Тема 8. Терміни і термінологія

Студенти повинні:

• знати особливості вживання термінів своєї професії, термінологію свого фаху, джерела поповнення лексики сучасної української літературної мови;

• знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні термінологічну лексику та виробничо-професійні, науково-технічні професіоналізми;

• володіти літературною професійною мовою, користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, правильно використовувати терміни свого фаху.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке терміни?

2. Які групи термінологічної лексики можна виділити?

3. Як утворюються нові терміни?

4. Які терміни найчастіше використовуються у вашому спілкуванні?

ЗАВДАННЯ

1. Складіть російсько-український словник професійної термінології.

2. Написати твір-мініатюру «Моя майбутня професія», використовуючи професійну лексику (терміни та професіоналізми).

3. Поясніть значення слів: в’яжучий, високомолекулярний, розчинник, кераміка, вапно, глазурування, випал.

До якої групи лексики вони належать?

4. Перекладіть українською мовою:

Керамическое сырье, свойства глин, литье и формовка изделий, сушка, обжиг, известь, глазурь, строительные изделия.

Тема 9. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення

Студенти повинні:

• знати правила написання та введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень;

• вміти доречно використовувати складноскорочені слова та абревіатури в професійному мовленні;

• користуватися словниками;

• редагувати тексти.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Назвіть основні види скорочень слів.

2. Яких правил слід дотримуватись при скорочуванні слів?

ЗАВДАННЯ

1. Укладіть правила скорочування слів і словосполучень

2. З поданих слів утворіть складноскорочені слова:

Бібліотечний, автоматизована система контролю, Академія наук, акціонерне товариство, дефектний, дивись, довідково-інформаційний фонд, енергетичний, єдина система технологічної документації, інформаційне агентство, і так далі, і таке інше, Кодекс законів про працю, комплект, конструкторське бюро, лабораторія, місце печатки, наприклад, начальник, обробка, організаційний комітет, податок на додану вартість, професійна спілка, спеціаліст, творче об’єднання, теплова електрична станція.

3. Перекладіть подані слова та словосполучення українською мовою. Поставте їх у родовому, орудному та місцевому відмінках.

Минмонтажспецстрой, страхвзнос, Госснаб, Госстандарт, госпромышленность, военкомат, прораб, райисполком, госкредит, госзаказ, МИД, ГАИ, МОЗ, МВФ.

5. Наведіть приклади абревіатур та складноскорочених слів своєї професії

ЛІТЕРАТУРА:

Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. 2-ге вид., доповнене. – Х.: Торсінг, 2002 – с. 47-53

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Скорочування слів і словосполучень

Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держ стандартом України (ДСТУ 3582-97), що чинний від 1998 р.

До загальновживаних, які використовуються в більшості видів літератури, належать скорочення:

а) після переліків;

б) перед іменами та прізвищами;

в) перед географічними назвами;

г) при цифрах;

д) при посиланнях.

До спеціальних належать скорочення в бібліографічних описах. Подані українською мовою, вони повинні відповідати останньому Держстандартові України, а подані російською, англійською та ін. європейськими мовами – стандартом ГОСТ 7.12-93 та ГОСТ 7.11.78.

Розрізняють два види скорочень:

• лексичні (абревіатури) – складноскорочені слова, утворені шляхом вилучення частин літер, що входять до їхнього складу, або з частин слів: ДАІ, УЄФА, ЧАЕС, заввідділу, старпом, Донбас;

• графічні, які використовуються на письмі для скороченого позначення слів: обл., спец та ін.

лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов’язково розшифровуються і читаються повністю.

Розрізняють декілька типів лексичних скорочень:

1. Ініціальні скорочення – утворені з початкових літер слів, що означають поняття; вони, в свою чергу, поділяються на:

а) літерні (буквені) – читаючи їх треба вимовляти літери КБ, ХТЗ, ЖБК;

б)звукові – читаючи їх, вимовляють звуки ЗАГС, ЦУМ;

в) літерно-звукові (змішані) - частина слова вимовляється за літерами, частина – звуками; ЖЕК, ТЕЦ.

2. Складові скорочення – утворені з частин складів слів: завгар, техред, міськком та ін.

3. Частково скорочені слова – утворені з частин або частин слів і повного слова: Донвугілля, госпрозрахунок, рембаза та ін.

4. Усічення: зав., зам., пом., академ., доц. та ін

5. Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (ра [діостан] ція), біоніка (біо [логія] та [електро] ніка)

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІ торгмаш.

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

1. Крапкові – ст., див., ім.

2. Дефісні – гр-н, р-н.

3. Скіснолінійні (дробові) – п/в,а/с

4. Нульові (курсивні) – на позначення фізичних величин, валют та ін.: 2 т, 47 кг, 250 г, 400 грн.

5. Комбіновані пів.-зах., півн.-схід.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять: рр., пп., тт., сс.

У документах припускається використання лише загальнонормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

Основні правила скорочення

2. Слово не можна скорочувати на голосний (якщо він не початковий) та на м’який знак.

3. не можна перевантажувати текст графічними скороченнями.

4. Не можна скорочувати:

а) імена та імена по батькові (крім ініціалів);

б) псевдоніми;

в) подвійні прізвища.