- •1. Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії
- •2. Еволюція світового ринку
- •3. Міжнародний поділ факторів виробництва
- •4. Виникнення та основні риси світового господарства
- •6. Критерії аналізу структури міжнародної економіки
- •7. Соціально-економічна структура міжнародної економіки
- •8. Організаційно-економічна структура міжнародної економіки
- •9. Аналіз структурних форм мев
- •10. Теорія абсолютних переваг а.Сміта
- •12. Стандартна модель міжнародної торгівлі
- •13. Теорія співвідношення факторів виробництва. Парадокс Леонтьєва
- •14. Теорія специфічних факторів виробництва. Специфічні і мобільні фактори
- •15. Теорії попиту та реверсу в міжнародній торгівлі
- •16. Теорія внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі. Розходження внутрішньогалузевої і міжгалузевої торгівлі
- •17. Ефект масштабу та недосконала конкуренція в міжнародній торгівлі. Торгівля на основі ефекту масштабу
- •18. Вплив міжнародної торгівлі на доходи
- •19. Свобода торгівлі та протекціонізм
- •20. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •21. Економічна роль мита
- •22. Проблема оптимального мита
- •23. Кількісні інструменти регулювання міжнародної торгівлі
- •25. Приховані методи торговельної політики
- •27. Міжнародна торгівля послугами
- •28. Теорії руху факторів виробництва. Мобільність факторів у теорії порівняльних переваг
- •29. Міжнародні інвестиції. Правило Вальраса
- •30. Прямі закордонні інвестиції
- •32. Портфельні закордонні інвестиції, їх причини та види
- •33. Міжнародні позики та кредитування. Інструменти міжнародного кредитування
- •34. Причини міжнародної міграції робочої сили та її види
- •35. Масштаби та напрямки міграції робочої сили. Масштаби міграції
- •36. Соціально-економічні наслідки міграції робочої сили
- •37. Державне регулювання міграції робочої сили. Механізми контролю міграції
- •38. Світовий ринок технології: суть і структура
- •39. Механізми міжнародної передачі технології. Правові форми захисту технології
- •40. Міжнародна торгівля ліцензіями
- •41. Специфіка економічних розрахунків при купівлі-продажу ліцензій
- •42. Державне регулювання міжнародної передачі технологій
- •43, 44. Суть і структура міжнародної валютної системи.
- •46. Валютний курс і валютна політика
- •48. Валютні ринки та валютні операції
- •49. Міжнародні валютно-фінансові інститути
- •2.Група Світового банку
- •50. Об'єктивні основи та суть міжнародної економічної інтеграції
- •51. Основні інтеграційні об'єднання в міжнародній економіці. Етапи інтеграції
- •52. Західноєвропейська модель інтеграції
- •53. Суть і зміст платіжного балансу
- •54. Регулювання платіжного балансу
- •55. Зовнішня торгівля України, її динаміка та структура
- •57. Механізм та моделі входження України в міжнародну економіку. Об'єктивні основи зовнішньоекономічних зв'язків України
3. Міжнародний поділ факторів виробництва
Фактори виробництва — ресурси, які необхідно затратити, щоб зробити товар. Такими факторами виробництва є праця і технологія (людські ресурси), земля і капітал (майнові ресурси). Серед них наступні:
• праця — фізична і розумова діяльність людини, спрямована на досягнення корисного результату; • технологія — наукові методи досягнення практичних цілей, включаючи підприємницькі здібності; • земля — усе, що надала природа в розпорядження людини для його виробничої діяльності (земля, корисні копалини, вода, повітря, ліси й ін.); • капітал— накопичений запас засобів у продуктивній, грошовій і товарній формах, необхідних для створення матеріальних благ.
Кожний з факторів виробництва має ціну. Ціною праці є заробітна плата, технології — ліцензійний або патентний платіж, землі — земельна рента, капіталу — банківський відсоток. Ціна фактора виробництва відбиває баланс попиту та пропозиції на нього як у рамках окремої держави, так і у взаєминах держав один з одним.
Міжнародний поділ праці
Суспільний поділ праці — відокремлення окремих видів трудової діяльності — стало причиною й умовою виникнення товарного виробництва. Зворотним боком суспільного поділу праці є його кооперація. Суспільний поділ праці буває наступних функціональних видів:
• загальний — поділ праці між великими сферами матеріального і нематеріального виробництва, такими як промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок і ін.;
• приватний — поділ праці усередині великих сфер по галузях і подотраслям, таких як важка і легка промисловість, скотарство і землеробство, а також усередині них, наприклад нафтовидобуток, металургія й автомобілебудування в рамках важкої промисловості;
• одиничний — поділ праці усередині одного підприємства, при цьому підприємство трактується широко, як цикл створення закінченого товару.
Виділяються два види територіального поділу праці: міжрегіональне — поділ праці між регіонами однієї і тієї ж країни; міжнародне — поділ праці між різними країнами.
Міжнародний поділ праці — вища ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва визначеної продукції в окремих країнах.
Міжнародна кооперація праці — заснований на міжнародному поділі праці стійкий обмін між країнами продуктами, виробленими ними з найбільшою економічною ефективністю.
Міжнародний поділ інших факторів виробництва
Найважливішими (але не єдиними) передумовами розвитку міжнародного поділу праці є міжнародний поділ інших факторів виробництва.
Міжнародний поділ факторів виробництва — історично сформоване зосередження окремих факторів виробництва в різних країнах, що є передумовою виробництва ними визначених товарів, економічно більш ефективних, ніж в інших країнах.
Міжнародний поділ капіталу виражається не тільки в різній забезпеченості країн накопиченими запасами матеріальних засобів, необхідних для виробництва товарів, але й у розходженнях історичних традицій і досвіду виробництва, рівнів розвитку товарного виробництва і ринкових механізмів, а також просто грошових і інших фінансових ресурсів. Наявність достатніх заощаджень (капіталу у грошовій формі) є найважливішою передумовою для інвестицій і розширення виробництва. Міжнародний поділ технології є результатом розходжень у рівні розвитку науково-технічного прогресу, досягнутого в окремих країнах, і в значній мірі виступає наслідком розходжень у забезпеченості такими факторами виробництва, як праця і капітал.
Отже, ресурси, які необходно затратити, щоб зробити товар, називаються факторами виробництва включають людські ресурси (працю і технологію) і майнові ресурси (землю і капітал). Земля, праця капітал і технологія є однаково важливими факторами для виробництва будь-якого товару.