Тема 11. Філософія культури

Людина, соціальні групи, нації, суспільство, усе світове співтова­риство своєю діяльністю створюють культуру, її цінності. Світ культури -найбільш переконлива маніфестація творчого генія людства.

З'ясовуючи філософську сутність культури, треба насамперед визначити, що культура це складне, системне індйвідуально-

особистісне та суспільно-цивілізаційне явище.

Зважаючи на це, необхідно дати найбільш типові визначення поняття "культура", проаналізувати різні методологічні підходи до її аналізу: емпіричний (описовий), оціночний (аксіологічний), діяльнісний тощо.

Після вирішення загальнотеоретичних засад культури необхідно з'ясувати, що культура - це суб'єктно-об'єктне явище. У структурі суб'єктно-об'єктних відносин головне місце займає людина, яка водночас є суб'ект-об'єктом культури. Розкриваючи цю тезу,

49

насамперед треба звернути увагу на людиновимірну сутність культури, в якій втілюється, існує й проявляє себе духовна сутність людини. З одного боку, людина формується як культурна істота, з іншого - вона виступає суб'єктом культурної діяльності.

Крім особистісно-індивідуальної природи та форми існування культури, існує її предметна форма. У цьому розумінні культура виступає як засіб і форма об'єктивації людської свідомості, яка має матеріальні та духовні компоненти.

Розкриваючи матеріально-духовні ознаки культури, не треба наполягати на їх суттєвих відмінностях, мова йде про їх синтез, взаємозалежність, взаємодію, а в цілому - про синкретичність культури. Аналізуючи культуру як засіб та середовище соціалізації особистості, водночас треба визначити її як систему різноманітних соціальних норм цінностей ідеалів, які є регуляторами людського життя.

Культура розглядається і як суспільне явище, де суб'єкт-об'єктом культури є суспільство. Розкриваючи це питання, треба проаналізувати основні конкретно-історичні форми існування культури, спадкоємність, традиції та новаторство в розвитку цих форм, визначити основні напря­ми соціодинаміки сучасного культурного життя українського суспільства.

Особливу увагу необхідно акцентувати на соціальних, національ­них та загальнолюдських ознаках культури, їхньому діалектичному взаємозв'язку, проаналізувати загальнодемократичний принцип існуван­ня культури сучасного суспільства: рівноправність і діалог культур. Дуже важливим щодо цього є визначення міжкультурних комунікацій сучасного суспільства на основі добровільної взаємодії та взаємозбага-чування культур у рамках світового культурного процесу.

Необхідно приділити увагу аналізу духовної культури, до структури якої входять свідомість, моральність, виховання людини, релігійна культура.

Культура існує також як певний соціальний інститут суспільства. Розкриваючи це питання, необхідно сформувати основні соціальні функції культури, види культури та їх роль у суспільному житті.

Ці та інші положення розкриваються у різних культурологічних концепціях. Слід їх охарактеризувати: концепцію еволюційного роз­витку культури, знаряддєво-трудову, психоаналітичну, екзистенціальну, ігрову, символічну.

Культура є метою та мірою розвитку особистості, її сутнісних сил та способом людського буття, який реалізується у багатогранності

50

культурного існування індивідів та людських спільнот. Необхідно зрозуміти, що культура не повинна сприйматися як зовнішні стосовно людини норми та цінності. У культурі ці регулятори набувають сутнісного, внутрішнього характеру, тобто властивостей домінанти людського в людині. Люди не лише створюють культуру в процесі матеріальної та духовної діяльності, а й оволодівають набутими знаннями, тобто засвоюють культуру. Рівень засвоєння загально­ людського культурного багатства і виступає мірою культурності людини. Дуже цікавою є спроба визначити внутрішню та зовнішню культуру особистості, зобразити ідеал культурної людини. Про це можна дискутувати, ,