Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка по гражданскому праву для заочников.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
784.9 Кб
Скачать

Приклад рішення практичного завдання:

Умова: Никитенко в березні 2004 року продав Кошелеву за нотаріально-посвідченим договором житловий будинок, власником якого він був. Ще в січні місяці Микитенко письмово повідомив про намір продати будинок свою дочку, яка була власницею 1/4 частини будинку. Дочка (Киктєєва) у червні 2004 року подала в суд позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним і визнання за нею права власності на 1/4 частину житлового будинку, успадкованого нею в 2000 р. після смерті матері шляхом фактичного вступу в володіння спадщиною. Крім того, позивачка також стверджувала, що при укладенні договору купівлі-продажу було порушено її переважне право купівлі частки в спільній власності.

Районний суд визнав за Киктєєвою право власності на 1/4 частину житлового будинку, а договір купівлі-продажу визнав недійсним в цілому. Суд також зазначив, що позивачка має право переважної купівлі частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок, але може його здійснити тільки після реєстрації за нею 1/4 частини будинку.

Чи правильне рішення виніс суд?

Рішення: Аналіз умов завдання дає підстави визнати, що для його вирішення необхідно вивчити теми "Правочини", "Право спільної власності", "Спадкове право" і, насамперед, розглянути питання про право привілейованої купівлі частки в спільній власності (ст. 362 ЦК України).

Як витікає з умов завдання, спірний житловий будинок був спільною власністю подружжя Никитенко. Після смерті матері в 2000 році Киктєєва набула права власності на 1/4 частину житлового будинку, тому її батько міг продати тільки 3/4 частини дому, що належала йому.

Оскільки батько продав весь будинок, то договір купівлі-продажу щодо 1/4 його частини, яка належить позивачці, є недійсним, тому що порушує її право власності. Висновок суду відносно того, що Киктєєва не вправі здійснити своє переважне право купівлі частки у праві спільної власності тому, що не зареєструвала право власності на 1/4 частину дому, безпідставний. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК прийнята спадщина признається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини. Отже, Киктєєва, прийнявши спадщину, стала власницею 1/4 будинку 2000 році, тому на момент укладення договору купівлі-продажу перед відповідачами вона, як співвласниця, мала переважне право купівлі частки у праві спільної власності.

Проте, знаючи про продаж будинку ще в січні 2004 року, Киктєєва протягом більш як півроку, поки справа розглядалася судом, позову про перехід на неї прав і обов'язків покупця не пред'явила і не внесла на депозитний рахунок обумовлену суму. З огляду на вищевикладені обставини і керуючись ст.215, 216, 217, 362, 1268 ЦК України, варто визнати, що угода купівлі-продажу підлягає визнанню недійсної тільки на 1/4 частину житлового будинку, що належить на праві власності Киктєєвій, оскільки 3/4 частини будинку Никитенко міг продати Кошелеву, який і став власником цієї частини.

Варіанти завдань контрольних робіт, що виконуються з першої частини курсу “Цивільне право України” Варіант №1

Теоретичне питання: Що є предметом регулювання цивільного права України?

Практичне завдання 1. Після звільнення з місць позбавлення волі, де він відбував покарання за вчинення шахрайства, Шагаров звернувся з заявою до адміністрації району про реєстрацію приватного підприємства і в органи міліції про видачу дозволу на придбання мисливської нарізної зброї. Приватне підприємство було зареєстровано, але за заявою прокурора реєстрація в наступному була скасована. В ході перевірки матеріалів на видачу дозволу на придбання зброї було вияснено також, що за рік до свого засудження Шагаров був обмежений у дієздатності, незабаром після чого перемінив місце проживання і місце роботи, де і вчинив злочин. На цій підставі йому було відмовлено у видачі дозволу на придбання мисливської зброї. Вважаючи ці дії незаконними, Шагаров звернувся в суд з позовом про оскарження неправомірних відмов державних органів. У своїй заяві він зазначив, що протягом останніх трьох років спиртні напої взагалі не споживає, і тому рішення суду утратило свою силу, а Конституція України надає йому право за своїм розсудом обирати рід і вид трудової діяльності.

Яке рішення і чому повинен винести суд?

Практичне завдання 2. Під час перебування хворої матері в лікарні, душевнохворий Танін, визнаний таким, що не потребує ізоляції в психіатричному закладі, забрався в сарай до сусіда, де улаштував пожежу, від якої згорів сам сарай та інше майно. Сусіди звернулися з позовом до матері Таніна про відшкодування заподіяного підпалом збитку. Заперечуючи проти позову, Таніна зазначила, що в момент події вона знаходилася в лікарні, куди потрапила цілком раптово і перебувала там після отриманої травми в безпомічному стані. Крім цього, вона, як інвалід, потребує лікування, а якого-небудь майна, за винятком будинку і домашнього посуду, у неї немає.

Як необхідно розв'язати справу?

Варіант №2

Теоретичне питання. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.

Практичне завдання 1. Лиховіт звернулася до суду із заявою про оголошення її колишнього чоловіка померлим і зазначила, що при розірванні з ним шлюбу на утримання їхньої дитини були призначені аліменти, які відповідач не сплачує впродовж 5 років. По даній справі вона порушила кримінальну справу, але оскільки місце знаходження відповідача їй не відомо, то міліцією було оголошено його розшук. Суд на підставі заяви Лиховіт і довідки з житлової контори за останнім місцем проживання відповідача виніс рішення про визнання Лиховіта безвісно відсутнім. Роз'яснюючи рішення суду, суддя зазначив, що через 3 роки після вступу даного рішення в силу, позивачка зможе порушити справу про оголошення свого чоловіка померлим. Крім цього істотних розходжень між наслідками визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою немає.

Чи правильне рішення виніс суд? Чи правий суддя при роз'ясненні наслідків судового рішення?

Практичне завдання 2. Чубенко видала довіреності Шумко і Киричко на отримання грошових вкладів у відділеннях ощадного банку міста Харкова. Незабаром вона померла. Її сестри вчинили позов про визнання довіреностей недійсними і стягнення одержаних Шумко і Киричко сум, вказавши, що Чубенко в момент оформлення довіреностей внаслідок хворобливого стану не могла розуміти значення своїх дій і керувати ними. Суд позов не задовольнив, тому що, як встановила судово-психіатрична експертиза, Чубенко розуміла значення своїх дій і могла керувати ними.

Як буде вирішена справа в касаційній інстанції? Чи може суд визнати довіреності недійсними?

Варіант №3

Теоретичне питання. Поняття та ознаки юридичної особи.

Практичне завдання 1. Єжов був засуджений до 5 років позбавлення волі за систематичні побої своєї дружини. Дізнавшись, що кримінальна справа була порушена за клопотанням дружини, він написав із місць позбавлення волі лист, в якому обіцяв дружині "розрахуватися" з нею. Єжова продала у м. Харкові квартиру, що належала їй, та виїхала до м. Полтави. Через рік вона дізналася, що її чоловік помер у місцях позбавлення волі. Тоді вона звернулася в м. Харкові до суду із позовом про визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною, як таку, що укладена під впливом погрози.

Розберіть доводи позивачки. Яке рішення повинен винести суд?

Практичне завдання 2. Орсик позичив у Клишнікова значну суму грошей із зобов'язанням повернути борг через місяць, тобто не пізніше 15 вересня 2003 року. У зазначений термін гроші повернуті не були. Замість грошей Орсик видав Клишнікову нову розписку, за якою зобов'язався виплатити Клишнікову суму, збільшену на 25%, не пізніше 1 січня 2004 року. У грудні Орсик був призваний на дійсну військову службу. Після звільнення у грудні 2004 року Орсик додому не повернувся, оселившись у Дніпропетровську, де влаштувався на роботу. Дізнавшись від родичів Орсика його адресу, Клишніков звернувся в суд із позовом про стягнення з Орсика суми боргу. Орсик позову не визнав, пославшись на пропуск Клишніковим строку позовної давності. Клишніков у суді зазначив, що строк позовної давності не минув, тому що, на його думку, час служби Орсика в армії не повинен зараховуватися в строк позовної давності.

Хто правий у цьому спорі? Змінилося б рішення суду, якщо Орсик відповів на лист Клишнікова і пообіцяв би повернути борг до якогось нового терміну?