Тема 12. Філософія релігії

Релігія невід'ємний елемент життя людини, суспільства. Не можливо добре зрозуміти їх, не усвідомлюючи, яку роль відігравала та відіграє релігія у житті суспільства та людини. Протягом історії розвитку людства релігія набувала багатогранних форм, відтінків. Вона пройшла довгий шлях свого становлення від примітивних культів суспільства до основних релігій сучасності.

Об'єктом дослідження філософії релігії с релігійне життя, релігійні вірування та релігійні конфесії в їхньому філософському вимірі, що передбачає з'ясування сутності та походження релігії та релігійного процесу, їхні світоглядно-суспільні засади. Для цього студентам слід звернутися до історії філософії і розглянути еволюцію поглядів на релігію у Стародавньому світі, Середньовіччі, Відродженні та Новому часі, у німецькій класичній та сучасній посткласичній філософії. Різноманітність філософських тлумачень релігії необхідно розглядати у поєднанні з основними філософськими напрямами: матеріалізмом, ідеалізмом дуалізмом. У контексті цього слід розглянути критичний та апологетичний підходи, проаналізувати філософські засади теологічної гносеології, зіткнення наукових і фідеїстичних поглядів.

Релігія як соціально-культурний феномен осмислює Бога як Абсолют в його ставленні до людини, природи і суспільства. Головною функцією релігії є моральне соціальне призначення: вона покликана стверджувати в душі народів мир, любов і злагоду. У релігійній свідомості в процесі її стаиовлення найбільш важливими постають духовні проблеми, викликані розвитком соціальних форм життя:

51

співвідношення добра і зла; проблема справедливості, совісті; наявність або відсутність моральних цінностей, їх абстрагування; питання про смерть і безсмертя людини тощо. Тим самим релігійна свідомість форму­валась не стільки як вчення про світ, а як соціально-етичне вчення.

Суттєве значення для вивчення цієї теми має філософське осмислення інших течій релігій. Релігійна філософія репрезентує ряд течій: неотомізм, теософію, антропософію. Філософія дає можливість теології висунути три класичних докази буття Бога: онтологічний, космологічний, телеологічний. Необхідно розглянути основні етапи становлення релігійної філософії в епоху Середньовіччя, Відродження, Нового часу та сучасності.

Релігія органічно увійшла в етнічну і світову культуру. Релігійні цінності увійшли в систему загальнолюдських.

У процесі тривалого формування релігійна свідомість стала невід'ємною частиною загальнолюдської культури, своєрідною філосо­фією буденної свідомості.

Дослідження релігій у співвідношеннях з наукою, культурою, богослов'ям, соціальним життям виявляє її як знаряддя своєрідного емоційного, інтуїтивного досвіду і конкретно-образного світосприйнят­тя; для суспільства в цілому релігія виступає важливим засобом соціальної інтеграції людей, оскільки спільні вірування надають вищого сенсу їхній діяльності.

Вивчення цього матеріалу падає можливість студентам аналізувати поняття "філософія релігії" у широкому та вузькому смислі слова.

Широкий смисл: філософія релігії - це сукупність актуальних і потенціальних філософських установок стосовно релігії, осмислення її природи та функцій, а також філософське обґрунтування існування Бога, розсуд про його природу і ставлення до світу та людини.

Вузький смисл: філософія релігії- це більш суворий автономний філософський розсуд про божество й про релігію, особливий тип філософствування.

Останніми роками відбувається нове переосмислення місця та ролі релігії в духовному житті людини і суспільства. Є наявним відхід від догматизму, стереотипів, односторонньої абсолютизації лише однієї сторони релігії, пов'язаної з релігійним фанатизмом, що мало місце у роки радянської влади.

52

У зв'язку з цим філософський аналіз релігії повинен враховувати такі підходи до цього феномену:

1. релігія, зокрема християнство, має тісний зв'язок з гуманістичним, загальнодемократичним змістом, прагненням до морального вдоско­налення людей;

2. релігійні цінності, релігійно-церковна культура сприяють розвитку свідомості людей, зміцнюють духовність суспільства, консолідують його;

3. релігія відіграє велику роль у формуванні здорового соціально-психологічного клімату в стосунках між людьми на основі таких основ, як терпимість, братолюбство, безкорисливість тощо.