• з боку НС: світлобоязнь, ригідність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга, Брудзинського

• у дітей раннього віку: напруження та випинання великого тім’ячка

• у термінальній стадії: клонічно-тонічні судоми рясний піт, гіперемія обличчя, порушення дихання (задишка — дихання Чейна - Стокса - зупинка дихання — смерть)

II етап

Медсестринський

діагноз

• блювання

• болі голови, спини, суглобів

• гарячка

• судоми

• порушення свідомості

1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень

2. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем

3. Виконання лікарських призначень

4. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

5. Навчання оточуючих догляду за хворою дитиною

ІІІетап

Планування

медсестринських

втручань

1.1 .Підготовка пацієнта та взяття мазка з носоглотки для бактеріологічного дослідження (мазок бе­реться натще або через 3-4 год. після їди стерильним ватним тампоном; посів краще робити біля ліжка хворого і до початку антибіотикотерапії)

1.2. Підготовка пацієнта та взяття мазка з елементів геморагічної висипки для бактеріологічного до­слідження

1.3. Підготовка пацієнта та взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження крові методом “товстої краплі", імунологічних (серологічних) реакцій

1.4. Підготовка пацієнта до проведення спинномозкової пункції з метою взяття ліквору для бактеріо­логічного дослідження та асистування лікареві при цьому

1.5. Підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК

2.1. Забезпечення пацієнтові суворого постільного режиму. У перші 1-2 доби - індивідуальний мед­сестринський пост

2.2. Створення максимального спокою з ізоляцією від додаткових світлових та звукових подразників, при збудженні - фіксація до ліжка

2.3. Допомога в дотриманні пацієнтом особистої гігієни

2.4.Спостереження за суб’єктивним та об'єктивним станом пацієнта: самопочуття, вимірювання ґ тіла, АТ, контроль Рs, ЧДР, перевірка менінгеальних симптомів, контроль за дефекацією та сечо­випусканням

2.5. Достатнє (малими порціями) поїння (при відсутності блювання)

2.6.Забезпечення правильного харчування (дієта № 2), при порушенні акту ковтання - зондове, у не­притомному стані - парентеральне живлення. У добовий раціон включається на 5-10 % більше тваринного білка, у 2 рази більше вітамінів, особливо А (каротину); виключаються екстрактивні речовини, приправи, соуси, полуниці, цитрусові

2.7.Здійснення ретельного догляду за шкірою, слизовими оболонками: обробка сухих губ рослин­ною олією, дитячим кремом тощо; підмивання, протирання шкіри вологою м’якою тканиною, щоб не травмувати висипку, профілактика пролежнів, зміна положення, масаж

2.8.Забезпечення дитині позитивних емоцій; після спинномозкової пункції дитина протягом 2 год. повинна лежати на животі, даються снодійні або утримується дитина в такому положенні цікави­ми розповідями, читанням тощо; у цей час дитині не можна їсти і пити

2.9. При підвищенні Г тіла значне пиття, Г повітря в палаті +18-20 ‘С, провітрювання

IVетап Реалізація плану Медсестринських втручань

приміщення, фі­зичні методи охолодження при Г вище 38’С (розкрити дитину, обдути тіло вентилятором, об­терти шкіру дитини розчином оцту з водою 1 : 10,холод на великі магістральні судини, підвісити міхур з льодом над головою)

2.10. При блюванні, якщо дитина грудного віку, голову повернути набік, дитину старшого віку - по­садити і тримати нахиленою вперед. Після блювання дати дитині прополоскати рот теплою во­дою, протерти губи та кутики рота, грудним дітям дати випити трошки прокип’яченої води

2.11. При судомах:

• звільнити дитину від одягу, щоб забезпечити доступ свіжого повітря

• захистити дитину від механічних травм (дитину покласти на рівну тверду поверхню) -слідкувати за тим, щоб дитина не прикусила язика (між зуби закласти шпатель, обгорнутий

бинтом)

відновити дихання, якщо воно було порушене (методом рот в рот, рот в ніс)

2.12. Контроль за здійсненням заходів поточної дезінфекції в оточенні пацієнта (провітрювання, кварцування, вологе прибирання тощо)

2.13. Медперсонал повинен користуватись широкою маскою-респіратором

3. Виконання призначень лікаря - у тяжких випадках набуває характеру невідкладної допомоги:

1. Антибіотикотерапія: пеніцилін, гентаміцин, цефазолін, левоміцетин сукцинат, карбеніцилін, це- порин, клафоран, тетрациклін, канаміцин, оксацилін тощо

2. Дезінтоксикаційна терапія: реополіглюкін, альбумін, р-н глюкози, р-н Рінгера

3. Дегідрат-аційна терапія: фуросемід, лазикс, маніт, діакарб, сечовина, 10 % р-н хлориду натрію і кальцію, концентрована суха плазма

4. Протисудомна терапія: седуксен, оксибутират натрію, сульфат магнію, дроперидол, аміназин

5. Для відновлення функції ЦНС: синфабол, глутамінова кислота

6. Глюкокортикостероїди (преднізолон, дексаметазон)

7. У тяжких випадках - гепарин, інгібітори протеаз (трасилол, контрикал), свіжозаморожена плаз­ма, серцеві глікозиди, препарати ноотропної дії (аміналон, пірацетам)

3. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

4. Навчання оточуючих догляду за хворою дитиною