- •Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування
- •3.Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Мовні норми.
- •1. Предмет і завдання курсу
- •2. Поняття національної та літературної мови
- •3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Мовні норми
- •Види мовних норм
- •5. Поняття про державну мову. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Тема 2. Основи культури української мови
- •1. Поняття культури мови й культури мовлення
- •Відмінності мови і мовлення
- •Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •3.Функції мови
- •Словники та їхня роль у підвищенні мовленнєвої культури мовця
- •5.Основні типи словників
- •6. Мовленнєвий етикет як універсальне явище
- •7. Етикетні мовні формули
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •1. Основні ознаки функціональних стилів
- •Розмовний стиль
- •Науковий стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •3. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
- •Тема 4. Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •1. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії
- •2. Ділове спілкування та його особливості
- •3. Функції спілкування
- •4. Види та рівні спілкування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Риторика і мистецтво презентації
- •1. Поняття про ораторську ( риторичну) компетенцію
- •2. Види публічного мовлення
- •Мистецтво аргументації
- •4. Презентація як різновид публічного мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Культура усного фахового спілкування
- •2. Способи впливу на людей під час спілкування
- •3. Індивідуальна бесіда як форма ділового спілкування
- •Бесіда про дисципліну – не вистава, а довірча розмова;
- •4. Етикет телефонної розмови
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •1. Основні форми колективного обговорення проблем
- •2. Мистецтво переговорів
- •3. Нарада
- •4. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •5. Дискусія
- •6. "Мозковий штурм"
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •1. Документ як основний вид писемної ділової мови
- •2. Класифікація документів
- •3. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •За змістом резолюція буває:
- •4. Вимоги до оформлення документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Етикет службового листУвання
- •1. Службові листи
- •2. Реквізити службових листів
- •Мовні формули службового листування
- •Види листів
- •Зразки службових листів гарантійний лист
- •Лист-підтвердження
- •Лист-запит
- •Лист-прохання
- •Лист-нагадування
- •Рекламаційний лист
- •Супровідні листи
- •Рекомендаційні листи
- •Лист-запрошення
- •Листи-вітання
Тема 2. Основи культури української мови
Поняття культури мови й культури мовлення
Основні комунікативні ознаки культури мовлення
Функції мови
Словники та їхня роль у підвищенні мовленнєвої культури мовця
Типи словників
Мовленнєвий етикет як універсальне явище
Етикетні мовні формули
1. Поняття культури мови й культури мовлення
Сьогодні мова і культура об’єднались у царині духовних цінностей українського народу. Мова є засобом саморозвитку й самовираження особистості, тому необхідно виховувати культуру мови, дбати про те, щоб мовці послуговувалися нею, активно її вивчати, оволодівати виражальними засобами рідної мови. Культура мови є першою ознакою загальної культури людини. Відомий український мовознавець М. Русанівський зазначав,що:
«Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника » .
З часу виникнення науки про мову можна говорити й про складову частину мовознавства – культуру мови. Адже з культурою мови насамперед пов’язують уміння правильно говорити й писати, добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети й обставин спілкування. Культура мови утверджує норми сучасної української літературної мови : лексичні, граматичні, стилістичні, орфоепічні, орфографічні тощо.
Сучасна мовознавча наука чітко розрізняє поняття “культура мови” і “культура мовлення”. Якщо мова йде про наукову дисципліну, завдання якої є вдосконалити літературну мову як засіб культури, про зіставлення різних жанрів і форм висловлювань, про мовне життя суспільства і тенденції його розвитку, тоді є підстави вживати термін “культура мови”. А якщо нормативно-регулювальний аспект, пов’язаний із встановленням правил користування мовними засобами, зорієнтований на носіїв мови, тоді можемо вживати термін «культура мовлення».
Отже, наука, що вивчає нормативність мови, її відповідність до тих вимог, що ставляться перед мовою в суспільстві, називається культурою мови. Вона розробляє правила вимови, наголошення, слововживання, формотворення, побудови словосполучень і речень та вимагає від мовців їх дотримання. Досконале володіння мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності людини визначає її культуру мовлення.
Мова і мовлення, як стверджують лінгвісти, взаємозалежні між собою і в той же час існують певні відмінності між ними.
Мова - це: 1) ієрархічна багаторівнева система, де форма мовного знаку співвідноситься з його значенням; 2) система знаків, що відрізняється від інших знакових систем; 3) найважливіший засіб людського спілкування; 4) засіб кодування і зберігання інформації; 5) загальна система спілкування, що склалася історично й обслуговує суспільство в усіх сферах його діяльності.
Мовлення – це: 1) мовний процес у багатьох його видах і формах (говоріння, писання, слухання, читання), а також мовчазна розмова з самим собою; 2) вияв процесу формування (а не втілення) думки; 3) вияв одиниць мови усіх рівнів і правил їх поєднання; 4) засіб конкретизації спілкування; 5) вибір елементів та структур з цього набору і поєднання їх у комунікації.