7.2. Банківська система

Банківська система будь-якої країни є провідником грошово-кредитної політики держави.

Сучасну банківську систему можна представити в такому вигляді (рис. 7.2):

Національний банк України

1 рівень

Банківські установи

2 рівень

Банківські обєднання

• корпорації

• холдингові групи

• фінансові холдингові групи

• союзи і асоціації

Форми власності

- державна

- приватна

- змішана

Організаційно-правова форма банку

- пайові

- акціонерні

- кооперативні

Державна належність

- українські

- іноземні

- сумісні

Територіальність

- міські

- регіональні

- міжрегіональні

-

Характер діяльності

- спеціалізовані

- універсальні

-

Рис 7.2. Структура сучасної банківської системи України

В Україні банківська система складається з Національного банку України й інших банків, створених і діючих на території України відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність”.

Центральний банк є головною ланкою грошово-кредитної системи практично всіх країн, що мають банківські системи.

Особливе місце і роль центрального банку в банківській системі сучасної держави визначається рівнем і характером розвитку ринкових відносин, причому останні не слід розглядати як щось незмінне.

Ідея створення центрального банку зародилась в умовах відносно розвинутих ринкових відносин, в зв’язку з тим, що подальший розвиток ринку взагалі, і фінансового в частності, без центрального банка як органу державного контролю чревате невиправданими втратами

У залежності від джерел формування капіталу центральних банків вони підрозділяються на наступні види:

- державні– капітал цілком належить державі (центральні банки Великобританії, Німеччини, Франції, Канади);

- акціонерні(Федеральна резервна система США);

- змішані– акціонерні товариства, частина капіталу яких належить державі, а частина – іншим юридичним особам (центральні банки Японії, Бельгії).

Свої функції центральні банки здійснюють, використовуючи банківські операції: пасивні й активні.

Пасивниминазиваються операції, за допомогою яких утворюються ресурси центрального банку.

Основними пасивними операціями є: емісія банкнот, прийом коштів комерційних банків і казначейства, операції по утворенню власного капіталу.

Головним джерелом ресурсів центрального банку в більшості країн є емісія банкнот, що складає від 54 до 85 відсотків усіх пасивів центрального банку.

Активниминазиваються операції по розміщенню центральним банком своїх ресурсів. Основними активними операціями є: обліково-кредитні операції, облікові операції і короткострокові кредити державі і банкам; операції з золотом і іноземною валютою.

В умовах ринкової економіки центральні банки є юридично незалежними від органів виконавчої влади. У своїй діяльності вони керуються державними інтересами і національним законодавством. Основне призначення центральних банків – забезпечення стійкості національної валюти, а також регулювання і координація діяльності грошово-кредитної сфери.

Узагальнення міжнародної практики діяльності центральних банків дозволило закласти основи і згодом організувати діяльність центрального банку України – Національного банку України (НБУ).

Національний банк України створений у 1991 р., його правовий статус визначений ст. ст. 99 і 100 Конституції України, Законом України «Про Національний банк України» № 679 – XIV від 20.05.1999 р., а також іншими законами України (рис. 7.3).