3.3. Грошова система України

Становлення і розвиток грошової системи України варто розглядати як історичний процес, об'єктивними факторами якого виступали відродження української державності і формування збалансованої моделі національної економіки.

Сучасна грошова система України характеризується як ефективна форма організації грошового обігу в країні, закріплена відповідними законодавчими актами

Грошова система України є самостійною системою, підлеглою соціально-економічним інтересам країни, перехідної до ринкового типу.

У своєму розвитку грошова система України пройшла 3 етапи.

Перший етап – 1992 – 1996 р.До кінця 1991 р. Україна (ще в складі СРСР) не мала власного емісійного центра і на її території використовувалися грошові знаки, емітовані Державним банком СРСР. Після виходу України зі складу СРСР (10 січня 1992 р.) у готівково-грошовий оборот стали впроваджуватися українські купони – карбованці багаторазового використання, що були в обігу одночасно з російськими карбованцями. Однак, безготівковий грошовий обіг продовжував обслуговуватися карбованцями. Це було викликано тим, що Україна не мала власної банкнотної фабрики і монетного двору; крім того, у 1991-1992 р. в результаті лібералізації цін, у десятикратному розмірі зріс попит на готівку, а Росія з вересня 1991 р. перестала емітувати в Україну карбованцеву готівку.

Перший час купоно-карбованці котирувалися вище карбованця і це було вигідно для економіки України, тому що російська валюта використовувалася для закупівлі потрібних Україні товарів на російському ринку. Однак у цілому рівнобіжний рух двох валют не дав позитивного результату. Навпаки, ускладнилося керування внутрішнім готівково-грошовим оборотом, було допущене порушення між грошовою і товарною масами, що привело до знецінювання купоно-карбованців.

Перший етап формування грошової системи України завершився Указом Президента України «Про реформу грошової системи України» від 12 листопаду 1992 р., відповідно до якого купоно-карбованці були впроваджені й у безготівково-грошовий оборот (карбованець з обігу вилучався). Нові грошові знаки були названі «український карбованець» і стали (тимчасово) єдиним засобом платежу на Україні.

Другий етап формування грошової системи України (1992 – 1996 р.)почався з розробки відповідних елементів, що повинні бути властиві сучасній системі. У першу чергу це стосувалося створення банкнотно-монетного двору зі здатністю друкування і карбування високоякісних паперових і металевих грошей. Перші українські гроші були надруковані в 1992 році в Канаді, однак вони не мали достатніх ступенів захисту, крім того, дорого коштували. Тому було прийняте рішення друкувати національні гроші в Україні. Далі, відпрацьовується механізм емісії національних грошей, методик використання інструментів грошово-кредитної політики. Надзвичайно важливим було впровадження сучасної, високоефективної платіжної системи, основу якої складала система електронних платежів. Сприяло зміцненню грошових відносин формування механізму валютного регулювання і розробки спеціальних заходів щодо ліквідації гіперінфляції. Протягом 1992 – 1996 р. були створені всі необхідні умови для організації національної грошової системи ринкового типу, що відповідали би потребам економіки країни. Другий етап формування грошової системи України логічно завершився випуском у грошовий обіг постійної грошової одиниці – гривні. 25 серпня 1996 р. Президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Україні», відповідно до якого з обороту був вилучений український карбованець і введений нова грошова одиниця – гривня і її сота частина – копійка.

Як відомо, інфляційні процеси привели до того, що розмінна монета в звертанні не використовувалася. Тому грошова реформа повинна була так змінити масштаб грошей, щоб забезпечити використання як банкнот, так і розмінних монет. У результаті в звертання були введені розмінна монета номіналами: 1,2,5,10,25 і 50 копійок і банкноти номіналами 1,2,5,10,20,50 і 100 гривень.

Під час обміну грошей (з 2 по 16 вересня 1996 року) у роздрібній торгівлі були виставлені цінники в карбованцях і гривнях. Банки проводили обмін готівки, а безготівкові гроші з першого ж дня реформи були переведені в гривню. Терміни обміну старих грошей на нові кілька разів переглядалися (продовжувалися).

Грошова маса на перший день реформи – 2 вересня характеризувалася такими показниками: 319 трлн. крб. були в обігу, а 19,1 трлн. крб. – у касах банків. У результаті обміну в оборот було введено 3132,5 млн.грн.

На третьому етапі (1996 – по дійсний час)продовжується удосконалювання механізму грошової системи, розробленого раніше. У травні 1999 р. був прийнятий Закон України про «Національний банк України», а в січні 2001 р. – Закон України «Про банки і банківську діяльність», прийняті закони завершили формування грошової системи України.

Стаття 99 Конституції України закріпила окремі положення грошової системи, указавши, що грошовою одиницею України є гривня, а основною функцією НБУ є забезпечення стабільності гривні.

Основними складовими сучасної грошової системи України стали:

Грошова одиниця – гривня;

Види грошових знаків, які мають закону платіжну силу;

Банкноти – гривні номіналом: 1,2,5,10,20,50,100,200;

Розмінна монета (копійки), які випущені в обіг номіналом 1,2,5,10,25,50, а також металева гривня;

Офіційний валютний курс гривні, що встановлюється НБУ на основі торгів валютними цінностями на УМВБ;

Порядок організації готівкового і безготівкового обігу;

Орган грошово-кредитного регулювання - НБУ