1) Методика вивчення слухової пам’яті на слова

Мета: дослідити об’єм короткочасної слухової пам’яті.

Методика складається з 10 слів: утро, 43іагност, ребенок, река, север, вверх, капуста, стакан, школа, ботинок.

Хід роботи: студентам зачитуються 10 слів. Після команди „Записуйте” студенти повинні записати слова, які запам’ятали, в тому порядку, як вони були зачитані.

Інструкція: „Вам будуть зачитані 10 слів. Потрібно їх запам’ятати в тому порядку, як вони будуть представлені. По команді „Записуйте” ви повинні записати ті слова, що запам’ятали”

Обробка результатів: при перевірці слів нараховуються бали:

• за кожне правильно відтворене слово на правильному місці нараховується по 1 балу;

• за пропущене чи неправильно відтворене слово –1 бал;

• за перестановку місця правильно відтвореного слова –0,5 бала.

Висновок: об’єм короткочасної пам’яті 7 ⁺_- 2. якщо показник по словам знаходиться в межах від 5 до 10, то об’єм короткочасної слухової пам’яті знаходиться в рамках норми.

2) Методика „Дослідження обсягу короткочасної пам’яті”

Мета: визначення обсягу короткочасного запам’ятовування.

Бланк з наборами рядів чисел, аркуш для запису, ручка і секундомір.

Стимульний матеріал:

Перший набір:	Другий набір:
5241	7543
96023	23586
254061	675130
7842389	9562751
34682538	69307172
598374623	578611730
6723845207	6861821488

Хід роботи: Елементи рядів пред’являються з інтервалом 1сек. Після прочитання кожного ряду через 2 – 3 сек. За командою „Пишіть” досліджувані на аркуші паперу відтворюють елементи ряду з тією послідовністю, з якою вони представлялись.

Інструкція: „Я назву Вам кілька цифр. Слухайте уважно і намагайтеся запам’ятати їх якнайбільше. Після закінчення диктування за моєю командою „Пишіть” запиши те, що запам’ятали, з тією послідовністю, з якою вони представлені.”

Обробка результатів: Визначаються ряди, які відтворені повністю і в тій послідовності, в якій вони зачитувалися. Визначається найбільша довжина ряду, в якому всі числа відтворені правильно. Кількість цифр у цьому ряду і відповідає обсягу короткочасної слухової пам’яті.

10 – дуже високий рівень;

8-9 – високий рівень;

7 – середній;

6-5 – низький;

3-4 – дуже низький.

Висновок: Робиться висновок на основі отриманих результатів щодо рівня обсягу короткочасної слухової пам’яті.

1. Методика „Оперативна пам’ять”

Мета: вивчення короткочасної слухової пам’яті на числа.

Стимульний матеріал:

Зміст методики		Ключ
1	5, 2, 7, 1, 4	1	7, 9, 8, 5
2	3, 5, 4, 2, 5	2	8, 9, 6, 7
3	7, 1, 4, 3, 2	3	8, 5, 7, 5
4	2, 6, 2, 5, 3	4	8, 8, 7, 8
5	4, 4, 6, 1, 7	5	7, 9, 7, 8
6	4, 2, 3, 1, 5	6	6, 5, 4, 6
7	3, 1, 5, 2, 6	7	4, 6, 7, 8
8	2, 3, 6, 1, 4	8	5, 9, 7, 5
9	5, 2, 6, 3, 2	9	7, 8, 9, 5
10	3, 1, 5, 2, 7	10	4, 6, 7, 9

Хід роботи: Досліджуваному зачитуються числа. Інтервал між читанням рядів – 15 сек. Досліджуваному потрібно в умі скласти попарно зачитані числа і записати лише суму.

Інструкція: „Я буду зачитувати числа – 10 рядів із 5 чисел в кожному. Ваше завдання – запам’ятати ці 5 чисел в тому порядку, в якому вони були прочитані, а потім вже скласти перше число з другим, друге з третім і т.д., а отримані 4 суми записати.”

Обробка результатів: Підраховується число правильно знайдених сум. За кожну правильну суму нараховується 1 бал. Максимальна кількість балів 40.

Висновок: Норма дорослої людини 30 – 40 балів. Якщо показник нижче 30 балів, то короткочасна пам’ять розвинута недостатньо.

2. Методика „Роль осмислення сприйняття в запам’ятовуванні”

Мета: показати роль осмислення сприйняття в запам’ятовуванні.

Стимульний матеріал:

Серія А	Серія Б
1. Кукла – играть	1. Жук – кресло
2. Курица – яйцо	2. Перо – вода
3. Ножницы – резать	3. Очки – ошибка
4. Лошадь – сани	4. Колокольчик – память
5. Книга – учить	5. Голубь – отец
6. Бабочка – муха	6. Лейка – трамвай
7. Щетка – зубы	7. Гребенка – ветер
8. Барабан – пионер	8. Сапоги – котел
9. Снег – зима	9. Замок – мать
10. Петух – кричать	10. Спичка – овца
11. Чернила – тетрадь	11. Терка – море
12. Корова – молоко	12. Салочки –завод
13. Паровоз – ехать	13. Рыба – пожар
14. Груша – компот	14. Топор – кисель
15. Лампа – вечер

Хід роботи: Студентам зачитуються пари слів. Вони повинні постаратися їх запам’ятати попарно. Потім викладач зачитує лише перше слово кожної пари, а студенти записують друге.

Інструкція: „Я буду читати Вам пари слів, потрібно їх запам’ятати. Потім я буду зачитувати лише перше слово з пари, а вам потрібно записати друге”.

Обробка результатів: При перевірці повільно читають пари слів.

Якщо друге слово записане вірно, то ставлять „+”;

якщо неправильно або зовсім не записано „ – ”.

Висновок: Після проведення досліду порівнюють кількість слів, що запам’яталися по кожній серії. Потім студенти відповідають на наступні запитання:

• Чому гірше запам’ятовувати слова, які не мають логічного зв’язку?

• Чи намагалися ви встановити зв’язок між словами серії Б?

3. Методика „Пам’ять на числа”

Мета: визначити оцінку короткочасної зорової пам’яті, її об’єму та точності.

Стимульний матеріал:

Таблиця

13	91	47	39
65	83	19	51
23	94	71	87

Хід роботи: Протягом 20 сек. Демонструється таблиця з 12 двозначними числами, які потрібно запам’ятати, а після того, як таблицю уберуть, записати на бланку.

Інструкція: „Вам буде представлена таблиця з числами. Ваше завдання полягає в тому, щоб за 20 сек. Запам’ятати якнайбільше чисел. Через 20 сек. Таблицю приберуть і вам потрібно буде записати ті числа, які ви запам’ятали”.

Обробка результатів: За кожне правильно відтворене число ставиться 1 бал. Підраховується кілька балів.

Висновок: Норма дорослої людини – не менш 7 балів. Отже, якщо показник 7 балів і вище, то обсяг та точність короткочасної зорової пам’яті знаходиться в межах норми.

4. Методика «Зависимость запоминания от особенностей личности»

Цель: проследить зависимость запоминания от особенностей личности.

Материал: слова для запоминания (любовь, спичка, встреча, полка, школа, разлука, кочегарка, болезнь,- доска, сессия, экза­мен, мыло, дружба, винт, стена, стипендия, капуста, свидание, труба, кирпич, вода, общежитие, учебник, окно, дождь, память).

Ход опыта. Испытуемые прослушивают слова и затем записы­вают их по памяти. После этого проверяют точность запомина­ния и подсчитывают количество воспроизведений каждого из 20 слов.

При анализе обращают внимание на то, какие слова запомнены большим числом испытуемых.

Вывод: не все слова запоминаются одинаково хорошо. Материал, эмоционально окрашенный или зна­чимый, запоминается лучше.

5. Методика «Зависимость запоминания от логически организованного текста»

Цель: показать значение логически организованного текста для запоминания.

Материал: тексты для запоминания.

Волк (сгруппированный текст). Волк очень похож на большую собаку. Шерсть у волка длинная, жесткая. Глаза у него косые. Хвост обычно опущен вниз. Живут волки в лесах, оврагах, иногда в степях. Весной и летом они бродят одиночками или парами. Осе­нью живут целой семьей. Зимой они часто ходят большими стаями. Волк нападает на крупных домашних и некоторых диких животных. Питается он мелкими животными, даже насекомыми. Летом волк на­ходит много пищи в лесу. Зимой он забегает иногда в деревни, села и загрызает скот. Борьбу с волками ведут команды охотников. Они делают облаву на волков. Для ловли волков делают также ловушки и капканы.

Лисица (несгруппированный текст). Лисица ростом с неболь­шую собаку. Живет она в лесу. Питается лисица небольшими живот­ными. Детеныши родятся у лисы в конце апреля. Морда у лисы ост­рая. Когда лиса чует врагов, она в зубах уносит лисят в другие места. Хвост у лисы длинный, пушистый. Очень часто лиса живет в пустых норах других зверей. Иногда она нападает на домашнюю птицу. В первый месяц после рождения лисята не выходят из норы. Мех у лисы густой. Иногда лиса живет в кучах камней или в яме среди кустов. Любит лиса кушать груши, сливы. Пищу лисятам при­носит их мама.

Ход опыта. Студенты поочередно слушают оба рассказа. Слушая, они не должны делать никаких записей. После чтения первого рас­сказа испытуемые записывают все, что запомнили. Затем так же слушают второй рассказ и тоже записывают его.

При обработке материала подсчитывают количество воспроиз­веденных слов и предложений первого и второго рассказа. Лекси­ческий и смысловой объемы текстов примерно одинаковы.

При обсуждении результатов могут быть поставлены следую­щие вопросы: чем отличаются рассказы? Одинаково ли легко было запомнить и воспроизвести их? Почему? Дословно ли запомнили? Какие изменения внесли при воспроизведении?

Испытуемых подводят к выводам: систематизированный матери­ал запоминается легче; в процессе воспроизведения происходят перестановка, обобщение, сокращение, реконструкция материала; отмечается связь памяти с мышлением.