Нормативні акти і література:

1. Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.

3. Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.

4. Анисимов А.Л. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита/ А.Л. Анисимов.-М.: Юристъ,1994.

5. Гурська Т. Право на здоров’я в системі особистих немайнових прав // Підприємництво, господарство і право – 6 – 2002

6. Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита/ Малеина М.Н.-М.: МЗ Пресс,2000

7. Марогулова И.Л. Защита чести и достоинства личности.-М.: Правовое просвещение,1998

8. Споры о защите чести, достоинства и деловой репутации: Сб. док./ Под общ. ред. М.Ю.Тихомирова.-М.: Юринформцентр,2000.-48 с.-(Судебная и судебно-арбитражная практика)

Тема 7: Правочин як юридичний факт.

План

Вступ

1. Поняття та види правочинів.

2. Умови чинності правочинів.

3. Недійсні правочини.

4. Правові наслідки визнання правочинів недійсними.

Висновки

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми в світлі прийняття нового Цивільного Кодексу України та його відповідності принципам приватного права. Також необхідно вказати значимість інституту правочину при регулюванні цивільного обороту та ступінь розробленості цієї тематики в науці цивільного права.

Для розкриття першого питання слухачам рекомендується дати легальне визначення правочину, відповідно до нового ЦК України, вказати ознаки правочину, проаналізувати співвідношення понять „воля” і „волевиявлення”, а також дати характеристику поняттям „мета” і „підстава” правочину. Далі слід звернути увагу на класифікацію правочинів, вказати її необхідність та розглянути окремі види правочинів за відповідними критеріями поділу, спираючись на норми цивільного законодавства та положення, що склалися в науці цивільного права.

При розгляді другого питання рекомендується проаналізувати загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно до положень нового ЦК України, розкрити сутність презумпції правомірності правочину. Далі слухачам слід звернути увагу на питання, пов’язані з державною реєстрацією правочинів і місцем вчинення правочину.

В третьому питанні слухачам доцільно дати загальну характеристику недійсним правочинам, яка повинна включати поняття та юридичну характеристику недійсних правочинів, їх класифікацію, момент недійсності правочинів. Далі рекомендується вказати види недійсних правочинів відповідно до нового ЦК України, дати визначення нікчемного та оспорюваного правочину, дати характеристику окремим складам нікчемних та оспорюваних правочинів, розглянути фіктивні та удавані правочини. Окреме місце слід виділити підставам визнання нікчемних правочинів дійсними судом.

Викладаючи четверте питання, слухачу варто проаналізувати правові наслідки недійсності правочину, розглядаючи двосторонню реституцію як основний правовий наслідок та відшкодування збитків і моральної шкоди як додаткові правові наслідки.