Питання для самоконтролю

1. Що слід розуміти під спадкуванням?

2. Яка особа визнається спадкодавцем?

3. Які особи є спадкоємцями?

4. Які права та обов’язки громадян можуть переходити у спадок?

5. Що розуміється під часом відкриття спадщини та яке він має значення?

6. Яке місце визнається місцем відкриття спадщини?

7. Назвіть громадян, які відносяться до спадкоємців за законом.

8. Як оформляється заповіт та як він здійснюється або виконується?

9. Що розуміється під правом на обов’язкову долю в спадку та яке коло осіб має це право?

10. Чи можна відміняти та змінювати заповіт, порядок цих дій.

11. Який порядок спадкування предметів домашньої обстановки та вжитку?

12. Порядок відмови від спадщини за заповітом і за законом.

13. Підстави переходу майна до держави.

14. Яка відповідальність за борги спадкодавця?

15. Порядок спадкування грошових внесків та цінних паперів.

16. Порядок спадкування немайнових прав учасників у господарських товариствах.

Завдання 13

Внаслідок автомобільної аварії загинуло подружжя Нікифорових. Чоловік помер на місці аварії, а дружина – через чотири години. У подружжя Нікифорових залишилось двоє дітей: син та дочка, а також, мати Нікифорова, віком 72 роки, батько Нікифорової, віком 65 років, та її дорослий брат.

Визначте коло спадкоємців після смерті подружжя Нікифорових.

Завдання 14

Після смерті Худякова залишилось майно, що складалось із автомашини, одягу, предметів домашнього вжитку та грошового внеску в сумі 2000 доларів, який знаходився в банку. Дружина, віком 50 років, та повнолітня дочка проживали сім’єю з Худяковим, а його дорослий син зі своєю сім’єю – окремо. Дружина та дочка померлого вважали, що синові, який проживає окремо, нічого із спадкового майна не належить.

Чи обгрунтований такий погляд? Як повинно розподілятися спадкове майно?

Завдання 15

В сім’ю Трушина входили: дружина, віком 60 років; чоловік дочки, яка померла за рік до смерті Трушина; двоє онуків. Трушин помер, не залишивши заповіту.

Як повинно бути розподілене спадкове майно? Як його належало розподілити, якщо б дочка Трушина померла через місяць після смерті свого батька, не встигнувши прийняти майно?

Завдання 16

Громадянин Фетисов, що проживав зі своєю непрацездатною дружиною та працездатним братом, залишив заповіт на свою половину будинку на користь сина від першого шлюбу, який проживав окремо. Решту майна, в тому числі предмети домашньої обстановки та грошовий внесок в ощадбанку в сумі 5 тис. гривень, він заповів своїй дружині. Після смерті Фетисова до суду звернулась дружина покійного з позовом про визнання недійсною частки заповіту, складеного на користь сина, яким Фетисов заповідав йому (сину) половину будинку. Свій позов Фетисова мотивувала тим, що вона непрацездатна і користується правом обов’язкової долі. До суду звернувся також брат Фетисова з позовом про визнання за ним права спадкування предметів домашньої обстановки та вжитку, вказуючи, що він проживав однією сім’єю з спадкодавцем протягом останніх 5 років до смерті останнього.

Вирішіть спір.

5	Завдання та методичні рекомендації до написання контрольних робіт.

У відповідності з навчальними планами студенти, що навчаються за слідчо-криміналістичною спеціалізацією, виконують контрольну роботу лише з частини першої курсу “Цивільне право України”, тобто така робота виконується ними тільки один раз. До навчальної роботи студентів господарчо-правової спеціалізації ставляться більш високі вимоги, а тому контрольна робота виконується цими студентами двічі: з частини першої та частини другої даного курсу. Отже, перш ніж визначити варіант написання контрольної роботи, слід розібрати, яку саме роботу належить виконувати за навчальним планом (див. частина 2 цього посібника “Навчальні плани”).

До частини першої курсу “Цивільне право України” відносяться номери варіантів контрольних робіт з 1 по 8, а до другої – з 9 по 16.

Студенти, прізвища яких починаються на букви:

“А”, “Б”, “В”, “Г” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №1,

а по другій – за варіантом №9;

на букви “Д”, “Е”, “Є”, “Ж” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №2,

а по другій – за варіантом №10;

на букви “З”, “И”, “І”, “Ї” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №3,

а по другій – за варіантом №11;

на букви “Й”, “К”, “Л”, “М” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №4,

а по другій – за варіантом №12;

на букви “Н”, “О”, П”, “Р” “––виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №5,

а по другій – за варіантом №13;

на букви “С”, “Т”, “У”, “Ф” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №6,

а по другій – за варіантом №14;

на букви “Х”, “Ц”, “Ч”, “Ш” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №7,

а по другій – за варіантом №15;

на букви “Щ”, “Ю”, “Я” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №8,

а по другій – за варіантом №16;

Роботи, виконані з недотриманням зазначеного вище порядку, на рецензію прийматися не будуть.

Контрольна робота складається з одного теоретичного питання і двох практичних завдань, взятих із практики рішень судів та пристосованих до потреб навчального процесу.

Теоретичне питання дається у вільному викладі і підтверджується положеннями законодавства, думками юристів-вчених і практиків. Освітлення цього питання особливо виграє, якщо студент висловить і свою власну обгрунтовану думку по даному питанню. Освітлення теоретичного питання повинно зайняти до п’яти сторінок і чітко випливати із змісту заданого питання. Орієнтований обсяг усієї роботи – приблизно 12 сторінок.

Переписувати умови завдань у зошит не треба, як не варто ускладнювати їх додатковими умовами. Достатньо зазначити номер варіанту і номер завдань. Також необхідно обов’язково пронумерувати самі сторінки і залишити поля для зауважень рецензента. Наприкінці роботи слід зазначити використані при виконанні роботи нормативні матеріали і літературу, із посиланням на конкретні джерела запозичення, а також вказати дату завершення роботи і підписати її.

Перед тим, як вирішувати завдання, необхідно уважно ознайомитися з його умовою, оцінити загальну орієнтацію, засвоїти теоретичний матеріал, виявити весь нормативний масив і вивчити його, і тільки після цього приступити до виконання завдань. При цьому слід мати на увазі, що умови практичного завдання не можуть бути складені тільки за розділами знань, які відносяться виключно до першої частини учбового курсу. Це принципово неможливо. А тому доведеться знайомитись наперед з інститутами, що входять вже до другої частини курсу цивільного права. У випадку виникнення труднощів або сумнівів слід звернутися за консультацією, а також ознайомитися з практикою вирішення даної категорії справ судовими органами.

Роботу практичного завдання необхідно виконувати за такою логічною схемою:

1. Визначити теми курсу та питання, що мають бути розглянуті. Рішення завдання можна почати такою фазою: “Дане завдання розраховане на знання тем курсу “…” і питань про “…””.

2. Провести юридичний аналіз викладених у завданні юридичних фактів.

3. Вказати, якими нормами права урегульовані дані правовідносини з розкриттям їх змісту. При цьому варто звернути увагу на співвідношення загального і спеціального законодавства.

4. Навести легальне доктринальне тлумачення цих норм.

5. На підставі викладеного зробити висновки за даними обставинами.

Оскільки Конституція України є актом прямої дії, то при виконанні завдання варто виходити з загальних положень її норм. Рішення повинно бути розгорнутим, містити достатньо аргументований і глибокий аналіз обставин, зазначених в умовах. Роботу необхідно оформляти достатньо чітким і розбірливим почерком, письмовою літературною мовою, уникати скорочень, неявних позначень. Приклад рішення практичного завдання наводиться нижче.

Виконана і належним чином оформлена робота повинна бути подана на рецензію у встановлені навчальним планом терміни. При масовому наданні робіт напередодні, тим більше під час сесії, кафедра не гарантує своєчасного (до дати складання іспитів або заліків) їх рецензування.

В цілому контрольна робота не може бути зарахована за таких обставин:

1. Відсутність ознак самостійності її виконання (наприклад, теоретичний матеріал дослівно переписано з підручника або інших джерел).

2. Виявлення ідентичних за змістом робіт. При цьому не зараховуються всі тотожні контрольні роботи.

3. Виконання роботи не за своїм варіантом.

4. Неправильне рішення практичного завдання.

5. Застосування застарілих норм права або тільки загальних норм права без підтвердження їх спеціальними.

6. При відсутності посилань на норми права, а також рекомендованих вказівок вищих судових органів.

7. Суперечливості та логічні неузгодженості аргументації і висновків.

При наявності недоліків, викладених у п.п. 4, 5, 6, 7, робота повертається на доробку, яку з урахуванням зроблених у рецензії зауважень, необхідно провести в тому ж зошиті і після її завершення разом із рецензією повернути на кафедру. На рецензування робота пред’являється тільки через деканат.