10. Теорія абсолютних переваг а.Сміта

А. Сміт вважав, що торгівля між двома країнами ґрунтується на абсо­лютних перевагах. Коли виробництво однієї країни є більш ефективним, ніж іншої, у виробництві конкретного товару (тобто має абсолютні переваги) і менш ефективним у виробництві іншого товару (має абсолютні недоліки), тоді обидві країни можуть вигравати від спеціалізації на виробництві товару на основі абсолютних переваг та обмінювати частину обсягу виробництва на інший товар, при виробництві якого країна має абсолютні недоліки. За раху­нок цього відбувається найефективніше використання ресурсів, а виробни­цтво обох товарів буде зростати. Таке збільшення виробництва обох товарів визначатиме виграш від спеціалізації виробництва, який буде поділений між двома країнами через торгівлю.

Наприклад, кліматичні умови України сприяють ефективному вирощу­ванню пшениці, але вирощування бананів є неефективним (потребує викори­стання парників). З іншого боку, вирощування бананів ефективне в Нікара­гуа, а вирощування пшениці — не ефективне. Таким чином, Україна має аб­солютні преваги порівняно з Нікарагуа у вирощуванні пшениці і має абсо­лютні недоліки у вирощуванні бананів. Протилежне твердження справедли­ве для Нікарагуа.

Вільна торгівля буде сприяти найбільш ефективному використанню ресурсів та максимізу-вати добробут у світовому масштабі. В політиці вільної торгівлі та невтручан­ня держави можливі лише окремі винятки, зокрема це галузі, які мають зна­чення для безпеки країни або будуть потребувати захисту з боку держави.

У зв'язку з цим здається парадоксальним, що сьогодні більшість країн вживають багато обмежень щодо вільної міжнародної торгівлі. Торговельні обмеження незмінне розглядаються як засіб підвищення добробуту. Насправді торговельні обмеження підтримують ті галузі, які зазнають конкуренції від імпортерів, таким чином торговельні обмеження надають переваги обмеже­ному колу галузей за рахунок більшості (тих, які змушені платити більшу ціну за товари, що виробляються в країні).

Для кількісного прикладу, що пояснює механізм дії абсолютних переваг, використаємо торгівлю, що існує між двома країнами, США та Англією, та дві галузі — виробництво тканин (промисловість) та пшениці (сільське господар­ство). Розглянемо кількісний приклад абсолютних переваг, який створить осно­ву для представлення більш складної теорії порівняльних переваг (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Абсолютні переваги

Товар	США	Англія
Пшениця, бушелів/люд. -год	6	1
Тканина, ярдів/люд. -год	4	5

У табл. 2.2. наведено дані про витрати праці на виробництво одного буше­ля пшениці в США та Англії. Так, за 1 год в СИТА може бути вироблено 6 бу­шелів пшениці, а в Англії — лише 1 бушель, проте в Англії за 1 год може бути вироблено 5 ярдів тканини, а у США — лише 4 ярди. Таким чином, США є більш ефективними, або мають абсолютні переваги над Англією у виробництві пшениці, в той час як Англія є більш ефективною (має абсолютні переваги) порівняно зі США у виробництві тканин.

11.Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо.

Розвиваючи теорію абсолютної переваги, Д. Рікардо довів, що міжнародна торгівля взаємовигідна для двох країн навіть у тому випадку, коли жодна з них не має абсолютну перевагу по жодному товару.

Д. Рікардо вивів закон порівняльних переваг виходячи з наступних передумов:

• трудова теорія вартості;

• вільна торгівля;

• постійні витрати виробництва;

• зроблена мобільність праці усередині країни і повна немобільність у відносинах між країнами;

• відсутність технічного прогресу;

• відсутність транспортних витрат.

Зміст закону порівняльних переваг можна звести до наступного твердженню: підставою для виникнення і розвитку міжнародної торгівлі може служити винятково різниця у відносних витратах виробництва товарів, незалежно від абсолютної величини цих витрат.

Теорія порівняльних переваг (comparative advantage theory) – якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, що вони можуть робити з відносно більш низькими витратами в порівнянні з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідної для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, чим в іншій.

Теорія порівняльних переваг використовує поняття альтернативної ціни, що теж саме, що й витрат (ціни) заміщення. Вона являє собою просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, витраченого на їхнє виробництво. Поняття витрат заміщення практично еквівалентно за змістом альтернативній ціні з тією тільки різницею, що в даному випадку порівнюються величини, зворотні витратам праці, - кількість одиниць товарів, зроблених за одиницю часу.