Завдання 4

Макіївське комерційне підприємство «Вимпел» протягом восьми місяців не могло оплатити своїм кредиторам рахунки за поставлену йому продукцію. Його керівництво посилалося на те, що кошти не надійшли від його боржника, який виявився фіктивною фірмою, а керівництво її виїхало за межі України. Відповідна кримінальна справа знаходиться в процесі розслідування. Господарський суд Донецької області по заявах кредиторів «Вимпела» дав оголошення щодо порушення справи про відновлення його платоспроможності. Керівництво «Вимпела», оскаржуючи публікацію, вказало, що при скрутному фінансовому становищі підприємство працює і випускає продукцію, а публікація підірвала його репутацію. Окрім цього, всім кредиторам направлені гарантійні листи про розрахунок з ними в близькому майбутньому із врахуванням інфляції, а з двома із них уже проведені розрахунки за рахунок коштів від застави основних фондів.

Які підстави і порядок визнання юридичних осіб банкротами? Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

Тема 8. Правочини. Представництво.

Ця тема має важливе значення як у повсякденному житті, господарській діяльності, так і в практиці роботи органів внутрішніх справ, оскільки значна кількість корисливих злочинів скоюється шляхом їх маскування під правочини.

Правочином може визнаватися лише правомірна дія, що спрямована на досягнення конкретної юридичної мети. Вона є найбільш уживаним видом юридичних фактів, вимоги щодо яких чітко визначені законом. Ці вимоги – збіг волі і волевиявлення, наявність достатньої дієздатності сторін, дотримання установленої законом форми і відповідність правочину вимогам закону, інтересам держави і суспільства – є імперативними і недодержання хоча б однієї з них веде до визнання самого правочину недійсним.

Слухачам треба мати на увазі, що, оподаткування прибутків фізичних і юридичних осіб вимагає від них суворої фіксації всіх укладених правочинів. Слід чітко визначитись щодо наслідків недодержання форми правочинів.

Практика ринкових відносин породжує нові види правочинів (попередні, форвардні тощо), які хоча і не передбачені діючим цивільним законодавством, але йому не суперечать. Тому в цих випадках при розгляді конкретних справ чи завдань слухачам потрібно виходити з загальних вимог щодо правочинів або основних принципів цивільного права.

Нормативні акти і література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, N 30 (23.07.96), ст. 141

2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, N 44 (31.10.2003), ст. 356

3. Житловий кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, додаток до N 28, ст. 573

4. Закон України «Про нотаріат» // Відомості Верховної Ради України, 1993, N 39 (28.09.93), ст. 383

5. Про судову практику в справах про визнання угод недійсними. Постанова № 3 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978р. – №8. – С.83-86 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – К., 1977.

6. Загальна теорія цивільного права / За ред. О.А.Підопригори. – К., 1991.

7. Линникова Н. Регистрация сделок и последствия ее несоблюдения // Соц. законность. – 1988. – №5. – С.54.

8. Шахматов В.П. Составы противоправних сделок и обусловленные ими последствия. Томск, 1967.

9. Эйдинова Э.Б. Сделки в нотариальной и судебной практике. – М., 1981.

10. Безклубий І. Операції банку та класифікація цивільних правочинів у банківській діяльності // Право України.-2002.-№6.-с.57-61.

11. Кучер В. Поняття протиправності никчемних правочинів за проектом Цивільного кодексу України // Підпрємництво, господарство і право .-2002.-№10.-с.45-48.

12. Кучер В. Співвідповідність понять "недійсний" та "неукладений" правочин у контексті нового цивільного законодавства // Підпрємництво, господарство і право .-2002.-№9.-с.51-54.

13. Спасибо-Фатєєва І. Актуальні питання форми правочинів (теоретико-практичний аспект) // Підпрємництво, господарство і право .-2002.-№8.-с.32-36.

14. Кучер В. Проблеми визнання правочину з порушенням визначеної законом форми дійсним//Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні", 13-14 лют. 2003 р.,Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, Юрид. фак.-Львів,2003.-С.278-280.

15. Кобылянский В. Правочин: что это такое // Все о бухгалтерском учете.-2003.-№107.-С.6-10.

16. Голуб Ірина. Цивільний кодекс: Розділ ІІІ. "Правочини. Представництво" Глава 16 "Правочини"/ І.Голуб, Л.Овдіенко//Закон и право.-2003.-№28.-С.7.

17. Бірюков Володимир. Письмові правочини за законодавством Польщі (від традиційних до електронних)//Підприємництво, господарство і право.-2003.-№4.-С.79-81.

18. Нагорняк В.А. Цивільні правочини з приватизованим житлом: Дис. ...канд.юрид.наук: (12.00.03)/ Ун-т внутр.справ.-Х.,2000.-180 с.

19. Дихтяр А.И. Три российских закона о банкротстве и история вопроса о недействительных сделках // Арбитражный и гражданский процесс.-2003.-№6.-С. 13-17.

20. Беляневич Е. "Внеуставная" сделка // Юридическая практика.-1999.-№11.-С.12.

21. Харитонов Є.О. Категорія представництва та приватне і публічне право/ Харитонов Є.О., Харитонова О.І. // Вісник Національного Університету внутрішніх справ.- 2002.- 18.-С.110-117.

22. Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві // Право України.-2002.-№9.-с.104-109.

23. Крупко П. Наслідки неналежного здійснення добровільного представництва // Право України.-2002.-№10.-с.108-114.

24. Гелецька І.О. Інститут представництва за новим Цивільним кодексом України // Проблеми кодифікації законодавства України:Тези доп. і наук. повідомлень наук.-практ. конф. (Київ, 14 трав. 2003 р.).-К.,2003.-С.101-104.

25. Голуб І. Цивільний кодекс: Розділ ІІІ. "Правочини. Представництво" Глава 16 "Правочини"/ //Закон и право.-2003.-№28.-С.7.