Тема 16. Філософія майбутнього

Цією темою завершується вивчення курсу філософії. Ось чому насамперед слід з'ясувати природну спрямованість філософського інання в майбутнє. Саме зосередженість філософії на людиновимірній сутності робить її методологією світогляду нової людини. Розкриття цього питання необхідно почати з визначення ознак сучасного світу і, передусім, його глобалізації, її позитивних і негативних . наслідків, соціотворчої та конфліктно-силової форм взаємодії суб'єктів сучасного світу.

Далі слід перейти до аналізу сутності, походження та основних і пнів глобальних проблем, специфіки їхнього філософського розуміння. Особливо важливим є всебічне осмислення суперечностей між науково-технічним і соціальним прогресом, кібернетизації, комп'ютеризації та інформатизації як основних чинників технологічної революції, їхніх

позитивних і негативних наслідків. Однак творцем, головною рушійною силою сучасного суспільного розвитку є людина.

Звідси можна зробити висновок про те, що людина творець, її інтелектуально-особистісні якості головна рушійна сила сучасного суспільного розвитку.

Після з'ясування місця та ролі інтелекту в суспільному розвитку сучасного світу необхідно розкрити філософські засади майбутнього; його світоглядні, науково-методологічні, морально-психологічні та духовно-культурні компоненти, визначити та проаналізувати основні футурологічні концепції та напрями переходу від техногенної до антропогенної цивілізації, сформулювати головні ознаки універсальної концепції розвитку.

Важливим у цьому плані є використання соціального передбачення та прогнозування, зокрема їхні типи, методи та функції. Майбутнє і його передбачення - одна з "вічних" проблем, інтерес до яких ніколи не згасає. Майбутнє завжди проблематичне своєю таємницею, неясністю, невизначеністю. Прогнозування майбутнього - це результат особливої пізнавальної діяльності людини, спрямований на виявлення суспільно-історичних тенденцій.

Найважливішим є те, що прогноз допомагає визначити напрям соціально-економічного і політичного розвитку на тривалий час, пра­вильно зорієнтуватися у міжнародних подіях, а також сприяє виробленню обгрунтованої стратегії і тактики.

Філософська думка сучасності мас багатий накопичений матеріал, який дозволяє їй успішно перейти до аналізу проблеми майбутнього і його передбачення. Цей аналіз включає світоглядні, гносеологічні, науково-методологічні, морально-психологічні та інші філософські засади майбутнього.

Останніми роками опубліковано чимало філософських праць, присвячених всебічному аналізу футурологічних уявлень про майбутнє. Свій вклад у розкриття майбутнього внесли вчені України, Росії та інших пострадянських республік. Особливе місце у цьому розкритті майбутнього належить Римському клубу-відомій міжнародній неурядовій організації, фундатори якої вважали, що футурологія (від нім. гигигат -майбутнє) - це філософія майбутнього. їхні праці з глобального моделюван­ня відомі в усьому світі. Вони свідчать про те, що прогнозування виконує багато функцій, дозволяє усунути недоліки окремих методів його проведення, гарантувати більшу точність та надійність прогнозів.

60

Готуючись до семінару з цієї теми, студентам необхідно дати змістовну характеристику таких функцій прогнозування, як: соціально-гносеологічна, евристична, інтегруюча, орієнтована, запобіжна, інформа­тивна, комунікативна.

Визначення необхідності конструювання моделей майбутнього закономірно спонукає до аналізу парадигми світового суспільного роз­витку, яка полягає у збереженні та відтворенні природно-суспільної цінності життя, його еволюції на шляху до гуманістичних ідеалів. Необхідно усвідомити, що і в сучасному світі філософія не втрачає своїх позицій.

Майбутнє філософії - не самодостатня величина, воно залежить ВІД перспектив розвитку суспільства в цілому. Втілюючи в собі як найважливіший структурний принцип ідею міри духовно-морального здоров'я, філософія органічно пов'язана з нормою, а не з патологією суспільного життя. Якщо є майбутнє у суспільства, то воно є і у філософії. Адже людство не може існувати без глибокої самосвідомості і, таким чином, без філософії, як і вона без нього.

• Людина є суб'єктом історії, її співавтором і героєм. В об'єктивному світі немає ні смислу, ні безглуздя, як немає в ньому прогресу і реакції, добра і зла, істини і заблудження: він етнічно і естетично нейтральний. Усе це - філософські виміри.

• Смисл будь-яких процесів виникає не сам собою, а в надрах цих процесів він виробляється, викристалізовується в інтелектуальному полі нашої взаємодії зі світом.

• Філософія в майбутньому, як і сьогодні, покликана стверджувати творчі начала в житті, послідовно долати те, що заважає духовно-моральному розвитку людини і суспільства. Вона спрямована на все більше впорядкування буття, внесення миру в мир.

Методичні рекомендації щодо опрацювання першоджерел

Конспект (з лат. - огляд) короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції. Протягом усього навчання конспектування є для студента однією з основних форм нагромадження інформації. Відпо­відно до джерел інформації розрізняють конспектування: 1) письмових текстів (монографії, статті, трактати та ін.); 2) усного мовлення (лекція, доповідь, ПО; повідомлення).

61

Зосередимося на першому. Необхідні передумови для ґрунтовного осмислення наукового тексту:

1) текст краще читати уривками (абзац, частина, параграф, розділ), щоб зрозуміти його в цілому, а потім детальніше розібратися в суті викладених думок і суджень;

2) до кожного з таких уривків варто ставити питання: "Про що цей текст?"', тобто, у чому суть висловленого;

3) з кожного уривку слід виділити головне і стисло його законспектувати;

4) ключові фрази можна записувати без змін;

5) послідовно опрацьовуючи уривки, намагайтеся зрозуміти логіку всього конспектованого тексту;

6) основні поняття, важливі формулювання варто виділити в контексті (підкреслювати, локалізувати, виділяти ручкою іншого кольору);

7) у конспекті бажано залишати вільне поле, де можна ставити власні позначки, які виражають ваше ставлення до законспектованого:

N13 (лат. - поіа Ьепе) - дуже важливо; 8іс! (лат. - так!); ! - знак оклику; ? - знак питання; !? - здивування (незрозуміло); X - неправильно: # - завчити; // - виділити; ^ - сумнівно та ін. Ці позначки є поширеними, але кожен може виробити свою систему позначок. На залишеному в конспекті полі можна записувати свої міркування щодо ознайомленого тексту.

Застереження від помилок:

1. Під час читання тексту для конспектування нічого не пропускайте в ньому.

2. Формальне (не осмислене) конспектування (з кожного абзацу по реченню) -даремна витрата часу.

3. Не займайтесь плагіатом, звертайтеся лише до першоджерел.

4. У конспекті обов'язково зазначайте назву книги (статті), ім'я автора, рік видання, сторінки, що допоможе при пошуку навчально-мето-дичної та наукової літератури.

Мета роботи над виступом з теми доповіді - поглиблення обраної філософської проблеми на основі творчого засвоєння першоджерел, історико-філософської та сучасної філософської літератури, що висвітлює обрану тему. У доповіді повинні бути відображені світоглядні та методологічні питання з даної теми. Важливим у доповіді є її теоретична новизна, творче використання парадигмальних критеріїв, оскільки у філософії не може бути єдиної парадигми. У рамках плюра¬лізму філософських шкіл, течій, спрямувань автор доповіді повинен

62

глибоко й всебічно проникнути у сутність тематики, яка аналізується, і, спираючись на це, аргументовано обгрунтувати своє індивідуальне сприйняття теми.

Підготовку до написання доповіді слід починати з вибору теми. Для розкриття теми слід звернутися до новітніх джерел, які дають можливість автору більш повно з'ясувати суть проблеми. Далі необхідно скласти план доповіді за такою схемою: вступ, основна частина, висновки. У вступі автор обґрунтовує вибір теми, зазначає актуальність, завдання написання доповіді.

В основній частині, яка буде включати 3-4 питання, автор розкри¬ває зміст проблеми, пропонує різні точки зору, теоретичні положення, факти, посилання, висловлює свою позицію. Основними критеріями доповіді є логіка та аргументованість.

У висновках потрібно підбити підсумки, зробити висновки, подати список використаної літератури.

Доповідь має бути оформлена ншіежним чином, надрукована або розбірливо написана від руки. її обсяг - до 20 сторінок.

Зразок оформлення обкладинки доповіді

КН'ГЕУ

Кафедра філософських та соціальних наук

Доповідь

з курсу "Філософія"

Тема

(назва і еми)

Виконав

Зразок другої сторінки доповіді

Вступ с.

І. с

2. с

3. с

ГЗисновки с

63

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять, контрольних робіт, тестування

Семінарські заняття тісно пов'язані з лекціями та іншими формами навчальної роботи у вищій школі і сприяють виробленню у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання з багатьох джерел, розви¬вають пізнавальну активність студентів, вчать вмінню висловлювати і аргументувати свої думки і, що важливо - вмінню слухати один одного.

Семінарське заняття - одна з найважливіших форм аудиторної роботи під час вивчення курсу "Філософія". Вони проводяться з найбільш важливих тем, які потрібно засвоїти. Теми семінарів, література до них подані в робочій програмі. Основний їх зміст розкрито у попередньому розділі.

Семінарські заняття передбачають такі форми: ■ розгорнута бесіда;

• дискусія;

• захист рефератів;

• "мозковий штурм".

Семінар-розгорнута бесіда. Цей тип семінарського заняття є найбільш поширеним, особливо на молодших курсах. Його характерною ознакою є чітко сформульовані запитання, на які студенти мають давати відповіді після сумлінного та самостійного вивчення відповідного програмного матеріалу. Разом з тим запитання можуть мати зворотний характер від студентів до викладача, відповіді на які може давати викладач або самі студенти. Семінар передбачає знання фактичного матеріалу з того чи іншого питання та уміння викласти ці знання в усній формі перед групою. Під час бесіди з'ясовуються не лише основні питання, а й другорядні, спрямовані на більш поглиблене і свідоме засвоєння фактичного матеріалу, його зв'язок із майбутньою профе¬сійною діяльністю. В кінці семінару викладач оцінює рівень підготовки студентів, їх знання фактичного матеріалу з теми, вказує на успіхи та недоліки.

Семінар-дискусія - близький до першого типу семінарського заняття, але має свої певні особливості. Основним є те, що до обгово-рення питань, винесених на заняття, можна підходити з різних позицій і висловлювати різні погляди, полемізувати, підтверджувати свої думки відповідними фактами. Семінар будується так, що з доповіддю з кожного питання виступає один доповідач, який не розкриває його

64

повністю, а залишає час для доповнення, полеміки, подальшого обгово¬рення. При цьому у висвітленні питання можуть бути різні Погляди, різна оцінка явищ. Такий семінар буде ефективним, коли:

• усі учасники дискусії будуть готові до неї, мати чіткі тези'своєї позиції, точну постановку завдань;

• дискусія буде спрямована на з'ясування проблеми, а не на "змагання" її учасників;

• протилежні точки зору не нівелюються - саме через їх наявність дискусія буде продуктивною.

Семінар-захист доповідей. До цього семінару готуються доповіді або з однієї теми, або з курсу. До семінару готують доповіді (тривалість -1 хв.) із тем рефератів або готуються до їх обговорення. На занятті, зазвичай, заслуховують не більше 2-3 доповідей.

Семінар - "мозковий штурм". Проводиться як застосування колективного методу вирішення складних, не досить розроблених теоре¬тичних, дискусійних проблем. Семінар може готуватися і відбуватися у формі "потоку ідей". Його мета - надати максимум ідей для вирішення проблеми.

Під час підготовки та проведення семінарських занять передбачено їх різні форми, які мають безліч спільних особливостей, а саме:

- ретельне вивчення навчального матеріалу за допомогою підручників, навчальних посібників, сучасної додаткової літератури.

- бажання виступати, обстоювати свою точку зору, а також уміння регулярно вести записи у своїх конспектах.

- толерантне ставлення до своїх товаришів і до викладача.

Підготовка дайджесту

Навчальна доповідь (або реферат) - це письмовий твір, в якому розкривається тема на основі присвячених їй наукових праць і джерел.

Студент може вибрати тему, доповідь, яка б відповідала його інтересам, і погодити її з викладачем. Здебільшого доповідь готується з основних проблем першоджерел, які вивчаються на семінарі, або є виразом певної концепції чи філософської ідеї.

З підготовленою доповіддю можна виступити на семінарському занятгі або захистити її. Захисту доповіді може бути присвячене окреме

65

заняття. У формі захисту доповіді може бути проведений і залік атестації.

До захисту слід підготувати усний виступ тривалістю 7-10 хвилин, в якому слід аргументувати тему, основні положення, проаналізувати вивчені літературні джерела.

Доповідь не може бути оцінена позитивно, якщо вона написана тільки на основі матеріалу підручника або скопійована з інтернєт-джерел.

Дайджест - це коротке стисле викладення питання, проблеми з різних джерел. Підготувати дайджест означає зробити короткий огляд якогось питання теми на 2-3 сторінки, використовуючи думки, суджен-ня, оцінки різних авторів із різних джерел.

Контроль і оцінювання знань студентів

Одним із важливих етапів навчання є контроль і оцінювання знань студентів. Для цього використовують такі види та форми контролю самостійної і аудиторної роботи:

• тематичний (письмова контрольна робота за темами, вивченими самостійно);

• рубіжний (колоквіуми, індивідуальні співбесіди за результатами вивчення кожного розділу, комп'ютерний контроль);

• підсумковий (оцінка за результатами рубіжних контролів або письмовий іспит).

Значення контролю полягає не лише в тому, щоб визначити рівень знань студента, але й у тому, щоб пересвідчитися, як він володіє методом пізнання, як мислить, як може використовувати знання у вирішенні завдань на теоретичному та міжособистісному рівнях.

66

Питання для рубіжного контролю та індивідуальних співбесід

1. Охарактеризуйте головні філософські школи Стародавньої Індії.

2. У чому полягає основне призначення філософії Конфуція?

3. Чому філософію середньовіччя називають християнською філософією?

4. Визначте основні риси світоглядних орієнтацій Нового часу.

5. Розкрийте зміст висловлювання Р. Декарта "Мислю, отже існую".

6. Визначте основні теоретичні джерела німецької класичної філософії.

7. Окресліть основні принципи філософської системи Г.В.Ф. Гегеля. У чому її велич і суперечності?

8. Назвіть основні напрями сучасної західноєвропейської філософії XX ст.

9. Дайте визначення поняття "свобода", "смисл житгя у філософії екзистенціалізму".

10. Охарактеризуйте співвідношення віри і сумніву у філософії прагма-тизму.

11. Розкрийте особливості герменевтики як методології гуманітарних дисциплін. Що таке "ринкова людина" в філософії Е. Фрома?

12. Розкрийте особливості філософії неотомізму.

13. Охарактеризуйте гуманістичні тенденції філософії марксизму.

14. Буття людини як реальний процес її існування.

15. Образ людини в антропології, теології, окультизмі.

16. Типологія людини: індивід, індивідуальність, особистість.

17. Розвиток людини та форми її самореалізації.

18. Розкрийте зміст поняття "спосіб людського життя".

19. Визначте зміст поняття "безсмертя людини".

20. Проаналізуйте співвідношення понять "мова", "мислення'', "свідомість".

21. Яку роль відіграє в житті людини несвідоме?

22. Свідомість - це насамперед знання чи щось інше? Чи може свідомість існувати без знань?

23. Що, на вашу думку, впливає на розвиток свідомості людини?

24. Сформулюйте роль економічної свідомості у формуванні 'ринкових відносин у сучасній Україні.

25. Розкрийте діалектику об'єкта і суб'єкта пізнання.

26. Назвіть форми чуттєвого і раціонального пізнання.

27. Яку роль відіграє метод і методологія в пізнавальній діяльності людини?

28. Дайте визначення практики.

29. Що таке агностицизм? Які гносеологічні корені агностицизму?

67

30. Причини виникнення заблудження в пізнавальному процесі? Чи може воно давати корисний ефект? Як вирішує цю проблему сучасна гносеологія?

31. Існує класична концепція істини. Чи існує її альтернатива? Якщо існує, то в чому конкретно це проявляється?

32. Проаналізуйте висловлювання Г. Гегеля "Діалектика є осягнення суперечностей у їх єдності",

33. Назвіть історичні форми діалектики.

34. Назвіть основні принципи діалектики.

35. Назвіть методологічне значення закону взаємного переходу кількісних змін у якісні для творчої діяльності людей, працівників торговельно-економічної сфери.

36. Закону заперечення заперечення притаманна сутність подвійного заперечення. Наведіть на конкретних прикладах розвитку сучасного суспільства цю подвійність.

37. Розкрийте сутність системного підходу до аналізу суспільного життя.

38. Назвіть основні фактори розвитку суспільства.

39. Охарактеризуйте основні сфери суспільного життя.

40. Чому саме людина є творцем суспільного життя і водночас носієм власної долі?

41. Яку роль у розвитку суспільства відіграють необхідність і свобода?

42. У чому полягає сутність поняття "цінність"?

43. Розкрийте роль загальнолюдських і національних цінностей в житті людини та суспільства.

44. Визначте майбутнє в системі ціннісних орієнтацій сучасного суспільства.

45. Окресліть ціннісний світ сучасної української молоді. У чому полягає сутність "філософії економіки"?

46. Що є основним об'єктом філософського пізнання економіки?

47. Чому філософія є методологічною основою економічного управління та господарювання?

48. Назвіть основні принципи філософського обґрунтування економіки.

49. Проаналізуйте ринок як системно-духовне явище.

50. Чому будь-яке явище і будь-який процес ринкової економіки необхідно вимірювати не лише економічними, але й соціальними, духовними параметрами?

51. У чому полягає сутність "філософії культури"?

52. Чи можна стверджувати, що філософія культури - це методологічний підхід до культури як відносно самостійного феномену, що- існує в різних культурах?

53. Назвіть особливості філософської культури.

54. Як ви розумієте ідеал культурної людини?

55. Чому об'єктом вивчення філософії є релігія?

56. Як ви розумієте принцип свободи совісті?

57. Чому цивілізація є соціокультурним утворенням?

58. Назвіть основні прикмети цивілізації.

59. Назвіть історичні типи цивілізації.

60. Розкрийте зміст поняття "світова цивілізація".

61. Що дає і може дати сучасному людству цивілізаційний підхід у вирішенні актуальних проблем кожної країни, всієї світової спільноти?

62. Назвіть характерні риси української цивілізації.

63. У чому полягає об'єктивна можливість одержання знань про майбутнє?

64. Що таке соціальне передбачення?

65. Що таке соціальне прогнозування'.'

66. Назвіть футурологічні концепції еволюції сучасного людства.

67. У чому полягає гуманістична місія передбачення майбутнього?

•І

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Хто вперше засгосував термін філософія сгосовно тих, хто прагне

до вищої мудрості та доброчинного життя?

1) Піфагор;

2) Аристотель;

3) Платон;

4) Парменід;

5) Протагор.

2. Який напрям філософії заперечує її пізнавальну цінність?

1) марксизм;

2) позитивізм;

3) аристотелізм;

4) платонізм;

5) гегеліанство.

68

69

Яку назву має розділ філософії, що вивчає буття, його форми,

сутність та першооснову світу?

1) аксіологія;

2) гносеологія;

3) епістемологія;

4) логіка;

5) онтологія.

4. У чому полягає сутність філософського світогляду?

1) синкретична форма світогляду, що відображає світ через чуттєво-наочний образ;

2) форма світогляду, що поділяє світ на надприродний та земний, де божественний вищий за земний;

3) синкретична форма світогляду, що відображає світ в художній формі;

4) теоретична форма світогляду, що відображає світ у поняттях і знаннях;

5) форма світогляду, що відображає світ через емпіричне знання.

5. Що вивчає гносеологія?

1) буття, форми та способи буття, його першооснову та сутність;

2) природу як цілісність, її першооснову, специфіку буття;

3) сутність та природу людини, специфіку буття, сенс життя;

4) пізнання, джерела та форми знання, методи та межі пізнання:

5) сутність та природу цінностей, їх місце і значення для людини.

6. Що є спільним між філософією та наукою?

1) раціонально-логічні методи дослідження;

2) перевірка знання досвідним шляхом;

3) практична корисність знання;

4) екзистенціальна спрямованість пізнання;

5) екзистенціальна спрямованість відображення світу.

7. Хто в давньогрецькій філософії вважав першоосновою речей ідеї?

1] Фалес;

2) ГІлатон;

3) Демокріт;

4) Анаксагор.

5) Піфагор.

70

8. Хто в давньогрецькій філософії почав вивчати людину, спира¬

ючись на ідею "пізнай самого себе"?

1) Геракліт;

2) Сократ;

3) Зенон;

4) Аристотель;

5) Пармені.

9. У чому Геракліт вбачає першооснову природи?

1) "початок всього є безмежний час";

2) "початок Всесвіту атом та порожнеча, все інше існує лише в думці";

3) "цей космос один і той же для всіх, він не створений ні богами, ні людьми, але є і буде вічно живим вогнем";

4) "людина є мірою всіх речей, існуючих, як вони існують, і неісну-ючих, як вони не існують";

5) "ідеї перебувають у природі у вигляді взірців, інші ж речі схожі з ними і є лише їх подобою".

10. У чому полягає сутність діалектики Геракліта?

1) "буття єдине і нерухоме";

2) "на того, хто входить в одну і ту ж річку, течуть все нові й нові води";

3) "руху немає, множини також немає";

4) "все тече, все змінюється, немає нічого нерухомого";

5) "душа дещо саморухоме, а все що саморухоме - безсмертне".

11. Яка проблема стала предметом суперечки між реалістами та

номіналістами?

1) проблема буття матеріального світу;

2) проблема буття людини;

3) проблема пізнання природи;

4) проблема універсали;

5) проблема буття цінностей.