Практичне заняття з психології

Практичні і лабораторні заняття з психології підвищують міцність на засвоєння отриманих знань й умінь; формують здатність застосовувати отримані знання практично.

Функції: 1) поглиблення й закріплення знань практично;

2. засвоєння умінь дослідницької роботи;

3. засвоєння умінь практичної психологічної роботи;

4. застосування теоретичних знань для вирішення практичних задач;

5. самопізнання студента;

6. саморозвиток студента

Типові завдання для лабораторних і практичних занять:

1. демонстраційний експеримент;

2. індивідуальні завдання;

3. групові завдання;

4. експеримент у парах (підгрупах);

5. рішення психологічних задач;

6. групова дискусія;

7. ділова гра, моделюючі професійні задачі.

План-конспект Практичного заняття з практикуму із загальної психології Учбово-методична карта заняття

Предмет: Практикум по загальній психології

Тема: Діагностика пам’яті

Тип: Практикум

Група:

Мета заняття:

Дидактична – сформувати у студентів цілісне уявлення про такий пізнавальний процес як пам’ять.

Розвиваюча – сприяти розвитку знань студентів з даної теми.

Виховна – сприяти становленню гуманістичних складових професійної самосвідомості студентів.

В результаті навчання студенти повинні

Знати:

• визначення та зміст поняття „пам’ять”;

• особливості розуміння видів та процесів пам’яті.

Уміти:

• здійснювати аналіз поняття „пам’ять” в загально-психологічному аспекті;

• орієнтуватися в різних видах та процесах пам’яті.

План заняття Тема: Діагностика пам’яті

1. Пам’ять як пізнавальний процес. Специфіка пам’яті, її типи.

2. Тести вивчення слухової пам’яті.

3. Тести вивчення зорової пам’яті.

4. Методика „Піктограми”.

Опитування: дати відповіді на запитання

1. Що таке пам’ять?

2. Які види пам’яті ви знаєте?

3. Які основні процеси пам’яті?

1.

Пам’ять – це процес запам’ятовування, збереження, відтворення та переробки людиною різноманітної інформації.

Пам’ять – це відображення минулого досвіду людини у вигляді почуттів, думок і образів раніше сприйнятих предметів і явищ через його збереження і наступне відтворення.

Виділяють наступні види пам’яті:

• довільна – коли людина докладає зусилля для запам’ятовування;

• позадовільна – коли внаслідок інтересу до предмета людина мимоволі запам’ятовує те, до чого виявила інтерес;

• довготривала – інформація запам’ятовується на довгий час;

• короткотривала – запам’ятовування на короткий час;

• оперативна – зберігання результату дії для виконання наступної задачі;

• зорова – запам’ятовуються переважно образи;

• слухова – почуте чи прочитане й осмислене;

• емоційна – запам’ятовується те, що залишило емоційний слід у свідомості;

• тактильна – пам’ять на дотики до предмета;

• образна;

• словесно-логічна – пам’ять на слова, поняття, думки;

• рухова – пам’ять на раніш побачені або виконані рухи.

До основних процесів пам’яті відносяться:

1. Запам’ятовування

2. Збереження

3. Відтворення

4. Забування

Отже, пам’ять – це такий пізнавальний процес, який лежить в основі здібностей людини, який є умовою навчання, здобуття знань, формування вмінь та навичок. Існує безліч класифікацій пам’яті. Найбільш поширеними є такі: за тривалістю запам’ятовування; за участю уваги у процесі запам’ятовування; за способом запам’ятовування, що використовується. Також виділяють такі основні процеси пам’яті як: запам’ятовування інформації, її збереження, відтворення та подальше забування.

2.