- •Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування
- •3.Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Мовні норми.
- •1. Предмет і завдання курсу
- •2. Поняття національної та літературної мови
- •3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Мовні норми
- •Види мовних норм
- •5. Поняття про державну мову. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Тема 2. Основи культури української мови
- •1. Поняття культури мови й культури мовлення
- •Відмінності мови і мовлення
- •Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •3.Функції мови
- •Словники та їхня роль у підвищенні мовленнєвої культури мовця
- •5.Основні типи словників
- •6. Мовленнєвий етикет як універсальне явище
- •7. Етикетні мовні формули
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •1. Основні ознаки функціональних стилів
- •Розмовний стиль
- •Науковий стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •3. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
- •Тема 4. Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •1. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії
- •2. Ділове спілкування та його особливості
- •3. Функції спілкування
- •4. Види та рівні спілкування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Риторика і мистецтво презентації
- •1. Поняття про ораторську ( риторичну) компетенцію
- •2. Види публічного мовлення
- •Мистецтво аргументації
- •4. Презентація як різновид публічного мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Культура усного фахового спілкування
- •2. Способи впливу на людей під час спілкування
- •3. Індивідуальна бесіда як форма ділового спілкування
- •Бесіда про дисципліну – не вистава, а довірча розмова;
- •4. Етикет телефонної розмови
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •1. Основні форми колективного обговорення проблем
- •2. Мистецтво переговорів
- •3. Нарада
- •4. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •5. Дискусія
- •6. "Мозковий штурм"
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •1. Документ як основний вид писемної ділової мови
- •2. Класифікація документів
- •3. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •За змістом резолюція буває:
- •4. Вимоги до оформлення документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Етикет службового листУвання
- •1. Службові листи
- •2. Реквізити службових листів
- •Мовні формули службового листування
- •Види листів
- •Зразки службових листів гарантійний лист
- •Лист-підтвердження
- •Лист-запит
- •Лист-прохання
- •Лист-нагадування
- •Рекламаційний лист
- •Супровідні листи
- •Рекомендаційні листи
- •Лист-запрошення
- •Листи-вітання
2. Види публічного мовлення
У сучасній риториці розрізняють такі види промов:
-громадсько-політичне ораторське мистецтво,
- академічне ораторське мистецтво,
- судове ораторське мистецтво,
- військове красномовство,
- промови з нагоди громадських урочистостей,
- дипломатичне ораторське мистецтво,
- церковно-богословське красномовство.
Публічне мовлення – це особливий жанровий різновид мовленнєвої діяльності, покликаний організувати взаємини між людьми.
За метою проголошення публічні виступи можна поділити на:
-інформативні ( звіти, лекції, доповіді).Умова успіху – доступність, подання матеріалу від простого до складного;
-переконувальні ( дебати, дискусії, суперечки). Умова успіху – виклад, звернений до розуму і почуттів слухачів;
-розважальні. Умова успіху – визначити незвичайне, комічне, перебільшити значення події, але все на серйозній основі.
Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяються такі найважливіші жанри публічного мовлення: доповідь, промова, лекція, презентація.
Доповідь – одна з найпоширеніших форм публічних виступів.
Політичні доповіді – насичені фактичним матеріалом, зазвичай достатньо аргументовані. У політичній доповіді наявні елементи, властиві агітації та пропаганді.
Звітна доповідь – це промова, в якій офіційна особа повідомляє факти діяльності керівної особи чи певного колективу за певний період , аналізує та оцінює її результати. У такій промові говориться також про завдання на майбутнє. Після її обговорення до окремих частин можуть бути внесені корективи; потім відповідно до тексту виступу обов’язково приймається рішення – програма майбутніх дій.
Ділова доповідь – це документ, який містить виклад певних питань з висновками й пропозиціями; вона призначена для усного читання. Ділова доповідь завжди містить значний обсяг інформації і розрахована на підготовлених слухачів, тому її текст може бути предметом обговорення, зазнавати критики та суттєвих доповнень новими положеннями.
Промова – це агітаційний виступ на масових зборах і мітингах; він охоплює значну тему, яка хвилює слухачів, має логічну стрункість.
Мітингова промова, вирізняючись емоційністю, присвячується актуальній проблемі. Вона має на меті допомогти слухачам сприйняти почуту інформацію в певному руслі.
На мітингу виступає кілька ораторів з короткою промовою.
Крім мітингових, виділяють судові, дипломатичні, виборчі, агітаційні промови тощо.
Агітаційна промова схожа з мітинговою промовою. Має основне завдання – роз’яснити щось, зорієнтувати в чомусь; вона звернена переважно до емоцій, до почуттів і уяви слухачів. Агітаційна промова, як правило, розкриває якесь одне питання, спонукає слухачів до певної діяльності.
Ювілейна промова присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням окремої особи, ювілеєві підприємства, організації, установи. Обидва типи промов відзначаються святковістю, урочистістю. Досить часто в таких промовах є елементи підсумків. Якщо відзначається ювілей окремої особи, то промови, як правило, короткі, урочисті і водночас щирі. Доречними в ній будуть спогади про цікаві факти з життя ювіляра.
Лекція є також однією з форм пропаганди, яка полягає у викладі наукової інформації. Найголовнішою її ознакою є науково-теоретична база. У лекції найчастіше говориться про більш загальні й уже розв’язані проблеми. Виділяють навчально-програмові, настановчі та оглядові лекції.
За своїм змістом та формою викладу лекції є різними, але композиційно всі мають однакову структуру(вступ, основну частину, висновки).
Всі зазначені форми усного діалогічного спілкування є важливими елементами професійної діяльності.