Нормативні акти і література:

1. Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” №3 від 28.04.78 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.92, №15 від 25.05.98.

4. Абрамов В.А. Сделки & договоры: Комментарии. Разъяснения -М.: Ось-89,2001

5. Кучер В. Поняття протиправності нікчемних правочинів за проектом Цивільного Кодексу України // Підприємництво, господарство і право – 10 – 2002

6. Кучер В. Поняття реституції в контексті нового цивільного законодавства України // Підприємництво, господарство і право – 1 – 2004

7. Матвеев И.В. Правовая природа недействительных сделок. М.: ООО Издательство «Юрлитинформ». 2002.

8. Хейфец Ф.С. Недействительность сделок по российскому гражданскому праву –М. Юрайт, 2000.

Тема 8. Представництво та його види за законодавством України.

План.

Вступ.

1. Поняття та значення представництва в цивільному праві.

2. Підстави виникнення представництва.

3. Законне представництво.

4. Добровільне представництво.

Висновки.

В першому питанні студент повинен дати визначення поняттю “представництва” за новим Цивільним кодексом України та звернути особливу увагу на значення інституту представництва в цивільному праві. Вказати, якщо через фізичну або юридичну неможливість учасники цивільних правовідносин не можуть самостійно набувати для себе цивільні права і виконувати обов’язки, то вони їх здійснюють через представника. Інститут представництва широко використовується на практиці. В цьому ж питанні рекомендується вказати на ті відносини, в яких інститут представництва не допускається. Слід назвати мету представництва.

При розгляді питання підстави представництва, необхідно дати цивільно-правову характеристику представництву на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи. Варто навести приклади кожного з підстав представництва.

В наступному питанні слід вказати в яких випадках має місце законне представництво і які особливості притаманні йому. Рекомендується охарактеризувати не тільки Цивільний кодекс України з цього питання, а й інші нормативні акти, зокрема Сімейний кодекс України.

В останньому питанні курсової роботи необхідно зупинитися на добровільному представництві. Варто розглянути таку особливість даного виду представництва як добровільність особи, яку представляють. В світі прийнятого нового Цивільного кодексу України, доцільно розглянути такий вид представництва як комерційне представництво, встановлене ст. 243 ЦК. Охарактеризувати договір, що укладається при даному виді представництва.

Нормативні акти і література:

1. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.

2. Роз’яснення Вищого Арбітражного суду україни “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” від 12 березня 1999 року № 02-5/111.

3. Ковтун Л. Представництво в цивільному процесі: окремі питання // Право України. – 2004. - №1. – С. 139-143.

4. Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві // Право України. – 2002. - №8. – С. 104-109.

5. Крупко П. Наслідки неналежного здійснення добровільного представництва // Право України. - №10. – 2002 – С. 108-115.

6. Майданик Р. Представницька діяльність довірчих товариств (цивільно-правова характеристика) // Право України. – 2002. - №4. – С. 36-40.

7. Михеева Л.Ю. Опека и попечительство: Правовое регулирование: Учебно-практическое пособие. – Москва: Палеотип, 2002 г. – 248 с.

8. Селіванов А. Представник і представництво у конституційному та загальному судочинстві // Право України. – 2004. - №3. – С. 3-8.

9. Сіленіна К. Користь та шкода генерального доручення // Право України. – 2001. - №3. – С. 103-104.

10. Тихомиров М.Ю. Доверенности (Образцы правовых документов). – Москва, 2000. – 29 с.