Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)

Накладення арешту на майно застосовується як спосіб забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ст. 186 КПК України при обшуку або виїмці можуть бути вилучені предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпе­чення цивільного позову або можливої конфіскації майна, які у встановленому порядку перелічуються у протоколі об­шуку або виїмки чи в доданому до нього опису.

Опис майна здійснюється також у порядку вжиття заходів щодо охорони спадкового майна державним нотаріусом або посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, що оформляється у встановленому порядку актом опису майна (пункти 95-107 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вва­жають, що описане майно належить їм, а не боржникові, мо­жуть звернутись до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про виключення цього майна з опису.

Потреба у по­данні такого позову виникає тому, що накладення арешту на майно та включення його до опису супроводжується встанов­ленням обмежень у його правовому режимі і, нарешті, може призвести до звернення стягнення на нього, конфіскації то­що. Ці обмеження можуть полягати у наступному.

По-перше, власник може бути позбавлений на певний пе­ріод можливості здійснювати усі правомочності (володіння, користування і розпорядження), якщо майно вилучене у боржника, обвинувачуваного, підсудного чи інших осіб і пе­редане на зберігання стороннім особам або спеціальним ор­ганізаціям.

По-друге, описане майно, наприклад, жилий будинок, може бути залишене у володінні та ористуванні боржника, обвинуваченого, підсудного із застосуванням заборони на здійснення розпорядження цим майном.

По-третє, може бути накладена заборона на користування і розпорядження описаним майном без вилучення із володін­ня боржника чи інших уповноважених осіб.

Найповніше врегульовано відносини щодо опису майна, його зберігання і реалізації у ЦПК України.

Опис майна боржника-громадянина проводить судовий ви­конавець в кількості, необхідній для задоволення стяг­нення і покриття витрат, пов'язаних з виконанням рішення.

Описане майно передається на зберігання боржникові під розписку на акті опису або спеціальним охоронцям.

Вилучені у боржника валютні цінності, ювелірні та інші побутові виро­би з золота, срібла, платини та металів платинової групи, до­рогоцінних каменів і перлів здаються на зберігання в устано­ву Національного банку України, облігації — на зберігання до установи Ощадного банку України, а грошові суми вносяться на депозитний рахунок районного (міського) суду.

Стаття 126 КПК України визначає порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Відповідно до цієї статті майно, на яке слідчий накладає арешт, опису­ється і вилучається у обвинувачуваного чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, або передається на зберігання представникам під­приємств, установ, організацій або членам родини обвинува­чуваного чи іншим особам.

З позовом про виключення майна з опису мають право звертатися особи, дії яких не спричинили накладення арешту на майно, але, на думку яких, до опису включено належне їм майно. Ними можуть бути члени сім'ї боржника, обвинуваче­ного, інші особи. Щодо самого боржника, обвинуваченого, то вони можуть захистити свої інтереси та оспорити закон­ність опису майна в ході розгляду справи, порушеної у зв'язку з їх діями.

При розгляді справ про виключення майна з опису має враховуватися також джерело створення спільної власності. Так, при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, стягнення може бути звернено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, коли вироком суду в кримінальній справі встановлено, що його було придбано на кошти, здобуті злочинним шляхом. Отже, за таких обста­вин позивачеві може бути відмовлено у виключенні з опису його частки у спільній власності.

У справах про виключення майна з опису завжди залуча­ється два або більше відповідачів:

• боржник;

• особа, в інтересах якої накладено арешт на майно,

• в необхідних випадках — особа, якій було реалізовано майно.

Коди ж опис лроводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, відповідачем притягується відповідний фінансовий орган.

Щодо визнання позову про виключення майна з опису са­мостійним речовим позовом про визнання права власності, то для такого твердження немає достатніх підстав, оскільки звернення до суду лише з вимогою про визнання права влас­ності на описане майно не може забезпечити виключення йо­го з опису.

Тому, як правило, в позові мають міститися дві вимоги:

1. про визнання права власності (володіння) на описа­не майно;

2. виключення його з опису.