- •Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля
- •Поняття власності та права власності
- •Зміст права власності
- •Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України
- •Права на чужі речі
- •Сервітути
- •Володіння і право володіння чужим майном
- •Право повного господарського відання та оперативного управління
- •Конституційне регулювання власності в Україні
- •Юридичні гарантії здійснення права власності в Україні
- •1) Закріплення принципу рівноправності розвитку всіх форм власності.
- •2) Непорушність.
- •3) Свобода у здійсненні власником своїх правомочностей.
- •4) Визначення правового режиму власності лише законами України.
- •5) Судовий захист.
- •6) Невтручання державних органів у здійснення правомочностей власника.
- •7) Гарантії прав власників при конфіскації майна.
- •Здійснення права власності
- •Про право власності на окремі види майна
- •Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організації та юридичних осіб інших держав на території України
- •Спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна
- •Тема 2. Набуття та припинення права власності
- •Підстави набуття права власності
- •Припинення права власності
- •2. Відмова власника від права власності
- •5. Припинення права власності у зв'язку із викупом майна у власника.
- •Тема 3. Правове регулювання відносин права приватної власності
- •Особливості права приватної власності
- •Особливості права приватної власності юридичної особи
- •Майно у сфері господарювання
- •Поняття і види права спільної власності
- •Право власності на житло
- •Тема 4. Правове регулювання відносин власності щодо державної та комунальної власності
- •Суб'єкти та об'єкти права державної та комунальної власності
- •Передача об'єктів права державної та комунальної власності
- •Оренда державного та комунального майна
- •Правові засади приватизації державного та комунального майна
- •Тема 5. Право власності на землю в Україні
- •Особливості права власності на землю (земельну ділянку)
- •Підстави набуття права на землю
- •Документи, що посвідчують право на земельну ділянку
- •Самочинна забудова на земельній ділянці
- •Право користування земельними ділянками. Оренда земельних ділянок
- •Порядок передачі земельних ділянок в оренду
- •Договір найму (оренди) земельної ділянки
- •Договір суборенди земельних ділянок
- •Емфітевзис і суперфіцій. Земельний сервітут Загальні поняття про емфітевзис та суперфіцій
- •Загальні положення про сервітут
- •Обмеження прав на земельну ділянку
- •Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або договором. Припинення прав на землю
- •Тема 6. Право інтелектуальної власності в Україні
- •Поняття та види інтелектуальної власності
- •Зміст права інтелектуальної власності
- •Здійснення права інтелектуальної власності
- •Захист права інтелектуальної власності
- •Право промислової власності
- •Захист прав патентовласника
- •Тема 7.
- •Загальна характеристика захисту права власності
- •Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Загальна характеристика засобів захисту права власності Віндикаційний позов
- •Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
- •Визнання права власності
- •Інші засоби захисту права власності. Персональні засоби захисту права власності
- •Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)
- •Захист права спільної власності
- •Захист інтересів власників у надзвичайних ситуаціях
- •Методичне видання Конспект лекцій студентам заочної форми навчання щодо вивчення дисципліни “Правове регулювання відносин власності”
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
Підстави набуття права на землю
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 Земельного кодексу України.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК, провадиться один раз по кожному виду використання.
Стаття 118 ЗК визначає наступний порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами:
„1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
3. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
5. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
7. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
8. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
9. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
10. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.”
Статтею 121 ЗК визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Крім того, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
Більш того, громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Стаття 119 ЗК передбачає можливість набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність). Зокрема, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених ЗК.