Зміст фінансової політики охоплює цілий комплекс заходів:

- Розробку фінансової концепції фінансової політики, визначення її основних напрямів, цілій, головних завдань;

- Створення відповідного фінансового механізму;

- Управління фінансовою діяльністю держави та інших суб’єктів економіки.

Проявляється фінансова політика у:

• Фінансовому законодавстві;

• Системи форм і методів мобілізації фінансових ресурсів(найважливішими з яких є податки);

• Перерозподілі фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами;

• Структурі доходів і видатків бюджетів тощо.

Головна мета фінансової політики – забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тої чи іншої державної програми економічного та соціального розвитку.

Вона реалізується через вирішення таких завдань:

• Забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів.

• Встановлення раціонального, з погляду держави, розподілу та використання фінансових ресурсів.

• Організацією регулювання та стимулювання економічних та соціальних процесів фінансовими методами.

• Розробку фінансового механізму та його розвиток у відповідності із цілями та завданнями стратегії, що змінюється.

• Створення ефективної і максимально ділової системи управління фінансами.

Але не слід прив’язувати фінансову політику лише до економічної політики. Фінансова політика – це самостійна сфера діяльності держави в області фінансових відносин. Фінансова політика має самостійне значення, і разом з тим вона виступає засобом реалізації політики держави в будь-якій сфері суспільних відносин: чи то економіка, чи соціальна сфера, чи міжнародні відносини.

Сама по собі фінансова політика не може бути поганою або доброю. Вона оцінюються у відповідності з тим, наскільки вона сприяє досягненню поставлених цілей та розв’язанню конкретних задач.

Основу фінансової політики складають стратегічні напрямки, які визначають довгострокову та короткострокову перспективу використання фінансів та передбачають розв’язання головних завдань, що впливають з особливостей функціонування економіки та соціальної сфери країни. Одночасно з цим держава здійснює вибір поточних тактичних цілей та завчасні використання фінансових відносин. Вони пов’язані з основними проблемами, що стоять перед державою, в області мобілізації та ефективного використання фінансових ресурсів, регулювання економічних та соціальних процесів та стимулювання передових напрямків розвитку продуктивних сил, окремих територій та галузей економіки. Всі ці заходи тісно пов’язані між собою та взаємозалежні.

В залежності від характеру заходів і часу, на якій вони розраховані, виділяють фінансову стратегію і фінансову тактику.

Фінансова стратегія – це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань є впровадження власної грошової одиниці, проведення прозорої приватизації, подолання інфляції і спаду виробництва тощо.

Фінансова тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни. Яскравим прикладом фінансової тактики є: удосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платниками, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.