Тема 8: «Фіскальна та грошово-кредитна політика держави»

План

1. Державний бюджет та його структура. Дефіцит та профіцит державного бюджету.

2. Державний борг та його наслідки.

3. Фіскальна політика.

4. Грошово-кредитна політика.

1. Державний бюджет та його структура. Дефіцит та профіцит державного бюджету.

Державний бюджет як економічна категорія відображає оеальні економічні відносини між державою та іншими економічними суб’єктами з приводу акумуляції та використання централізованого фонду грошових ресурсів країни, призначених для виконання функції держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Державний бюджет – це фінансовий план держави, баланс його доходів і витрат за джерелами і основними напрямками використання коштів.

Розріняють:

1) фактичний, який відображає надходження, витрати і дефіцит за певний період;

2) структурний – відображає зміну доходів і витрат держави в результаті структурної перебудови;

3) циклічний – враховує доходи і витрати в залежності від того, на якій фазі економіка (різниця між фактичним і структурним);

4) бюджет повної зайнятості – показує, якими були б доходи і витрати уряду при повній зайнятості;

5) консолідований бюджет – бюджет держави і регіонів;

6) щорічно балансований бюджет. Він виключає фіскальну політику і є не анти циклічним, а про циклічним зростання податків і зниження державних витрат (М = 1);

7) бюджет, балансований на циклічній основі – уряд впроваджує анти циклічну політику зниження податків і зростання державних витрат;

8) Функціональний бюджет – зусилля держави націлені на забезпечення повної зайнятості, зниження інфляції.

До основних джерел доходів належать:

1. податки;

2. доходи від державних підприємств;

3. платежі за ресурси, які згідно чинному законодавству належать державі;

4. соціальні і без носові трансферти.

Податки – це фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій у порядку та на умовах, визначених законодавством. Об’єктом оподаткування може бути дохід і майно. За формою вилучення податки бувають прямі (вилучаються безпосередньо у власників майна, одержувачів доходів), непрямі (вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача).

Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Зв'язок між податковими ставками і обігом податкових надходжень показує крива Лаффера.

nT

100

0

M

Q_T

Де

ржавні витрати основного капіталу економічна категорія – це грошові відносини щодо розподілу і використання централізованих та децентралізованих грошових фондів держвами з метою фінансування загальнодержавних програм соціально-економічного розвитку.

За терміном використання:

1) поточні витрати – це витрати бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій, органів державного управління, а також на фінансування соціальних заходів щодо соціального захисту населення.

2) капітальні витрати – це витрати бюджету на фінансування чистих інвестицій та інноваційної діяльності держави.

За напрямками використання:

1) витрати на споживання в державному секторі;

2) державні інвестиції;

3) трансферти в приватному секторі;

4) процент за державними боргами.

Через маніпулювання державними витратами можна впливати на:

- сукупний попит;

- рівень ціни;

- рівень зайнятості;

- обсяг національного виробництва і доходу.

Якщо витрати більше доходів, то бюджет є дефіцитним, а коли доходи більше витрат, то бюджет є профіцитним.

Причини дефіциту:

- падіння доходів в умовах кризового стану економіки;

- зниження приросту національного доходу;

- зростання бюджетних витрат;

- непослідовна фінансово-економічна політика;

- зростання витрат щодо обслуговування державного боргу.

Заходи щодо обмеження бюджетного дефіциту:

- перехід від фінансування до кредитування;

- ліквідація дотацій збитковим підприємствам;

- скорочення витрат на управління державою;

- реформування системи оподаткування;

- збільшення ролі місцевих бюджетів;

- конверсія.

За формою прояву бюджетний дефіцит буває:

- відкритий – це офіційно визнаний дефіцит у законі про бюджет на відповідний рік;

- прихолваний – виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

За напрямком дефіцитного фінансування:

- активний бюджетний дефіцит – характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що зростає ВВП;

- пасивний бюджетний дефіцит – характеризується спрямуванням на покриття поточних витрат.

Дефіцит бюджету є безпечним для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2-3% ВНП.

В умовах інфляції платник податків свідомо відстрочує сплату податків, щоб з часом розрахуватись з державою знеціненими грошима. Це називається ефект Олівера-Тамзі.

Американські підручники з макроекономіки описують закон ГРХ – Гремма-Радмена-Холлінга (у ІІ пол. 80-х рр. необхідність збалансованості державного бюджету та надзвичайний контроль за його дефіцитом).