- •Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування
- •3.Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Мовні норми.
- •1. Предмет і завдання курсу
- •2. Поняття національної та літературної мови
- •3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Мовні норми
- •Види мовних норм
- •5. Поняття про державну мову. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Тема 2. Основи культури української мови
- •1. Поняття культури мови й культури мовлення
- •Відмінності мови і мовлення
- •Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •3.Функції мови
- •Словники та їхня роль у підвищенні мовленнєвої культури мовця
- •5.Основні типи словників
- •6. Мовленнєвий етикет як універсальне явище
- •7. Етикетні мовні формули
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •1. Основні ознаки функціональних стилів
- •Розмовний стиль
- •Науковий стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •3. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
- •Тема 4. Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •1. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії
- •2. Ділове спілкування та його особливості
- •3. Функції спілкування
- •4. Види та рівні спілкування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Риторика і мистецтво презентації
- •1. Поняття про ораторську ( риторичну) компетенцію
- •2. Види публічного мовлення
- •Мистецтво аргументації
- •4. Презентація як різновид публічного мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Культура усного фахового спілкування
- •2. Способи впливу на людей під час спілкування
- •3. Індивідуальна бесіда як форма ділового спілкування
- •Бесіда про дисципліну – не вистава, а довірча розмова;
- •4. Етикет телефонної розмови
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •1. Основні форми колективного обговорення проблем
- •2. Мистецтво переговорів
- •3. Нарада
- •4. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •5. Дискусія
- •6. "Мозковий штурм"
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •1. Документ як основний вид писемної ділової мови
- •2. Класифікація документів
- •3. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •За змістом резолюція буває:
- •4. Вимоги до оформлення документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Етикет службового листУвання
- •1. Службові листи
- •2. Реквізити службових листів
- •Мовні формули службового листування
- •Види листів
- •Зразки службових листів гарантійний лист
- •Лист-підтвердження
- •Лист-запит
- •Лист-прохання
- •Лист-нагадування
- •Рекламаційний лист
- •Супровідні листи
- •Рекомендаційні листи
- •Лист-запрошення
- •Листи-вітання
Питання для самоконтролю
1. Що таке спілкування і в чому полягає його гуманістична природа?
2. Чому іноді людина, навіть та, яка вміє спілкуватися, раптово перетворюється на несвідому, іноді дику істоту?
3. Чому на сучасному етапі важливо втілювати в наше життя норми і правила гуманістичної етики?
4. Чому в багатьох іноземних фірмах велику увагу приділяють саме етиці спілкування?
5. Антуан де Сент-Екзюпері сказав, що спілкування — це розкіш. У чому ж полягає цінність спілкування?
6. Який рівень культури спілкування можна назвати високим?
7. Що дадуть Вам знання з етики і психології спілкування для майбутньої професійної діяльності та особистого життя?
8. Які функції виконує спілкування?
9. У чому особливості культури спілкування на кожному з його рівнів?
Тема 5. Риторика і мистецтво презентації
1.Поняття про ораторську(риторичну) компетенцію.
2.Види публічного мовлення
3.Мистецтво аргументації..
4.Презентація як різновид публічного мовлення.
1. Поняття про ораторську ( риторичну) компетенцію
За всіх часів найактуальнішою і найбажанішою метою освіченої людини була тріада практичних навичок та вмінь: красиво говорити і легко спілкуватись, активно слухати, реально й вагомо впливати мовленим словом. Саме цими аспектами мовленнєвого акту (вплив мовлення на думки й почуття і внаслідок цього на справи та вчинки співрозмовника/опонента), названими перлокуцією, здавна займалася риторика. І це є зрозумілим, бо давно експериментально доведено, що, найбільше, після проблеми збереження здоров’я, людина занепокоєна тим, як навчитися краще і легше думати, точно і правильно висловлювати думки, ефективно спілкуватися, розуміти співрозмовників, активно впливати на слухачів і схиляти їх на користь своєї думки, впевнено виступати публічно, коректно дискутувати, переконливо спростовувати. Цього і навчає риторика, знанням якої визначається найвищий ступінь освіченості людини.
Всезагальний інтерес до риторики як до обов’язкової, важливої та специфічної сфери людської культури прогресує на початку третього тисячоліття: в суспільстві в умовах активної й масштабної його інформатизації зростає кількість і популярність професій із посиленою комунікативною відповідальністю. Повноцінну і відповідну до вимог часу риторичну освіченість вимагають управлінська та дипломатична, юридична та політична, міжнародна та адміністративна, торговельна та медична, наукова, освітянська й інші сфери. Важко назвати професії, де б майстерне володіння словом як універсальним інструментом думки і переконання було непотрібним, проте в багатьох галузях інтелектуальної діяльності (насамперед в юстиції, журналістиці педагогіці, політиці, філології, культурології, менеджменті і т.д.) це стає визначальною умовою професійного успіху та обов’язковим атрибутом іміджу інтелігентного, кваліфікованого і компетентного фахівця.
Риторика (від грецького ρητορική) – наука про ораторське мистецтво. Класична риторика виникла у Стародавній Греції у V ст. до н. е. Її засновником вважається давньогрецький софіст Горгій із Леонтин (приблизно 488 – 375 рр. до н. е.). Відомий філософ Сократ ( 469 – 399 рр. до н. е.) є батьком діалектики. Саме він склав першу систему дискусійної аргументації, мета якої – змусити супротивника прийняти точку зору опонента. Значний внесок у мистецтво риторики зробив Аристотель (384 – 322 рр. до н. е. ). Він виступав за використання в полеміці раціонального мислення – формальної логіки. Йому належить вчення про силогізм (дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень одержують зумовлене ними третє ).
В античній Греції риторику поділяли на такі галузі: судову, політичну та урочисту.