Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гроші та кредит (навчальний посібник).doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
1.32 Mб
Скачать

Відмінності функцій грошей як засобу платежу від грошей як засобу обігу

Гроші як засіб обігу

Гроші як засіб платежу

Гроші як засіб обігу є посередником при купівлі – продажу товару

Гроші як засіб платежу завершують процес купівлі – продажу товару

При використанні грошей як засобу обігу спостерігається зустрічний і одночасний рух грошей і товарів

При функціонуванні грошей як засобу платежу має місце розрив між рухом грошей і товарів у часі

При реалізації товару на умовах негайної оплати кредитні відносини не виникають

При виникненні й оплаті зобов'язань між учасниками операцій виникають кредитні відносини

Цю функцію виконує готівка

Цю функцію виконують як готівкові так і безготівкові гроші

В економічній літературі визнається виконання грішми в обороті лише однієї функції – засобу обігу замість двох функцій – засобу обігу і засобу платежу. Однак зазначені вище відмінності функцій грошей обумовили необхідність їхнього поділу в грошовому обігу.

Демонетизація золота не змінила прояву цієї функції, а підсилила вимоги до стійкості грошей, тому що фактор часу, що відокремлює реалізацію товарів у борг від їхньої оплати, підсилює ризик знецінювання грошей.

4. Функція грошей як засіб нагромадження (заощадження, збереження багатства, збереження вартості)

У дослідників грошових відносин немає єдиної думки з приводу визначення цієї функції. Її визначають як функцію заощадження, збереження багатства, збереження вартості, збереження споживчої вартості.

Функція грошей як засіб нагромадження припускає утворення визначеного запасу (активу), що залишився після продажу товарів, оплати всіх зобов'язань і споживання частини доходів.

Засіб накопичення – ця функція грошей, пов’язана з їх можливостями бути засобом зберігання вартості і її збільшення, що досягається зберіганням основних властивостей грошей

При обігу золотих монет і банкнот, що обмінюються на золото, ця функція економістами (К.Маркс) визначалася як функція утворення скарбів.

У період обігу металевих грошей функція утворення скарбів виконувала важливу економічну роль – стихійного регулятора грошового обігу. В умовах обігу металевих грошей Центральні емісійні банки зобов'язані були мати золоті запаси у виді резервів внутрішнього грошового обігу для розміну знаків вартості на золото і міжнародні платежі.

Після демонетизації золота призначення золотого запасу змінилося. Золото стало виконувати пасивну роль як монетарний метал, тому що тільки побічно впливає на стійкість грошей золотими запасами центральних банків (рис.1.11).

.

Гроші створюють умови для регулярного відновлення та розширення виробництва

Гроші потрібні для створення резерву платіжних засобів

Накопичення грошей стає необхідною умовою отримання додаткового прибутку

Рис. 1.11 Необхідність функції збереження накопичення

Особливостями сучасної функції грошей як засобу нагромадження є наступні:

- функція не виконує роль стихійного регулятора грошової маси в обігу;

- кредитні і паперові гроші по своїй природі не можуть виконувати функцію засобу утворення скарбів, тому що це боргові зобов'язання;

- функцію нагромадження виконують реальні гроші, що тимчасово перебувають поза процесом обігу.

Виконання сучасними грошима функції накопичення грошей відбувається в певних формах:

  • Накопичення грошових засобів на рахунках у банках, в інших небанківських фінансово-кредитних установах. В цій функції відбувається процес акумуляції тимчасово вільних грошових засобів і накопичень і перетворення їх в капітал.

  • Накопичення в готівковій грошовій формі (тезарвація). Ця форма накопичення не має суспільного значення так як гроші в обігу не приймають участь, не приносять прибуток і більш того підлягаються небезпеці знецінення в умовах інфляції

Функцію засобу нагромадження гроші виконують лише в тому випадку, якщо їхня цінність не міняється в часі, і вони можуть бути використані в майбутньому для покупки товарів.