Правила поведінки та протипожежної безпеки

Майбутній учитель має бути зразком для своїх учнів, а отже студентові слід засвоїти основні правила поведінки ще у стінах вишу.

Важливою рисою вчителя є педагогічний такт. За будь-яких обставин учитель має з повагою ставитися до кожного учня і його батьків, контролювати емоції, намагатися розв’язати конфліктну ситуацію, а не загострювати її, з повагою ставитися до колег.

Авторитет вчителя. Йому належить культивувати в собі такі достоїнства, як: висока духовність, культура, інтелігентність, ерудиція, високі моральні якості, педагогічна майстерність. Учні поважають вчителя, який глибоко знає свій предмет і майстерно його викладає, любить і поважає дітей, відчуває їхні наміри, доброзичливо ставиться до них, створює навколо себе позитивну атмосферу.

Зовнішній вигляд учителя. У представників кожної професії існує певний дрес-код. Робочий одяг має бути робочим у тому середовищі, в якому ми працюємо. Студентові треба навчитися одягатися сучасно, красиво, але з гарним смаком і почуттям міри

В університеті існує неписана ієрархія у відносинах, якої дотримуються всі працівники і студенти. Загальне правило – не перебивати старших за віком, посадою чи статусом. Не втручатися в розмову інших.

Якщо викладач затримується на консультацію, запитувати про його присутність треба у лаборанта кафедри, підійшовши до нього.

Під час заняття не можна жувати жуйку, пити каву тощо. Для цього існують перерви.

На заняттях заборонено користуватися мобільними телефонами! Якщо ж у вас виникла така необхідність, попередьте про це викладача і попросіть дозволу вийти з аудиторії.

Якщо виникла потреба вийти під час заняття, покажіть викладачеві жестом, що вам треба вийти, й отримавши дозвіл (кивок головою), виходьте.

Якщо з аудиторії треба покликати іншого студента, звертаються за дозволом до викладача.

Паління на території університету заборонено! Можна палити лише у відведених для цього місцях. Водночас хотілось би зауважити, що це шкодить здоров’ю і є ознакою поганого тону. В англомовних країнах паління вже давно вважається прерогативою людей низької культури. Здоровий спосіб життя – це модно. Більше про правила поведінки вчителя ви дізнаєтесь із книги О.В.Бобиря «Етикет вчителя» (2009).

З правилами безпеки детально вас ознайомлять лаборанти кабінетів і лінгафонного класу, а також викладач ТЗН і керівник комп’ютерної практики.

Лекція 4

Тема 6. Мовна та мовознавча підготовка вчителя іноземної мови

План

1. Практична мовна та мовленнєва підготовка. Особливості роботи над курсами практики усного та писемного мовлення, практичної граматики, практичної фонетики, домашнього читання.

2. Особливості роботи над спецкурсами.

3. Підготовка домашніх і лабораторних завдань. Робочі зошити та зошити для контрольних робіт. Робота зі словником.

4. Теоретична мовознавча підготовка. Завдання теоретичних мовознавчих курсів

Література

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя іноземної мови та зарубіжної літератури.

2. Програма з англійської мови для університетів/ інститутів (п’ятирічний курс навчання): Проект / Колектив авт.: С.Ю.Ніколаєва, М.І.Соловей (керівники), Ю.В.Головач та ін. – Вінниця: „Нова книга”, 2001. – 246 с. – англ.

3. Методика преподавания немецкого языка в педагогическом вузе: Из опыта работы / А.И.Домашнев, К.Г.Вазбуцкая, Н.Н.Зыкова и др. – М.: Просвещение, 1983. – 224 с.

1.Практична мовна та мовленнєва підготовка. Особливості роботи над курсами практики усного та писемного мовлення, практичної граматики та практичної фонетики

Оволодіння іноземною мовою майбутнім учителем докорінно відрізняється від вивчення іноземної мови пересічними користувачами.

Для майбутнього вчителя ІМ важливо оволодіти нею так, щоб не лише вільно спілкуватися цією мовою, але й слугувати еталоном для наслідування та вміти навчити цієї мови інших. Вчитель має добре знати будову мови, бездоганно володіти мовними і мовленнєвими навичками, знати, яким чином можна навчити ІМ дітей різного віку з урахуванням вікових та психологічних особливостей їх розвитку. Знання рідної й ІМ допомагають передбачати можливі труднощі, на які можуть наштовхнутися школярі під час вивчення граматичного, фонетичного чи лексичного матеріалу. Знаючи про можливі труднощі, вчитель добирає такі методичні прийоми, які полегшують опанування навіть складного матеріалу. Отже, вчитель ІМ має отримати ґрунтовну мовленнєву та мовну підготовку.

Мовна підготовка забезпечується теоретичними курсами «Вступ до мовознавства», «Мовознавство», «Лексикологія», «Теорфонетика», «Теорграматика», «Історія англійської мови», «Порівняльна типологія англійської та української мов», «Теоретичний курс з другої іноземної мови» та ін. Оперативні мовні знання студенти також отримують у курсах практики усного та писемного мовлення, практичної граматики, практичної фонетики, практичного курсу з другої іноземної мови тощо.

Основним завданням практичних курсів з аспектів англійської мови – фонетики, граматики й лексики – є формування мовленнєвих навичок та розвиток умінь. Наскрізним курсом є практика усного та писемного мовлення (ПУПМ). Він викладається протягом усього терміну навчання. Щосеместра студенти складають залік або екзамен, а в кінці кожного освітньо-кваліфікаційного рівня – державний екзамен. Його головна мета – навчити студентів спілкуватися у межах чотирьох основних професійно орієнтованих тематичних блоків. На кінець 4 курсу, тобто бакалаври, повинні оволодіти 4,5 тис. активних ЛО, а на кінець 5-го, тобто спеціалісти, – 5,5 тис. ЛО, в той час як для повсякденного спілкування достатньо 600-700 ЛО.

Виділені з цього курсу аспекти «Практична фонетика» та «Практична граматика» покликані відкоригувати та автоматизувати навички нормативної вимови і володіння граматичними структурами. Щоб досягти цієї мети, практична фонетика викладається впродовж двох років і завершується екзаменом, а практична граматика вивчається як окремий аспект протягом трьох років, і студенти складають два екзамени та три заліки. На четвертому й п’ятому курсах ці аспекти вже не виділяються, а їх удосконалення відбувається в курсі ПУПМ.

Друга іноземна мова починає вивчатися на 2 к. та завершується на 5 к. державним екзаменом. Курс ДІМ викладається комплексно, не поділяється на аспекти. Його тематика співпадає з першою іноземною, а всі описані особливості опанування першою іноземною мовою характерні й для другої.

Основна особливість опанування практичними кусами ПУПМ, ПФ, ПГ і ДІМ порівняно зі школою полягає в тому, що заняття проводяться щоденно і щоденно потрібно готувати домашні завдання. У виші також велика питома вага самостійної роботи над програмним матеріалом. Завдання для самостійного опрацювання студенти виконують не лише вдома, але й у комп’ютерному та лінгафонному класах (лабораторні роботи), навчально-методичному кабінеті, бібліотеці. Підготовка групових проектів вимагає зібрань у позааудиторний час.