- •1. Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії
- •2. Еволюція світового ринку
- •3. Міжнародний поділ факторів виробництва
- •4. Виникнення та основні риси світового господарства
- •6. Критерії аналізу структури міжнародної економіки
- •7. Соціально-економічна структура міжнародної економіки
- •8. Організаційно-економічна структура міжнародної економіки
- •9. Аналіз структурних форм мев
- •10. Теорія абсолютних переваг а.Сміта
- •12. Стандартна модель міжнародної торгівлі
- •13. Теорія співвідношення факторів виробництва. Парадокс Леонтьєва
- •14. Теорія специфічних факторів виробництва. Специфічні і мобільні фактори
- •15. Теорії попиту та реверсу в міжнародній торгівлі
- •16. Теорія внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі. Розходження внутрішньогалузевої і міжгалузевої торгівлі
- •17. Ефект масштабу та недосконала конкуренція в міжнародній торгівлі. Торгівля на основі ефекту масштабу
- •18. Вплив міжнародної торгівлі на доходи
- •19. Свобода торгівлі та протекціонізм
- •20. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •21. Економічна роль мита
- •22. Проблема оптимального мита
- •23. Кількісні інструменти регулювання міжнародної торгівлі
- •25. Приховані методи торговельної політики
- •27. Міжнародна торгівля послугами
- •28. Теорії руху факторів виробництва. Мобільність факторів у теорії порівняльних переваг
- •29. Міжнародні інвестиції. Правило Вальраса
- •30. Прямі закордонні інвестиції
- •32. Портфельні закордонні інвестиції, їх причини та види
- •33. Міжнародні позики та кредитування. Інструменти міжнародного кредитування
- •34. Причини міжнародної міграції робочої сили та її види
- •35. Масштаби та напрямки міграції робочої сили. Масштаби міграції
- •36. Соціально-економічні наслідки міграції робочої сили
- •37. Державне регулювання міграції робочої сили. Механізми контролю міграції
- •38. Світовий ринок технології: суть і структура
- •39. Механізми міжнародної передачі технології. Правові форми захисту технології
- •40. Міжнародна торгівля ліцензіями
- •41. Специфіка економічних розрахунків при купівлі-продажу ліцензій
- •42. Державне регулювання міжнародної передачі технологій
- •43, 44. Суть і структура міжнародної валютної системи.
- •46. Валютний курс і валютна політика
- •48. Валютні ринки та валютні операції
- •49. Міжнародні валютно-фінансові інститути
- •2.Група Світового банку
- •50. Об'єктивні основи та суть міжнародної економічної інтеграції
- •51. Основні інтеграційні об'єднання в міжнародній економіці. Етапи інтеграції
- •52. Західноєвропейська модель інтеграції
- •53. Суть і зміст платіжного балансу
- •54. Регулювання платіжного балансу
- •55. Зовнішня торгівля України, її динаміка та структура
- •57. Механізм та моделі входження України в міжнародну економіку. Об'єктивні основи зовнішньоекономічних зв'язків України
14. Теорія специфічних факторів виробництва. Специфічні і мобільні фактори
Як теорія порівняльних переваг, так і теорія співвідношення факторів виробництва виходили з передумови, що країна забезпечена факторами виробництва, що можуть вільно переміщатися між галузями, але не між країнами. У випадку теорії порівняльних переваг таким фактором є праця, що може без обмежень перетікати в ті галузі, де за нього більше платять. У теорії співвідношення факторів в-цтва мобільними вваж б-я 2 фактори (праця і капітал), які могли рухатися між галузями. Однакпоставало питання – як буде розвиватися міжн торгівля, якщо частина ф-рів в-цтва не є мобільною і не може рухатися між галузями, тобто є специфічною тільки для даної галузі?Відповідь дали Самуельсон і Джонс.
Представимо, що країна робить, як звичайно, два товари — товар 1 і товар 2. Але при цьому вона використовує не один фактор виробництва, як у моделі порівняльних переваг, і не два, як у моделі співвідношення факторів виробництва, а три фактори виробництва — праця, капітал і землю. Праця є мобільним усередині країни фактором, вільно переміщається між галузями і використовується для виробництва як товару 1, так і товару 2. У той же час капітал і земля є специфічними факторами виробництва: капітал використовується тільки для виробництва товару 1, а земля — тільки для виробництва товару 2.
Специфічний фактор — фактор виробництва, характерний тільки для даної галузі і не здатний переміщатися між галузями.
Мобільний фактор — фактор виробництва, що вільно переміщається між галузями.
Теорія специфічних факторів виробництва— в основі міжнародної торгівлі лежать розходження у відносних цінах на товари, що виникають у силу різної забезпеченості країн специфічними факторами виробництва, причому фактори, специфічні для експортного сектора, розвиваються, а фактори, специфічні для сектора, що конкурує з імпортом, скорочуються.
Теорія специфічних факторів виробництва ґрунтується законі спадної віддачі, що стверджує, що кожна додаткова одиниця праці, вкладеного у виробництво, забезпечує всі менший ріст його обсягів.
Закон спадної віддачі — при незмінній кількості інших факторів виробництва граничний продукт праці спадає по досягненні деякого обсягу виробництва.
Гранична продуктивність праці спадає: чим більше ростуть витрати праці, тим менше стає його гранична продуктивність.
Гранична продуктивність праці — величина приросту сукупного доходу в результаті використання додаткової одиниці праці. Заштрихованна ділянка показує віддачу на інші фактори виробництва (землю, капітал).
Бюджетні обмеження в умовах відсутності міжнародного руху капіталу являють собою обмеження обсягів імпорту країни доходами, одержуваними від експорту при поточних відносних цінах.
Отже, модель специфічних факторів виробництва розділяє усі фактори на мобільні, котрі можуть вільно переміщатися між галузями, і специфічні, котрі характерні тільки для визначених галузей. Різна наделенность країн факторами виробництва приводить до розходжень у відносній пропозиції товарів і відносних цінах на них, що спонукує країни торгувати один з одним. У результаті міжнародної торгівлі фактори, специфічні для експортного сектора, розвиваються, а фактори, специфічні для сектора, що конкурує з імпортом, скорочуються. Доходи власників фактора, специфічного для експортних галузей, збільшуються, а доходи власників фактора, специфічного для галузей, що конкурують з імпортом, скорочуються. Мобільні фактори, вільно пересуваючи між цими галузями, можуть або розвиватися, або скорочуватися. В умовах відсутності міжнародного руху капіталу обсяг імпорту країни обмежений доходами, одержуваними від експорту при поточних відносних цінах.