Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
23,48ПРВВ_КЛ_ЗС_11ПЗ.doc
Скачиваний:
96
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.22 Mб
Скачать

Правові засади приватизації державного та комунального майна

Приватизація державного майна – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які мо­жуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Принципи приватизації:

  1. законності;

  2. державного регулювання та контролю;

  3. надання громадянам України пріоритетного права на придбання дер­жавного майна;

  4. надання пільг для придбання державного майна членам трудових ко­лективів підприємств, що приватизуються;

  5. забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації;

  6. продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особ­ливостей виключно за кошти;

  7. пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств;

  8. створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

  9. додержання антимонопольного законодавства;

  10. повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про по­рядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації;

  11. врахування особливостей приватизації об'єктів зв'язку, агропромис­лового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного бу­дівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери;

  12. застосування переважно конкурентних способів у разі

  • приватизації невеликих державних підприємств, законсервованих об'єк­тів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громад­ського харчування, побутового обслуговування населення, готельного гос­подарства, туристичного комплексу;

  • продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених на базі се­редніх та великих підприємств.

Державна програма приватизації

Державна програма приватизації:

  • визначає цілі, пріоритети та умови приватизації,

  • розробляється Фондом державного майна України

  • і за­тверджується Верховною Радою України законом України один раз на три роки не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку наступного бюджетного року та діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.

Державна програма приватизації вноситься на розгляд Верховної Ради України одночасно з проектом Державного бюджету України на відповідний рік.

Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації.

У Державній програмі приватизації визначаються:

  • завдання щодо приватизації майна, яке перебуває в державній власності, та державного майна, що належить Автономній Республіці Крим;

  • відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів;

  • завдання відповідним органам виконавчої влади щодо забезпечення доведення приватизації;

  • заходи щодо залучення в процесі приватизації інвесторів;

  • особливості участі в процесі приватизації громадян України, іноземних інвесторів та інших покупців;

  • розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок їх відшкодування та джерела фінансування;

  • прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх використання.

Об'єкти приватизації:

  1. майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх ви­ділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються;

  2. об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;

  3. акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Класифікація об'єктів приватизації (залежно від первісної (балансової) вартості основних фондів і якісних ознак): Група А; Група Б; Група В; Група Г (підприємства-монополісти, що визнані такими у встановленому порядку, незалежно від вартості; підприємства військово-промислового комплексу, що підлягають конверсіїї згідно з відповідною програмою, незалежно від вартості; підприємства, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України, незалежно від вартості; підприємства значної вартості); Група Д (законсервовані об`єкти і об`єкти незавершеного будівництва, майно ліквідованих підприємств; Група Е (акції, частки, паї, що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності (у майні господарських товариств та інших об'єднань); Група Ж.

Класифікація об`єктів здійснена для того, щоб залежно від групи об`єкта визначити способи його приватизації (викуп товариством покупців, продаж на аукціоні, за конкурсом тощо).

Приватизації не підлягають:

  • об'єкти, що мають загальнодержавне значення,

  • а також казенні підприємства.

До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх і структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають:

  1. об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забез­печують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єк­ти права власності Українського народу, майно, що становить матері­альну основу суверенітету України, зокрема:

  • майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом вста­новлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Прикор­донних військ України, правоохоронних і митних органів;

  • надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які е об'єктами права власності Українського народу;

  • майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;

  • сортовипробувальні станції, дільниці, інші організації з експертизи сортів рослин;

  • золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;

  • емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забез­печують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

  • радіотелевізійні передавальні центри, а також об'єкти, що забезпечу­ють зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;

  • державні радіоканали та телевізійні канали;

  • засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;

  • інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій;

  1. об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збере­ження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цін­ностей, зокрема:

  • об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті Міністрів України;

  • архіви;

  • майнові комплекси установ Національної академії наук України з основних напрямів досліджень;

  • об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, за­повідники, парки тощо загальнонаціонального значення;

  • об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються державного бюджету;

  1. об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема:

  • майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Служби безпеки України;

  • майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних, бактеріоло­гічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів (крім аптек);

  • майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері обігу зброї, радіоактивних речовин;

  • протирадіаційні споруди;

  • полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

  1. об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зок­рема:

  • структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постій­не розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;

  • пенітенціарні заклади;

  • майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідро­метеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього при­родного середовища;

  • об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;

  • майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;

  • автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першо­го розгалуження їх за межами території цих підприємств;

  • майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво основ­ної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони);

  • майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх ін­фраструктурою;

  • метрополітен, міський електротранспорт;

  • майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магіс­тральні та міждержавні електричні мережі;

  • атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпе­чують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі;

  • магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто-та газосховища;

  • транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують ви­конання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних лих;

  • об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

  • майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлі­бозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного фонду Державної акціонерної компанії «Хліб України»;

  • майнові комплекси підприємств соляної промисловості;

  • акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та спо­руди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні до­роги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судно­плавних інспекцій;

  • водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;

  • майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і ліке­ро-горілчані вироби;

  • крематорії, кладовища.

З метою технічного переозброєння та відновлення виробництва, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств Збройних Сил України майно таких підприємств, яке є єдиним (цілісним) майновим комплексом, може корпоратизуватись. Приватизація таких підприємств здійснюється із збереженням у державній власності 51 відсотка акцій. Окремими законами України визначається порядок корпоратизації та приватизації зазначених підприємств.

Об'єкти паливно-енергетичного комплексу, за винятком тих, які не підлягають приватизації відповідно до цього Закону, приватизуються у порядку, встановленому окремим законом про особливості приватиза­ції майна підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Суб'єкти приватизації:

  1. державні органи приватизації;

  2. покупці (їх представники);

  3. посередники.

Державні органи приватизації:

  1. Фонд держав­ного майна України,

  2. його регіональні відділення (в АРК, областях, містах Києві та Севастпополі) та представництва у районах і містах,

  3. органи приватизації в Автономній Республіці Крим.

Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повнова­жень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях при­ватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітни­ми та підконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України «Про Фонд державно­го майна України», цього Закону, інших законів України з питань прива­тизації.

Фонд державного майна України підпорядкований, підзвітний і під­контрольний Верховній Раді України.

Голова Фонду державного майна України призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:

  1. громадяни України,

  2. іноземні громадяни,

  3. особи без громадянства;

  4. юридичні особи, зареєстровані на території України;

  5. юридичні особи інших держав.

Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.

Не можуть бути покупцями:

  1. юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;

  2. органи державної влади;

  3. працівники державних органів приватизації.

Посередники (довірчі товариства, інвестиційні фонди та інвес­тиційні компанії)

3 метою розвитку ринку цінних паперів та подальшого його обслу­говування, зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти приватизації створюються довірчі товариства, інвестиційні фонди та ін­вестиційні компанії, інші фінансові посередники.

Звернення покупців до послуг посередницьких організацій при при­дбанні державного майна не є обов'язковим.

Контрольні комісії з питань приватизації

З метою забезпечення контролю за здійсненням Державної програ­ми приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків з числа депутатів створюється Спеціальна кон­трольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.

Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань привати­зації та її склад затверджуються Верховною Радою України.

З метою забезпечення контролю за ходом приватизації, додержан­ням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків Вер­ховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради створюють від­повідні контрольні комісії з питань приватизації.

Положення про контрольні комісії з питань приватизації та їх склад затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та від­повідними місцевими радами.

Порядок приватизації

  1. опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у видан­нях державних органів приватизації, місцевій пресі;

  2. прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої за­яви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та ство­рення комісії з приватизації;

  3. опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;

  4. проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої приватизації);

  5. затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкри­тих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

Ініціатива щодо приватизації може виходити від державних органів приватизації, а також покупців.

Покупці цілісних майнових комплексів та інвестори, які бажають при­дбати контрольний пакет акцій, зобов'язані разом із заявою подати біз­нес-план або техніко-економічне обгрунтування післяприватизаційного розвитку об'єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства, пропозицію інвестора з зазначенням максимального розміру інвестиції, строків та порядку її внесення, а також декларацію про доходи для по­купців - фізичних осіб.

Заяви про приватизацію подаються до державних органів приватиза­ції за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий ко­лектив підприємства, що приватизується, а також відповідний орган ви­конавчої влади, уповноважений управляти цим майном.

У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації пові­домляє заявників про причину відмови. Відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли:

  • особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем;

  • законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього під­приємства;

  • майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації.

Державний орган приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта затверджує склад комісії з приватиза­ції об'єкта і встановлює строк подання проекту плану приватизації. Цей строк не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу комісії.

До складу комісії входять за принципом однакового представниц­тва:

  • представники господарського товариства, створеного членами тру­дового колективу підприємства, що приватизується, в тому числі й від представницького органу трудового колективу - профспілкового коміте­ту або іншого уповноваженого ним органу,

  • інші особи (або їх представ­ники), які подали заяву на приватизацію,

  • представники місцевих рад,

  • фінансових органів,

  • державного органу приватизації,

  • Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень,

  • органу, уповно­важеного до прийняття рішення про приватизацію управляти відповід­ним державним майном.

Відповідні органи та особи зобов'язані в п'яти­денний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії делегувати до її складу своїх представників. Як­що в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити склад комі­сії без представників цих органів.

За рішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти, кон­сультанти та інші спеціалісти, які користуються на її засіданнях правом дорадчого голосу.

Для забезпечення гласності та прозорості приватизації у роботі ко­місії з приватизації об'єкта можуть брати участь народні депутати Укра­їни.

Діяльність комісії регулюється Положенням, яке затверджується Фондом державного майна України.

Комі­сія з приватизації не створюється і план приватизації не складається при приватизації:

  1. законсервованих об'єктів,

  2. об'єктів незавершено­го будівництва,

  3. майна ліквідованих підприємств,

  4. об'єктів, які підля­гають приватизації у порядку, визначеному Законом України «Про при­ватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»,

  5. ок­ремого індивідуально визначеного майна,

  6. акцій (часток, паїв), що нале­жать державі у майні підприємств із змішаною формою власності.

Комісія з приватизації складає проект плану приватизації об'єкта.

Проект плану приватизації повинен передбачати:

  1. строки та способи приватизації,

  2. початкову ціну об'єкта приватизації (розмір статутного фон­ду господарського товариства),

  3. рекомендовані форми платежу,

  4. розміри пакетів акцій за напрямами їх реалізації,

  5. а також забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування цілісних майнових ком­плексів, циклів, технологій, порядок використання майна, що не підлягає приватизації.

До проекту плану приватизації додається акт оцінки вартості об'єкта приватизації, який складається відповідно до законодавства і затверд­жується органом приватизації.

Способи приватизації

  1. продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом;

  2. продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію по­купців;

  3. продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу дер­жавного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета ак­цій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем заяви про бажання приватизувати об'єкт;

  4. викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним пла­ном приватизації.

Створення колективних підприємств, господарських товариств, крім відкритих акціонерних товариств, у процесі приватизації майна держав­них підприємств (за винятком об'єктів малої приватизації) не допускає­ться.

Приватизація законсервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побуто­вого обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

При приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за кон­курсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір ку­півлі-продажу.

Власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до зако­нодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міні­стрів України або відповідної місцевої ради.

Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту реєстрації при­ватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею.

Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності на приватизований об'єкт переходить з моменту но­таріального посвідчення договору купівлі-продажу.