2. Самоефективність, самопідкріплення і самоконтроль в поведінці за а. Бандурою.

Самоефективність – вміння людей усвідомлювати власну здатність вибудовувати поведінку, яка б відповідала меті та ситуації.

Люди, які усвідомлюють свою самоефективність прикладають більше зусиль для виконання складних дій, ніж люди, які серйозно сумніваються у власних можливостях.

Шляхи набуття самоефективності: здатність планувати власну поведінку, непрямий досвід, вербальне переконання, стан емоційного збудження.

Самоконтроль – процес управління людиною власними вчинками.

Питання для перевірки:

1. Що собою являють «самоефективність» та «самоконтроль»?

2. Як відбувається набуття самоефективності?

3. Яким чином непрямий досвід впливає на самоефективність?

4. Яку роль відіграє вербальне переконання у підвищенні самоефективності?

3. Поняття «поведінка» і «потреба» в теорії особистості Дж. Роттера.

Потенціал поведінки – ймовірність даної поведінки, яка зустрічається в якійсь ситуації у зв’язку з підкріпленням.

В центрі уваги теорії соціального навчання Роттера лежить прогноз поведінки людини в складних ситуаціях. На думку автора, слід ретельно проаналізувати взаємодію 4-х складових: потенціал поведінки, очікування, цінність підкріплення та психологічну ситуацію.

Суть концепції: коли одного разу людина отримала позитивне підкріплення власному вчинку, вона буде прагнути повторити його, та навпаки. Для того, щоб прогнозувати потенціал поведінки у специфічній ситуації Дж. Роттер пропонує наступну формулу:

Потенціал поведінки = очікування + цінність підкріплення.

Теорія Дж. Роттера виходить з того, що найважливіші аспекти особистості пізнаються в рамках соціального контакту.

Питання для перевірки:

1. Що виступає складовими частинами прогнозу поведінки за Дж.Роттером?

2. З яких компонентів складається формула прогнозу поведінки?

3. Поясніть основні положення теорії особистості Дж. Роттера?

4. Які 6 категорій потреб дозволяють прогнозувати поведінку людини?

5. З яких основних компонентів складається кожна з цих категорій?

6. Що являє собою локус-контроль (екстернальний та інтернальний локус-контроль).

Питання для закріплення матеріалу:

1. Які основні процеси моделювання поведінки особистості в торії А. Бандури вам відомі?

2. Розкрийте зміст понять: «імітація», «ідентифікація», «соціальне підкріплення», «самопідкріплення», «підкріплення через спостереження».

3. Які компоненти включає навчання через спостереження?

4. Як відбувається набуття самоефективності?

5. На вашу думку, які факти біографії А. Бандури спонукали його до вивчення психологічної науки?

Аналіз семінарського (лабораторного, практичного) заняття.

Аналіз діяльності студентів

Студенти на семінарі виявили активність, уважність, відповідаючи на запропоновані питання, доповнюючи відповіді один одного.

Відповіді мали емоційно забарвлений характер, супроводжувались мімікою, жестами, що засвідчує наявність зацікавленості з боку студентів.

В ході роботи студенти наводили приклади ситуацій, підкреслювали значущість уваги у різних видах діяльності, що засвідчує глибоке розуміння даної теми й уміння практично застосовувати отримані знання.

Аналіз діяльності викладача

Діяльності викладача була орієнтована на виконання наступних функцій.

1. Інформаційна функція. Матеріал подавався викладачем логічно, послідовно, увага студентів акцентувалася на більш важливих аспектах теми, ставилися додаткові питання уточнюючого характеру, скеровані на поглиблення розуміння змісту та понятійного апарату даної теми.

2. Перцептивна функція. Спостерігаючи за поведінкою студентів, викладач вчасно виокремлював тих, хто відволікався, активізуючи їхню увагу, формулюючи їм питання з метою активізації пізнавальної діяльності. Детально пояснював ті аспекти матеріалу, які були незрозумілими для студентів.

3. Комунікативна функція. Семінар проводився викладачем у формі діалогу. Для спілкування з студентами обрано демократичний стиль. Мова викладача супроводжувалась мімікою і жестами.

4. Організаційна функція. Рівень дисциплінованості студентів на семінарі – посередній, частина групи відволікалася на другорядні види діяльності. Викладач не зміг підготувати диференційовані завдання для заохочення студентів до активної роботи на занятті.

5. Розвиваюча функція. Протягом семінару викладач звертав увагу студентів на особливу значущість вивчення даної теми. Новий матеріал пов’язував з раніше вивченим, було вказано на між предметні зв’язки.

6. Контролююча функція. Відповіді студентів та їх активність на семінарі оцінювалася за диференційованою шкалою.

Висновки про взаємодію викладача зі студентами

1. Студенти засвоїли тему семінару в повній мірі, зрозуміли значущість даного матеріалу в роботі психолога.

2. Студенти позитивно ставиться до даного предмету, готуючись до семінарських занять.

3. Відносини між студентами і викладачем були побудовані на взаєморозумінні та взаємоповаги.

Рекомендації з удосконалення семінарських занять

1. З метою покращення навчальної діяльності студентів слід ставити перед ними проблемні завдання, які активізують мислення, слідкувати за тим, щоб студенти відповідали на семінарах без використання конспектів.

2. З метою вдосконалення діяльності викладача, необхідно щоб він був більш впевненим в оцінюванні рівня знань студентів, а також більш вимогливим в плані дотримання дисципліни.