2. Безробіття: вимірювання, види, наслідки.

Коливання рівня ділової активності в економіці викликає коливання рівня зайнятості і, відповідно, безробіття, що породжує певні соціально-економічні проблеми.

В економічній науці традиційно до зайнятого населення відносять осіб старше 16 р., які працюють хоча б 1 год на тиждень за оплату чи 15 години на тиждень без оплати в родинному бізнесі і непрацює впродовж відпустки і хвороби. Основними показниками зайнятості є загальна кількість зайнятих (N) та рівень зайнятості (E).

Незайняте населення – це особи старше 16 р., не працюючі, не шукаючі роботу. Безробітні (F) – це особи старше 16 р., не працюючі по незалежним від них причин, активно шукаючі роботу чи очікуючі повернення на попередню роботу впродовж чотирьох тижнів і які стоять на обліку в центрі зайнятості. Рівень безробіття (U).

Робоча сила – це загальна кількість працездатних осіб старше 16 р. за винятком пенсіонерів, осіб, що знаходяться в психологічних лікарнях, місцях позбавлення волі (L).

Таким чином,

N

E = ----- * 100%

L

F

U = ------- * 100%

L

Можна сказати, що безробіття – це соціально-економічне явище, яке характеризується тим, що частка працездатного населення не може знайти роботу, яку здатна виконувати.

Безпосередньою причиною безробіття є AS > AD на робочу силу.

Розмаїття факторів, які породжують неспівпадіння сукупної пропозиції (AS) і сукупного попиту (AD) обумовлює існування різних форм безробіття:

1) фрикційне;

2) інституціональне (породжується інститутами ринку робочої сили);

3) структурне;

4) циклічне;

5) приховане;

6) застійне;

7) технологічне;

8) конверсійне (зменшується чисельність військових і зайнятих в ВПК);

9) добровільне;

10) молодіжне (після школи та ВНЗ);

11) регіональне (нерівномірний розвиток регіонів);

12) економічне (банкрутств фірм);

13) сезонне;

14) відкрите (реєстрація на біржі праці).

Природній рівень безробіття характеризується оптимальним резервом робочої сили, яка здатна доволі швидко здійснити міжгалузеву і міжрегіональну міграцію. Реальний обсяг національного виробництва, пов'язаний з природнім рівнем безробіття називається потенціальним ВНП. До природнього рівня (U*) відносять фрікційне та стуктурне безробіття.

Фактичний рівень безробіття – це поточний рівень реально існуючий в аналізуємий період. Величина, на яку фактичний рівень перевищує природний рівень, називається циклічним безробіттям.

U_ц = U_ф – U*

Кількисний взаємозвязок між економічною активністю і безробіттям встановлює закон Оукена. Кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над природним зменшує обсяг ВВП порівняно з ВВП на 2,5%.

ВНП

ВНП = ---------------------- * 100%

100% - 2,5*∆U

(∆U = U_ф - U*)

ВВП – продукт, вироблений при повній зайнятості і нормальних темпах економічного зростання.

Ще можна сказати: щорічний приріст ВНП на рівні 3% утримують безробіття на постійному рівні. Кожні додаткові 2,5% приросту реального ВНП знижують безробіття на 1% і навпаки.

∆ВНП (в%) = 3% -= 2,5% (U – U*)

Відставання ВНП – ВНП = 2,5 (U – U*)