Сутність кредиту– сукупність
економічних відносин, що виникають між
кредитором та позичальником з приводу
передачі вартості у тимчасове користуванняКредит – самостійна економічна категорія
Специфічна властивість- зворотність
Специфічні функції Перерозподільча Створення кредитних засобів обігу і заміщення готівкових грошей безготівковими Стимулююча
5.4. Форми кредиту
Специфіка кредиту як економічної категорії виявляється в його суб'єктах та об'єктах.
Суб'єкт кредитної угоди – учасник кредитних відносин, що виникають при наданні позички.
Суб’єктами кредитних відносин виступають
кредитори, позичальники та гаранти.
Кредитори: банки, кредитні союзи,
страхові та інвестиційні компанії,
пенсійні фонди, населення, суб’єкти
господарчої діяльності, організації,
держава.
Позичальники: держава, організації,
суб’єкти господарчої діяльності,
населення, пенсійні фонди, страхові
та інвестиційні компанії, кредитні
союзи, банки.
Гаранти: суб’єкти господарчої
діяльності та населення, що відповідають
своїми активами за виконання позичальниками
зобов’язань перед кредитором
Отже, суб'єктами кредитних відносин можуть виступати ті самі особи (фізичні та юридичні, резиденти та нерезиденти).
Кредиторомможна вважати суб'єкта, що добровільно надав позичку позичальникові на визначених умовах,позичальником – суб'єкта, що одержав позичку та зобов'язаний у термін її повернути, сплативши кредиторові відповідну винагороду за її надання.
Основна відмінність позичальника від кредитора полягає в тому, що позичальник, як правило, повинен використовувати позичку з метою одержання доходу, достатнього для повернення й виплати відсотків, що свідчить про економічну залежність позичальника від кредитора.
Гаранти (посередники) - особи, що гарантують кредиторові виконання позичальником фінансових зобов'язань; у випадку невиконання зобов'язань боржником гарант несе відповідальність.
Об'єктами кредитуванняможуть виступати цінність (річ) або виробничий процес у цілому, що викликають потребу в позичці, та заради яких укладається кредитна угода.
На практиці об'єктами кредитування можуть бути: товарно-матеріальні цінності, виробничі витрати, потреби в засобах для завершення розрахунків, розрив між доходами та витратами, закупівля та переробка сільськогосподарської сировини, цінні папери, інвестиції та ін.
Кредит як економічна категорія має свої форми. Форма кредиту –це зовнішній прояв кредитних відносин, спосіб існування змісту, сукупність ряду елементів, що визначають специфіку кредитних відносин (рис. 5.2).
Форми кредиту
1. В залежності від позиченої вартості
3. В залежності від суб’єкта кредитних відносин
2. В залежності від об’єкта кредитних відносин
Товарна, грошова
та змішана
Комерційний,
банківський, державний, міжнародний
Споживчий,
іпотечний,
лізинговий
Види кредитів за різними критеріями
Рис. 5.2. Класифікація форм кредиту
Класифікацію форм кредиту проводять за декількома базовими ознаками.
1. У залежності від позиченої вартості розрізняють товарну, грошову, та змішану (товарно-грошову) форми кредиту
Грошова форма переважає в сучасних економічних відносинах, при якій в якості позиченої вартості виступають грошові кошти.
Товарна форма кредиту історично виникла раніше грошової. Товарну форму можна визнати в тих кредитних відносинах, у яких надання та повернення позичених коштів відбувається у формі товарних вартостей.
Змішана форма кредиту використовується при погашенні грошових позичок постачаннями товарно-матеріальних цінностей, або навпаки, якщо позичку було надано у формі товару, а погашено грошима.
2. У залежності від об'єктів кредитних відносин.
Споживчий кредит. Як особлива форма кредиту він полягає в наданні відтермінування платежу населенню при купівлі товарів тривалого користування. Об'єктом кредитування є споживчі потреби населення. Специфіка споживчого кредиту полягає в тому, що позичальниками в даному випадку є фізичні особи, що беруть позичку на задоволення своїх особистих потреб.
Іпотечний кредит – це кредит, забезпечений заставою нерухомого майна. Відмінні риси іпотеки полягають у такому:
- іпотека, як і будь-яка застава, є способом забезпечення належного виконання іншого (основного) зобов'язання – позики або кредитного договору, договору оренди, підряду;
- предметом іпотеки завжди є нерухомість. До нерухомого майна відносяться земельні ділянки та все, що з ними пов'язане, - підприємства, житлові будинки, інші будинки та споруди;
- предмет іпотеки залишається у володінні боржника; останній залишається власником, користувачем і фактичним власником цього майна;
- договір кредитора та боржника про встановлення іпотеки оформляється спеціальним документом – заставною - яка підлягає нотаріальному засвідченню та державній реєстрації.
Лізинговий кредит- особлива форма кредитних відносин, предметом яких є майно, передане в тимчасове користування на умовах терміновості, зворотності, платності.
Лізингові операції не відносяться до традиційних банківських операцій та одержали широке поширення у світовій банківській практиці відносно недавно. У 70-х роках ХХ століття в США кожен п'ятий банк з активами понад 100 млн. доларів брав участь у розвитку лізингу, загальна кількість банків, що здійснюють лізингові операції перевищила 500. В наступні роки стали широко використовувати лізингові операції банки Японії, Великобританії, Франції та Австралії. Розвиваються лізингові відносини й в Україні.
3. У залежності від суб'єктів кредитних відносин розрізняють такі форми кредиту: комерційний, банківський, державний, міжнародний. Вони відрізняються один від одного складом учасників, специфікою кредитування, об'єктом позичок, динамікою, величиною відсотків і сферою функціонування. Всім їм властиві специфічні форми відносин та методи кредитування.
Комерційний кредит - кредит, який надається одним підприємством іншому. Базою для виникнення комерційного кредиту є різна тривалість виробництва та реалізації товарів у різних товаровиробників. Виникає ситуація, коли одні підприємства вже мають готову продукцію для реалізації, а інші - їхні потенційні покупці - ще не продали свої товари, та у зв'язку з цим не можуть оплатити чужий товар.
Для оформлення комерційного кредиту використовується вексель – боргове зобов'язання покупця перед постачальником.
Банківський кредит. Банківський кредит являє собою рух позичкового капіталу, наданого банками в борг за плату на умовах забезпеченості, терміновості, зворотності. Зворотність кредиту, будучи основною його властивістю, є присутньою на всіх етапах руху позичкового капіталу: залучення, розміщення, одержання та використання банківських позичок здійснюються на зворотній основі.
Державний кредит.Державний кредит – це така форма кредиту, за якої кредитором або позичальником є держава. Історично раніше став розвиватися державний кредит, при якому держава виступала як позичальник.
Міжнародний кредит – це кредит, який надається державами, банками, юридичними та фізичними особами одних країн державам, банкам, іншим юридичним і фізичним особам інших країн на умовах терміновості, зворотності, платності. Рух позичкового капіталу може здійснюватися як за допомогою посередників, так і без їхньої участі.
Кожна форма кредиту при здійсненні конкретної кредитної угоди, з урахуванням її специфіки, поділяється на види, і в цьому випадку як економічна категорія реалізує себе у виді позичок.
Під видом кредиту слід розуміти конкретне використання кредитних відносин банку з позичальниками, які мають особливі, специфічні організаційно – економічні ознаки (характеристики) кредиту та супроводжуються юридичними процедурами і фіксуванням в бухгалтерському обліку
Кожна форма кредиту має багато або кілька видів позичок.
Наприклад, банківські позички можна класифікувати за багатьма критеріями: за ступенем ризику, за терміном, за забезпеченням, за видами позичок, за механізмом надання та погашення позичок і т.д.