- •Бобир с.Л. – Конспекти лекцій з курсу «Вступ до спеціальності»
- •Особливості педагогічної діяльності
- •Загальна характеристика середнього загальноосвітнього навчального закладу. Функції вчителя
- •4. Професійні права та обов’язки педагогів. Вимоги до особистості учителя
- •Лекція № 2
- •2. Професіограма вчителя або окх
- •Права та обов’язки студента
- •3.Основні форми організації навчання у внз
- •4. Виховна робота
- •5. Система контролю та оцінювання знань
- •6.Особливості організації навчання іноземної мови у мовному педагогічному внз. Ступені навчання. Розподіл теоретичних і практичних курсів
- •Лекція 3
- •Тема 5: Науково-дослідницька робота студентів. Організація самостійної роботи студентів у внз
- •Література
- •Ознайомлення з фондами бібліотеки, методичного кабінету та порядком користування літературою і навчально-методичними матеріалами
- •Правила поведінки та протипожежної безпеки
- •Лекція 4
- •Особливості роботи над спецкурсами
- •Підготовка домашніх і лабораторних завдань. Робочі зошити та зошити для контрольних робіт. Робота зі словником.
- •Теоретична мовознавча підготовка
- •Лекція 5
- •Завдання наскрізного курсу «Історія зарубіжної літератури». Художній твір як об’єкт вивчення
- •Теоретична літературознавча підготовка студентів. Місце літературознавства серед інших мистецтвознавчих дисциплін
- •Лекція 6
- •Тема 8: Методична підготовка вчителя іноземної мови та зарубіжної літератури План
- •Література
- •Опосередкована та безпосередня методична підготовка студента мовного педагогічного внз
- •Особливості оволодіння нормативними курсами «Методика навчання іноземних мов у знз» і «Методика викладання зарубіжної літератури в середній школі»
- •Завдання курсів за вибором «Новітні технології навчання іноземної мови», «Методика навчання іноземної мови в початковій школі»
- •Педагогічна практика та її місце в системі професійної підготовки вчителя іноземної мови й зарубіжної літератури
- •Лекція 7
- •Тема 9: Соціокультурна та лінгвокраїнознавча підготовка вчителя іноземної мови й зарубіжної літератури План
- •Література
- •Соціокультурна та лінгвокраїнознавча підготовка майбутнього вчителя іноземної мови в курсі «Практика усного та писемного мовлення»
- •Завдання курсів «Країнознавство», «Історія країн, мова яких вивчається», їх місце в системі соціокультурної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов і зарубіжної літератури
- •Позааудиторна робота як засіб формування соціокультурної компетенції студентів. Англійський Клуб, його гуртки та секції
4. Виховна робота
Процес виховної роботи відбувається під безпосереднім керівництвом відділу виховної роботи університету й охоплює всі ланки – загальноуніверситетську, факультетську, курсову, групову, індивідуальну. До найбільш ефективних форм в організації виховної роботи слід віднести: бесіди, лекторії, зустрічі, екскурсії, турніри КВК, вікторини, інформаційно-пізнавальні години, гурткову роботу, круглі столи, ділові зустрічі, дискусії, захист майбутніх професій, тематичні конференції, диспути, брифінги, літературні читання, читацькі конференції, тематичні вечори та вечори відпочинку, участь у державних акціях, дні факультету, спортивні змагання, участь у студентських олімпіадах, огляди художньої самодіяльності, культпоходи до театрів, кінотеатрів, музеїв, концерти класичної та естрадної музики.
Важлива роль у вихованні студентської молоді належить куратору академічної групи. Кураторами призначаються досвідчені викладачі кафедр з урахуванням спеціальності студентів академічної студентської групи.
5. Система контролю та оцінювання знань
Система контролю та оцінювання знань в університеті включає міжсесійний контроль і підсумковий. До міжсесійного контролю відносяться поточна перевірка, тематична перевірка, колоквіуми, атестація. Підсумкова перевірка – це заліки, екзамени, захист курсової чи кваліфікаційної роботи, педагогічної практики.
Успішність студентів за національною шкалою визначається оцінками «зараховано», «не зараховано» – заліки; «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» – екзамени.
За шкалою ECTS і заліки й екзамени оцінюються однаково – літерами А, В, С, D, E, FX та F, що відповідають кількості набраних студентами протягом вивчення дисципліни балів, у якій А = 90-100 балів (відмінно); В = 83-89 балів (дуже добре); С = 75-82 балів (добре); D = 68-74 балів – (задовільно); Е = 60-67 балів (достатньо); FX = 35-59 балів – (незадовільно з можливістю перескладання) та F =1-34 балів (незадовільно з обов’язковим повторним курсом).
Заліки – це підсумкова форма перевірки результатів виконання студентами практичних і лабораторних робіт. Заліки проводяться без білетів у ході бесіди викладача зі студентами. Екзамени зазвичай складаються за білетами, затвердженими кафедрою. Викладач знайомить студентів із питаннями екзаменаційних білетів заздалегідь. Перед екзаменом проводиться консультація.
Формою підсумкового контролю виконання курсової роботи є її захист. Захист проводиться перед спеціально створеними комісіями.
Державні випускні екзамени приймає державна екзаменаційна комісія у наперед визначеному і затвердженому складі. Його можна складати усно або захищати кваліфікаційну випускну роботу (бакалаврську, дипломну, магістерську).
В останні роки в українській системі вищої освіти впроваджена загальноєвропейська кредитно-модульна система організації навчального процесу – КМС. Це така модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів) і узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).
Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів (дорівнює 27 /36 годинам загального навчального часу).
Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (аудиторна, самостійна робота, лабораторна робота, тест).
Змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. Повноцінне оволодіння кожним змістовим модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.
Поточний контроль здійснюється в ході навчального процесу. Застосовуються ті ж самі форми контролю, що й у традиційній системі вищої освіти – усне опитування, контрольні роботи, тестування, колоквіум тощо, але тестування переважає.
Модульний контроль – форма контролю результатів роботи студента впродовж модуля.
Модульна оцінка – кількість балів, яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.