- •Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування
- •3.Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Мовні норми.
- •1. Предмет і завдання курсу
- •2. Поняття національної та літературної мови
- •3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Мовні норми
- •Види мовних норм
- •5. Поняття про державну мову. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Тема 2. Основи культури української мови
- •1. Поняття культури мови й культури мовлення
- •Відмінності мови і мовлення
- •Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •3.Функції мови
- •Словники та їхня роль у підвищенні мовленнєвої культури мовця
- •5.Основні типи словників
- •6. Мовленнєвий етикет як універсальне явище
- •7. Етикетні мовні формули
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •1. Основні ознаки функціональних стилів
- •Розмовний стиль
- •Науковий стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •3. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
- •Тема 4. Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •1. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії
- •2. Ділове спілкування та його особливості
- •3. Функції спілкування
- •4. Види та рівні спілкування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Риторика і мистецтво презентації
- •1. Поняття про ораторську ( риторичну) компетенцію
- •2. Види публічного мовлення
- •Мистецтво аргументації
- •4. Презентація як різновид публічного мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Культура усного фахового спілкування
- •2. Способи впливу на людей під час спілкування
- •3. Індивідуальна бесіда як форма ділового спілкування
- •Бесіда про дисципліну – не вистава, а довірча розмова;
- •4. Етикет телефонної розмови
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •1. Основні форми колективного обговорення проблем
- •2. Мистецтво переговорів
- •3. Нарада
- •4. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •5. Дискусія
- •6. "Мозковий штурм"
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •1. Документ як основний вид писемної ділової мови
- •2. Класифікація документів
- •3. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •За змістом резолюція буває:
- •4. Вимоги до оформлення документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Етикет службового листУвання
- •1. Службові листи
- •2. Реквізити службових листів
- •Мовні формули службового листування
- •Види листів
- •Зразки службових листів гарантійний лист
- •Лист-підтвердження
- •Лист-запит
- •Лист-прохання
- •Лист-нагадування
- •Рекламаційний лист
- •Супровідні листи
- •Рекомендаційні листи
- •Лист-запрошення
- •Листи-вітання
Мистецтво аргументації
Одним із способів викладу інформації є доведення певного твердження за допомогою аргументів. Саме завдяки аргументації можна найбільше вплинути на співрозмовника у процесі комунікації. Аргументація – це спосіб переконання за допомогою логічних доказів. Для достатньої аргументації необхідно бути обізнаним з обговорюваного питання , вміти зосереджуватися, бути уважним та коректним до співрозмовника, вміти поставити себе на його місце.
В аргументації розрізняють такі види:
- аргументація доведенння (використовується для обгрунтування чи доведення);
- контраргументація ( використовується для спростування аргументів опонента ).
П. Міцич виділяє такі методи аргументування:
1) фундаментальний метод ( в основі лежить використання цифрових даних);
2) метод протиріччя (полягає у виявленні суперечностей в аргументації опонента);
3) метод формулювання висновків ( базується на аргументації, яка поступово через часткові висновки забезпечить успіх переконання);
4) метод зіставлення (вдало підібрані порівняння будуть дієвими);
5) метод ігнорування ( використовується за неможливості спростування фактів співрозмовника );
6) метод очевидної підтримки (підтримка аргументів співрозмовника з наведенням контраргументів);
7) метод «бумеранга» (використання аргументів опонента проти нього самого).
Використовуючи аргументування у виступі, необхідно пам’ятати про його техніку і тактику. Техніка – це уміння наводити логічні аргументи, а тактика – вибирати з них психологічно дієві. У сучасній риториці виділяють такі техніки аргументування:
техніка перебільшення
техніка використання авторитету( посилання на відомих людей)
техніка дискредитації партнера (за неможливості спростування аргументів,поставити під сумнів особу опонента)
техніка ізоляції (представлення окремих фраз із виступу, подання їх у протилежному вигляді)
техніка введення в оману( повідомлення заплутаної інформації, розгляд питань, які не стосуються справи)
техніка апеляції (опонент звертається не до фактів, а до почуттів)
техніка анекдоту (вдалий жарт може зруйнувати аргументацію опонента
техніка спотворення (викривлення аргументів)
техніка «зволікання» (затягування дискусії , щоб виграти час для роздумів).
Основні положення тактики застосування аргументації:
- вибір техніки аргументування залежно від опонента;
- усунення суперечностей (намагатися уникати конфронтації);
- двостороння аргументація (розкриваються як переваги так і недоліки пропонованого рішення);
- послідовність перерахування переваг і недоліків (спочатку називаються переваги);
- персоніфікація аргументації (використовуючи аргументи, необхідно врахувати позицію опонента, підтримуючи його чи визнаючи його правоту, як наслідок сприйняття ним контраргументації);
- формулювання висновків ( для більшої переконливості узагальнити подану інформацію).
Будь-який публічний виступ має на меті вплинути на слухачів. Переконливість публічного виступу залежить від логіки та емоцій. Логічна переконливість базується на когнітивній сфері психіки, впливає на мислення і грунтується на вмінні наводити аргументи, спираючись на факти. Для більшої переконливості необхідно використовувати цифрові дані, наочні приклади, підкреслювати користь для опонента , зважати на інтонацію, артикуляцію, швидкість мовлення, силу і висоту звуку, паузи.