39. Механізми міжнародної передачі технології. Правові форми захисту технології

У більшості країн нова технологія захищається одним або декількома правовими інструментами — патентами, ліцензіями, копирайтом, товарним знаком.

•Патент— свідчення, видаване компетентним урядовим органом винахідникові і його монопольне право, що засвідчує, на використання цього винаходу. Практично всі товари, що випускаються на ринок, є запатентованими. Термін дії патенту звичайно обмежується 15-20 роками, і він діє тільки на території тієї країни, де він виданий.

•Ліцензія — дозвіл, видаваний власником технології (ліцензіаром), захищеної або не захищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології протягом визначеного часу і за визначену плату.

•Копірайт (право відтворення)— ексклюзивне право автора літературного, аудио- або відеодобутку на показ і відтворення своєї роботи.

•Товарна марка — символ визначеної організації, що використовується для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника.

Форми передачі технології

• Патентні угоди— міжнародна торговельна угода, по якій власник патенту уступає свої права на використання винаходу покупцеві патенту.

• Ліцензійні угоди — міжнародна торговельна угода, по якій власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання у визначених межах своїх прав на технологію.

•«Ноу-хау» — надання технічного досвіду і секретів виробництва, що включають зведення технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує визначені переваги. Предметом купівлі-продажу в даному випадку звичайно є незапатентовані винаходи, що мають комерційну цінність.

Інжиніринг — надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин і устаткування. Вони включають широкий комплекс заходів щодо підготовки техніко-економічного обґрунтування проектів, здійсненню консультацій, нагляду, проектування, іспитів, гарантійного і постгарантийного обслуговування.

Торгівля ліцензіями

Ліцензійна торгівля є основною формою міжнародної передачі технології. Її предметом є патентні і безпатентні ліцензії на передачу винаходів, технологічного досвіду, промислових секретів і комерційних знань. Ліцензії продаються на основі ліцензійної угоди, що установлює вид ліцензії (патентна, безпатентна), характер і обсяг прав на використання технології (проста, виняткова, повна), виробничу сферу і територіальні границі використання предмета ліцензії.

•Патентна ліцензія — документ, що підтверджує передачу права використання патенту без відповідного «ноу-хау». •Безпатентна ліцензія — документ, що підтверджує право використовувати «ноу-хау» без патентів на винахід. • Невиняткова ліцензія — ліцензія, що залишає ліцензіару право надавати ліцензії на дану технологію й інших ліцензіатів на даній території. • Виняткова ліцензія — ліцензія, що передбачає монопольне право ліцензіата використовувати технологію, і відмовлення ліцензіара від самостійного використання запатентованої технології і «ноу-хау» і їхнього продажу на визначеній території. • Повна ліцензія — ліцензія, що надає ліцензіату виключне право на використання патенту або «ноу-хау» протягом терміну дії угоди

Ліцензійні платежі— винагорода ліцензіару, яка виплачується ліцензіатом за вик. предмета угоди. Серед основних видів ліцензійних платежів: • Роялті — періодичні відрахування від доходу покупця протягом періоду дії угоди, які залежать від розміру прибутку • Паушальный платіж — зафіксований в угоді платіж, не зв'язаний у часі з фактичним використанням ліцензії, а встановлюваний заздалегідь на основі експертних оцінок. • Участь у прибутку — відрахування на користь ліцензіара частини прибутку, отриманої ліцензіатом від комерційного використання предмета ліцензії.• Участь у власності — передача ліцензіатом ліцензіару частини акцій своїх підприємств як платіж за надану ліцензію.