У Фірмовий знакКраїнська державна компанія

«УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ»

МИСЬКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

Генеральний директор, кандидат технічних наук

Вул. Артема, 125, Донецьк, Україна, 83055

Тел.: [phone]. Факс: [phone]

Представницькі картки вручають, якщо її власник не бажає продовжувати особистий контакт. У такій візитній картці зазначається тільки назва фірми, а інколи – адреса й телефони, наприклад:

К

Фірмовий знак

ОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО

«ДОНСЕТ»

пр. Перемоги, 22, м. Красноармійськ, Тел. / факс [phone]

Донецька обл., 84300

Об'єднана візитна картка, в якій зазначається прізвище (прізвища), імена та по батькові чоловіка й дружини, а також їх домашня адреса й телефон. Такі картки вручаються, як правило, жінками:

СПІВАК

Юрій Семенович

Ольга Олександрівна

Вул. Костянтинівська, 63/12, кв. 5, Київ, 04080

Тел. [phone]

Обмін візитними картками відбувається зразу після того, як співрозмовники були представлені один одному. Вручається візитна картка так, щоб новий знайомий міг прочитати текст. Візитну картку беруть вказівним і великим пальцями лівої або правої руки, ознайомлюються Із текстом і ховають. Ні в якому разі їх не можна м'яти, згинати, крутити в руках перед власником, робити на них помітки, бо це сприймається як неповага до візитера.

Візитними картками не лише обмінюються, але й надсилають їх після ділового візиту або разом із подарунками, книгами, журналами, квітами тощо. Іноді їх можна надсилати замість листа, зазначивши в лівому нижньому кутку стандартну міжнародну символіку (літери французьких слів):

p. r. – висловлення подяки;

p. f. – привітання;

p. f. n. a. – вітання з Новим роком;

p. f. c. – висловлення задоволення від знайомства;

p. p. – заочне представлення, знайомство, рекомендування;

p. p. c. – прощання через від’їзд із країни;

p. c. – висловлення співчуття.

За неофіційних обставин можна зробити інші позначки, написи, але тільки у третій особі: Вітає зі святом. Дякує за вітання.

Візитні картки вручають особисто; залишають удома, якщо адресат відсутній, надсилають з кур'єром і дуже рідко пересилають поштою. Якщо візитну картку завозять особисто, то загинають правий верхній кут, що є знаком вираження найглибшої пошани. Порушенням етикету вважається, якщо загнуту картку завозить кур'єр або водій. На отримані картки треба відповісти своїми візитними картками впродовж 24 годин, тому ділові люди повинні мати при собі не менше десяти візитних карток.

Тема 6. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні

Студенти повинні:

• знати основні функції, рівні ділового спілкування, види міжособових стосунків, особливості мовленнєвого етикету у діловому спілкуванні;

• вміти говорити, слухати, формулювати запитання, сприймати партнера.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Якими вимогами слід керуватися з метою дотримання мовленнєвого та професійного спілкування?

ЗАВДАННЯ

1. Записати пам’ятку «Вимоги до мовленнєвого етикету»

2. Прочитайте вислів Д.С. Лихачова щодо проблеми існування людини в суспільстві. Перекладіть текст українською мовою.

Надо быть открытым к людям, терпимым, искать в них прежде всего лучшее.

Заметить красоту в природе, в поселке, городе, улице, не говоря уже о человеке, сквозь все заслоны мелочей — это значит расширить сферу жизни, сферу всего жизненного простора, в которой живет человек...

Самая большая ценность в мире — жизнь, а она бесконечно глубока. Мы всегда встречаемся с чем-то, чего не замечали раньше, что поражает нас своей красотой, неожиданной мудростью, неповторимость).

3. Поміркуйте і доведіть, чому, вітаючись, правильніше сказати «Доброго дня», ніж розповсюджене «Добрий день». Чи відрізняються ці вітання за змістом?

4. Підготувати (на вибір) службову нараду, переговори, використовуючи професійну лексику

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ

Етикет – це правила поведінки і спілкування людей у суспільстві; зовнішній прояв відносин між людьми, культури особистості.

Мовленнєвий службовий етикет – це правила мовленнєвої поведінки на роботі.

Перше враження про людину складається з того, наскільки щиро і привітно вона вітається. Наше враження може бути хибне, але люди підсвідомо орієнтуються на свої почуття під час привітання. Тому, незалежно від настрою, треба вітатися завжди привітно. Поганий настрій не слід поширювати на інших людей, оскільки можна наразитися на зустрічну неприємність. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання. Вибір залежить від того, в якому оточенні перебуває людина, від віку співрозмовника чи співрозмовників, від характеру стосунків між людьми, що вітаються чи прощаються, від того, де й коли це відбувається, тощо. Формул привітання в українській мові порівняно не багато: Доброго ранку! Добрий день! Добридень! Добрий вечір! Добривечір! Здрастуйте!

Формул прощання є трохи більше: До побачення! Бувайте здорові! Ходіть здорові! Прощавайте! На все добре! Усього найкращого!. Щасливої дороги! До зустрічі! До завтра! До наступної зустрічі! Добраніч! На добраніч!

Хоч вибір і тут невеликий, але завжди можна знайти потрібний вираз, виходячи з конкретної ситуації, щоб висловити пошану до особи, з якою прощаємося. Не варто під час прощання чи вітання з людьми, старшими за віком, малознайомими чи незнайомими, вживати скорочені або усічені форми типу: “Добрий!”, “Здрастє!”, “Вітаю!”.

Кожна ситуація потребує певних мовних засобів. Згоду, наприклад, можна висловити так: Добре. Згода! Будь ласка! Із задоволенням! З Радістю! Є в мові ціла низка ввічливих форм відмови: Ні, дякую; Дякую, не треба; На жаль, ні; Перепрошую, але не можу; Мені дуже шкода, але ...; Шкодую, що не зміг ...

Подяку краще висловити продуманим, спеціально дібраним відносно ситуації словом. За дрібну послугу можна сказати: Дякую! Спасибі! Якщо зроблене щось значне: Сердечно Вам дякую! Щиро Вам дякую! Прийміть мою найщирішу вдячність! Дозвольте висловити Вам подяку! Дуже вдячний за Вашу турботу! Це дуже люб’язно з Вашого боку, не знаю, як вам дякувати! Щоб вибрати форму подяки, треба знати форми ввічливості, враховувати значущість послуги, вік співрозмовника, характер стосунків, середовище.

Відповідаючи на подяку, можна сказати: Немає за що; Прошу; Будь ласка.

Є вибір і серед форм висловлення прохання: Будь ласка! Будьте ласкаві! Коли Ваша ласка; прошу вас! Чи не могли б Ви ...; Якщо можете ...; Якщо Вам не важко.

Треба вирізняти слова прошу (відповідь на подяку) і прошу (звертатися з проханням, клопотанням).

Знайомство супроводжується особливими формулами мовного етикету:

Дозвольте відрекомендуватися ...; Мене звуть ...; Моє ім’я, моє прізвище ...; Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам ...; Дозвольте познайомити Вас із ...; Познайомтеся, це ...; Познайомте мене, будь ласка, з ...; дуже радий з Вами познайомитися ...; Дуже приємно ...

Звертання до співрозмовника на ім’я та по батькові звучить ввічливіше, ніж звертання за допомогою займенників ми, Ви. А тому треба пам’ятати, що в ОДС звертатися, правильно дібране за формою (ім’я та по батькові в кличному відмінкові) та змістом (ім’я, ім’я + по батькові, ім’я + по батькові + прізвище) є важливим елементом мовної культури. В офіційних звертаннях використовуються також вирази: Добродію! Добродійко! Пане! Пані! Панове! Товаришу! Товаришко! Товариші! Дорогий друже! Дорогі друзі! Шановне товариство! Вельмишановне панство! До незнайомого, малознайомого, старшого за віком або посадою співрозмовника прийнято звертатися на Ви, щоб висловити пошану. Використовуючи пошану множину, потрібно узгоджувати присудок з підметом у числі: Ви обіцяли розглянути це питання. Ви не залишили своєї адреси. Якщо присудок виражено прикметником, то він може стояти як у множині, так і в однині, залежно від обставин, проте висловлення буде стриманішим, якщо присудок стоятиме у множині: Ви були відсутні на нараді. Ви вільні на сьогодні. Пошана множина в українській мові виражається дієсловом та займенником у формі другої особи множини.

Правила мовленнєвого етикету залежать від конкретних ситуацій. За умов їх дотримання можливе змістовне спілкування.