- •Загальні питання технології видобутку вугілля
- •Короткі відомості з історія видобутку вугілля
- •Короткі відомості про вугільні родовища України
- •Вуглевидобуток в Україні та перспективи його розвитку
- •Утворення родовищ корисних копалин
- •Утворення вугілля.
- •Елементи залягання вугільних пластів і рудних тіл.
- •Головні технологічні властивості гірничих порід і масивів.
- •Шахта, шахтне поле, запаси
- •Ділення шахт на категорії за метаном.
- •Гірничі виробки
- •Проведення та кріплення гірничих виробок
- •Прояви гірського тиску у одиночній виробці
- •Форми і розміри поперечного перетину виробок. Конструкції кріплення
- •Кріплення виробок
- •Кріплення вертикальних виробок
- •Кріплення похилих виробок
- •Способи і схеми будівництва виробок
- •Проведення горизонтальних виробок буропідривним способом
- •Буропідривні роботи
- •Буріння шпурів.
- •Заряджання та підривання шпурів.
- •Провітрювання вибою.
- •Навантаження породи
- •Допоміжні роботи
- •Зведення постійного кріплення
- •Проведення виробок за допомогою гідромеханізації
- •Проведення виробок за допомогою комбайнів
- •Проведення горизонтальних виробок у неоднорідних породах
- •Способи проведення, розташування підривки бокових порід
- •Проведення виробок вузьким вибоєм
- •Проведення виробок широким вибоєм
- •Особливості будівництва похилих виробок
- •Проведення стволів
- •Технологічний комплекс поверхні шахти
- •Приствольний двір
- •Підготовка шахтних полів
- •Розподіл шахтного поля на основні частини
- •Класифікація способів підготовки
- •Поверховий спосіб підготовки
- •Панельний спосіб підготовки
- •Погоризонтний спосіб підготовки
- •Спосіб підготовки головними штреками
- •Комбінований спосіб підготовки
- •Розкриття шахтних полів
- •Фактори, що впливають на спосіб розкриття. Вимоги до способів розкриття
- •Основні способи розкриття
- •Розкриття вертикальними стволами.
- •Розкриття похилими стволами.
- •Розкриття штольнями.
- •Комбінований спосіб розкриття.
- •Число стволів та їх розміщення в шахтному полі
- •Системи розробки пластових родовищ
- •Загальні відомості
- •Вимоги до систем розробки
- •Фактори, що впливають на вибір системи розробки
- •Класифікація систем розробки вугільних пластів
- •Суцільні системи розробки
- •Суцільна система розробки лава-поверх (ярус) на пологому пласті
- •Суцільна система розробки на крутому пласті
- •Суцільна система розробки з вийманням по повстанню
- •Стовпові системи розробки
- •Стовпова система розробки лава-ярус (поверх) на пологому пласті
- •Стовпова система розробки на крутому пласті
- •Стовпова система розробки з вийманням вугілля по повстанню (падінню)
- •Комбіновані системи розробки
- •Загальні поняття про системи розробки потужних пластів
- •Очисні роботи
- •Виймання вугілля
- •Виймання вугілля комбайнами
- •Виймання вугілля стругами і скреперостругами
- •Гідравлічна відбійка вугілля
- •Доставка вугілля в лавах
- •Кріплення очисних вибоїв
- •Управління гірничим тиском в очисному вибої
- •Загальні відомості про способи управління покрівлею
- •Спосіб управління покрівлею повним обваленням
- •Часткова закладка
- •Плавне опускання покрівлі
- •Закладні матеріали
- •Гідравлічна закладка
- •Пневматична закладка
- •Самотічна закладка
- •Підземний транспорт
- •Рейковий транспорт
- •Канатна відкатка
- •Конвеєрний транспорт
- •Шахтний підйом.
- •Рудникова атмосфера. Способи провітрювання гірничих виробок
- •Шахтне повітря.
- •Атмосферне і шахтне повітря
- •Поняття про газовий режим
- •Шахтний пил
- •Кліматичні умови в гірничих виробках
- •Рух повітря в гірничих виробках. Вентиляційні пристрої. Провітрювання виробок
- •Причини, які обумовлюють рух повітря по виробках
- •Вентиляційні пристрої в підземних виробках
- •Витоки повітря і заходи боротьби з ними
- •Контроль за станом рудникової атмосфери.
- •Особливості розробки рудних родовищ
- •Загальні положення
- •Промислова характеристика рудних родовищ
- •Ділення шахтних полів
- •Стадії розробки рудних родовищ
- •Технологічні схеми основних виробничих процесів при виїмці руди
- •Відбійка руди
- •Вторинне дроблення руди
- •Доставка і завантаження руди
- •Системи розробки рудних родовищ
- •Класифікація систем розробки
- •Системи розробки з відкритим виробленим простором
- •Системи розробки з магазинуванням руди
- •Системи розробки з закладкою
- •Системи розробки з кріпленням
- •Системи розробки з обвалюванням руди і бокових порід
- •Про спеціальні способи підземного видобутку руди
- •Поняття про розробку корисних копалин відкритим способом
- •Принцип відкритої розробки.
- •Елементи уступу.
- •Етапи відкритої розробки.
- •Розкриття кар'єрних полів.
- •Розкривні і видобувні роботи.
- •Переміщення кар'єрних вантажів.
- •Переваги і недоліки відкритого способу розробки.
- •Збагачування вугілля
- •Загальні відомості про копальневі вугілля
- •Основні аналітичні показники
- •Класифікація і маркірування вугілля
- •Вуглезбагачувальні фабрики
- •Загальні відомості
- •Технологічні операції при збагаченні вугілля
- •Вуглеприйом і підготування вугілля до збагачення
- •Загальні відомості
- •Доставка вугілля на фабрику і його прийом
- •Видалення з вугілля сторонніх предметів
- •Попередня класифікація і дробіння
- •Акумулювання рядового вугілля у бункерах
- •Грохочення вугілля
- •Гранулометричний склад вугілля
- •Ситовий аналіз
- •Призначення і види грохочення
- •Порядок виділення класів при грохоченні
- •Решета і сита
- •Основні фактори, що впливають на процес грохочення
- •Визначення ефективності процесу грохочення
- •Класифікація грохотів
- •Роздрібнення вугілля
- •Загальні відомості
- •Класифікація дробарок
- •Падіння твердих тіл у середовищі
- •Вільне падіння тіл у середовищі
- •Щільне падіння тіл у середовищі
- •Гідравлічна класифікація
- •Основи гідравлічної класифікації
- •Гідравлічні класифікатори
- •Фракційний аналіз і збагаченність вугілля
- •Проведення фракційного аналізу
- •Збагачуваність вугілля
- •Криві збагачення
- •Основи гравітаційного збагачення вугілля
- •Основні поняття
- •Збагачення у важких середовищах
- •Загальні відомості
- •Властивості мінеральних суспензій
- •Сепаратори для збагачення у важких середовищах
- •Регенерація суспензій
- •Технологічні схеми збагачення вугілля у важких середовищах і регенерації магнетитових суспензій
- •Збагачення вугілля відсадженням
- •Сутність процесу відсадження
- •Теоретичні основи процесу відсадки
- •Технологічні параметри відсадки
- •Відсадні машини
- •Збагачення вугілля у протитечних гравітаційних апаратах
- •Шнекові сепаратори
- •Флотація вугілля
- •Загальні відомості
- •Теоретичні основи флотації
- •Флотаційні реагенти
- •Класифікація флотаційних машин
- •Флотаційні машини
- •Схеми флотації
- •Звезводнювання продуктів збагачення
- •Загальні відомості
- •Звезводнювання в елеваторах
- •Звезводнювання на грохотах
- •Звезводнювання в центрифугах
- •Фільтрування продуктів флотації і шлама
- •Загальні відомості
- •Дискові вакуум-фільтри
- •Стрічкові вакуум-фільтри
- •Фільтр-преси
- •Сгущення шламів і освітлення оборотної води
- •Шлам і його характеристика
- •Водно-шламове господарство вуглезбагачувальних фабрик
- •Флокуляція шламів
- •Водно-шламові схеми
- •Знепилювання, знешламування і пиловловлення
- •Освітлення підземних виробок
- •Охорона праці і техніка безпеки
- •Відомості про правила охорони і техніки безпеки на підземних гірничих роботах.
- •Засоби індивідуального захисту робітників, що працюють на підземних роботах.
- •Правила поводження з електроустаткуванням.
- •Поведінка людей під час аварії.
- •Література
- •Предметний покажчик
Вторинне дроблення руди
При відбійці руди свердловини розташовують на відстані декількох метрів одна від одної, тому у відбитій руді часто зустрічаються великі шматки, які неможливо завантажити в транспортні засоби і машини. Приходиться повторно дробити руду прямо в вибої, або в спеціальних виробках, на які руду випускають через дучки.
Вторинне дроблення порівняно невеликих шматків здійснюють вручну кувалдою. Великі шматки дроблять накладними зарядами ВР. В дуже великих шматках бурять шпури глибиною 20-30 см і в них розміщують половину патрона ВР.
Руду транспортують у вагонетках ємністю 4 м³ і більш. В цьому випадку розмір кондиційних шматків досягає 700х700 мм. Прийомний отвір дробарки має розміри 1000х1200 мм.
Доставка і завантаження руди
Необхідно розрізняти два випадки доставки: коли руда не потребує вторинного дроблення, і коли необхідно вторинне дроблення.
В першому випадку руда по виробленому простору скатується до днища блоку і через рудоспуски, обладнані люками і затворами, завантажується в вагонетки. Рудоспуски з люками встановлюють на відстані 4-6 м один від одного вздовж блоку. Устрій великої кількості рудоспусків пов’язано з значними витратами засобів і часу, тому іноді рудоспуски встановлюють через 20-30 м. До них руду доставляють вздовж очисного вибою скреперними лебідками.
В іншому випадку створюють досить складну мережу виробок для доставки руди, а саме: скреперні штреки або орти, камери грохочення або виробки для випуску руди на підошву відкатного горизонту з наступним завантаженням її в вагонетки.
Скреперні штреки або орти проводять на 6-8 м вище відкатного горизонту (рис. 12-4). Із скреперного штреку 1 проходять дучки 2 для випуску руди. Висота дучок 4-6 м. Скреперні виробки з’єднані з відкатними виробками рудоспусками 3 і ходками.
Рис. 12‑121 – Виробки для доставки і вторинного дроблення
Сполучення дучок із скреперним штреком виконується так: із скреперного штреку проводять ніші глибиною 2-2,5 м, з яких потім проводять догори похилі або вертикальні дучки. Глибину ніші вибирають з таким розрахунком, щоб руда, що поступає з дучок, доходила до середини скреперного штреку. Кут природного укосу відбитої руди приймають рівним 45°.
Дучки можна проводити з одного боку штреку або з двох боків. В останньому випадку дучки розташовують одна напроти іншої. Розміри перетинів дучок 1,2х1,2 або 1,5х1,5 м, перетини скреперного штреку в світлі 1,8х1,8 м.
В тривких рудах скреперні виробки не кріплять, в більш слабких застосовують дерев’яне, арочне металеве або бетонне кріплення.
Руду, відбиту в блоці, через дучки випускають на підошву скреперних виробок.
Випуск руди із дучок здійснює скреперист, у якого на скреперування витрачається 30-40% робочого часу, інший час він зайнятий випуском руди.
Руду, випущену з дучок скреперистом, скрепером доставляють до рудоспусків, з яких вона поступає у вагонетки. Рудоспуски перекривають грохотом – решітками з рейок, щоб обмежити розмір шматків, що потрапляють у вагонетки, і запобігти падіння скрепериста в рудоспуск.
При застосуванні камер грохочення, на відзнаку від скреперних штреків, на відкатному горизонті проходять не орти, а рудний відкатний штрек і з нього під кожну дучку або пару дучок – рудоспуск (рис. 12-5). на рівні горизонту вторинного дроблення під кожною дучкою споруджують грохот. Руду з дучок випускають на грохот. Дрібні шматки просипаються наскрізь нього, великі – розбивають кувалдою або накладними зарядами ВР, і потім пропускають через грохот в рудоспуск.
Якщо порівнювати доставку руди через камери грохочення і через скреперні виробки, то в першому випадку необхідно проводити велику кількість рудоспусків, люків і грохотів, в цьому їх недолік. Перевагами є те, що продуктивність праці робочого з грохочення вище, ніж скрепериста. Вище також продуктивність блоку, так як утворюється більша кількість навантажувальних пунктів.
Скреперні виробки для доставки руди застосовують частіше чим камери грохочення, так як при них зменшується кількість виробок і пристроїв для випуску руди.
Найбільш простий пристрій для завантаження руди у відкатні ємності складається з люка, тобто металевого або дерев’яного лотка, секторного затвору з рукояткою для ручного управління (рис. 12-6, а) або з приводом для дистанційного управління (рис. 12-6, б).
Рис. 12‑122 – Камера грохочення
Рис. 12‑123 – Завантаження руди в вагонетки на відкатному горизонті за допомогою люка з затвором:
а – секторним, б – пальцевим
Для завантаження руди скрепером у вагонетки скреперні виробки розташовують на рівні покрівлі відкатних (рис. 12-7,а). При цьому способі на завантаження руди необхідно декілька більше часу, чим при застосуванні люків з затворами.
Застосовується також спосіб випуску руди на підошву відкатних виробок з наступним її завантаженням у вагонетки завантажувальними машинами (рис. 12-7,б). Застосування цього способу обмежується відсутністю потужних завантажувальних машин.
Рис. 12‑124 – Завантаження руди в вагонетки на відкотному горизонті:
а – скреперною лебідкою через дах, б – завантажувальною машиною