V етап

Оцінка результатів

Медсестринських

втручань та їх

корекція

Профілактика

Загальні заходи:

• соціальні та санітарні (покращення життєвого рівня, житлових та побутових умов, мережа місцевих туберкульозних санаторіїв, культурно-спортивні споруди, захист водоймищ, атмосфери оточуючого середовища від забруднення)

• рання діагностика (протитуберкульозні диспансери)

• загартовування, раціональне харчування, оздоровлення, зміцнення імунітету

• ізоляція хворих

• оберігання дітей від контактів з хворими відкритими формами ТБК

• санітарно-просвітницька робота

• екстрене повідомлення в СЕС про вперше виявлений випадок ТБК

Специфічна профілактика:

Вакцинація БЦЖ:

• перша БЦЖ-вакцинація: 3-5-й день життя

• ревакцинація: здоровим (неінфікованим при негативних результатах проби Манту 2 ТО дітям у віці 7, 12,17 років через 3 дні після проби і не більше ніж 2 тижні

Хіміопрофілактика:

• призначення препаратів здоровим дітям з метою запобігання захворювання на ТБК:

• дітям, які перебувають у контакті з хворими на ТБК з БК+, - 2-місячні курси 2 рази на рік (навесні і восени)

• дітям з віражем туберкулінових проб без явищ інтоксикації - 3 міс. щоденно одноразово

• дітям з позитивним туберкуліновими проблемами, які перенесли кашлюк, кір, - одноразове приймання щодня 2 міс.

• дітям з гіперергічними туберкуліновими реакціями (17 мм і більше) - 2 препарати (ізоніазид та етіонамід) 3 міс.

перебування таких дітей в туберкульозних санаторіях.

1Семестр лекція № 4 Тема: Дифтерія. Менінгококова інфекція.

Дифтерія – гостра антропонозна інфекційна хвороба, яка викликається дифтерійними коринебактеріями і характеризується фібринозним місцевим запаленням (частіше слизових оболонок рото глотки), явищами загальної інтоксикації і ураженням серцево – судинної та нервової систем.

Епідеміологія

Етіологія

Збудник – дифтерійна коринебактерія (дифтерійна паличка, паличка Лефлера): поліморфна, грам позитивна, нерухлива, виділяє сильний екзотоксин; має 3 біовари (gravis, intermedius, mitis); дуже стійка: у зовнішньому середовищі – до 15 днів (восени – до 1.5 міс.), у воді і молоці – 1-3 тижні, на поверхні сухих предметів і в пилу – до 2 міс., у краплях слини – 2 тижні; витривала до низьких температур. Кип’ятіння, 1 % розчин сулеми, 50-60 % розчин алкоголю знищують її через 1 хвилину.

Сприятливі чинники: бактеріоносійство, імунодефіцитні стани, зменшення числа щеплених дітей, хронічні хвороби носа, ротоглотки, часті простуди, ГРВІ.

Джерело збудника – хвора людина (до 10-25-го дня хвороби) або носій токсикогенних штамів

Механізм передачі – повітряно-крапельний (основний), контактно-побутовий (білизна, посуд), рідко – інфіковані продукти (вода, молоко), контактний (ранова дифтерія).

Сприйнятливість – 15-25 %, усі вікові групи. Вхідні ворота – слизова оболонка мигдаликів, рідше – носа, глотки, гортані, ще рідше – очей, статевих органів, шкіри. Максимум захворюваності – осінь і зима. Імунітет після дифтерії різної тривалості і сили, можливі повторні випадки.