введення первинних даних у інформаційній системі, аналіз і вибір альтернативних управлінських рішень, видачу керуючого впливу на об’єкт управління.

Впровадження ІС змінює технологію управління, звільняє користувачів від рутинних, досить простих, але трудомістких ручних процедур обробки інформації. Розвинені інформаційні системи забезпечують нагромадження інформації для цілей аналізу і створення системи підтримки рішень. ІС змінює організаційну структуру, склад функцій управління і зв’язані з ними інформаційні потоки, форму представлення і якісних характеристик інформації (оперативність, вірогідність, точність, повнота інформації для управлінських рішень).

Ергономічне забезпечення – це сукупність заходів, пристроїв та обладнання, необхідних для сприйняття нормальних умов функціонування персоналу та обладнання інформаційних систем та забезпечення умов техніки безпеки.

Кадрове забезпечення – вимоги до персоналу відповідних категорій, що займаються розробкою, впровадженням та експлуатацією інформаційних систем.

Класифікація інформаційних систем

За рівнем (сферою) діяльності: державні, територіальні (регіональні), галузеві.

Державні ІС призначені для вирішення найважливіших народногосподарських проблем країни. На базі обчислювальних, комплексів та економіко-математичних методів складають перспективні та поточні плани розвитку країни, розробляють державний бюджет та контролюють його виконання тощо. Центральне місце в мережі державних ІС займає автоматизована система державної статистики (АСДС), яка є основним джерелом статистичної інформації і необхідна для функціонування державних та регіональних ІС. АСДС взаємодіє з автоматизованою системою планових розрахунків (АСПР) Міністерства економіки України, автоматизованою системою фінансових розрахунків (АСФР) Міністерства фінансів, автоматизована система обробки інформації з цін (АСОІ цін), автоматизована система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) тощо.

Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності та видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.

Галузеві ІС призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Сфери застосування — промислова, непромислова, наукова.

ІС управління підприємствами (АСУП) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для розв'язування задач управління виробничо-господарською діяльністю підприємств.

ІС управління технологічними процесами (АСУ ТП) - керують станом технологічних процесів

За рівнем автоматизації розрізняют: ручні, автоматизовані і автоматичні ІС.

За рівнем автоматизації процесів управління:

Інформаційно-пошукові системи (ІПС) орієнтовані на розв'язування задач пошуку інформації без її змістовної обробки.

Інформаційно-довідкові системи (ІДС) призначені для обчислення значень арифметичних функцій за результатами пошуку.

Інформаційно-управляючі системи (ІУС) призначені для автоматизованого розв'язування широкого кола задач управління.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) — це інтерактивні комп'ютерні системи, які призначені для підтримки різних видів діяльності та прийняття рішень із слабкоструктурованих або неструктурованих проблем.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складних творчих задач. Створенню інтелектуальних ІС сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей, які дають змогу формалізувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них.

Розрізняють три типи інтелектуальних ІС:

1) інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (ІІПС) — системи типу «запитання-відповідь»;

2) розрахунково-логічні ІС — дають змогу користувачам, які. не є програмістами розв'язувати у режимі діалогу з ЕОМ свої задачі з використанням складних методів та відповідних прикладних програм;

3) експертні системи — дають змогу проводити ефективну комп'ютеризацію областей, які подані в експертній описовій формі, а використання математичних моделей неможливе або утруднене.

За ступенем централізації обробки інформації: централізовані, децентралізовані, колективного використання.

За ступенем ітеграції функцій: багаторівневі з інтеграцією за рівнями управління, багаторівневі з інтеграцією за рівнями планування.

За класифікацію задач обробки даних, які найчастіше зустрічаються в спеціальній літературі, проводять за шістьма основними ознаками.

-За функціями управління розрізняють планові, облікові, контрольні задачі, задачі нормування показників, складання звітності і т. ін.

-За характером перетворення інформації задачі в ІС поділяються на обчислювальні, імітаційні, прийняття рішень.

-За роллю в процесі управління розрізнюють інженерно-технічні, економічні та інформаційно-довідковій задачі.

-За математичною суттю задачі комп'ютерної ІС поділяються на оптимізаційні, прямого розрахунку та інформаційно-пошукові.

Оптимізаційні задачі розв'язуються шляхом пошуку одного рішення із великої кількості можливих варіантів. Вони характеризуються складною методикою розрахунків (що зумовлює необхідність використання різноманітних моделей), а також відносно невеликими розмірами вхідних даних.

В основній своїй масі задачі сучасної комп'ютерної ІС належать до задач прямого розрахунку. Для них характерні великі розміри і складність вхідних даних, проста методика розрахунку.Інформаційно-пошукові задачі, тобто задачі типу «запитання — відповідь» характеризуються складною методикою розрахунку та значними розмірами вхідної інформації.

-За можливістю формалізованого опису задачі ІС поділяються на формалізовані та неформалізовані. Розв’язування перших можна описати у вигляді математичних формул та залежностей, щодо інших — цього зробити не можна.

-За регулярністю розв’язування задач.