Тема 7. Діалектика - універсальна методологія розвитку

Як ми уже з'ясували, рух і розвиток є важливими характеристика­ми матеріального світу. Ось чому важливо проаналізувати становлення ідеї розвитку, продемонструвати його як рух від нижчого до вищого, від простого до складного. Осягнення розвитку, його вираження здійсню­ється за допомогою універсального методу філософії діалектики.

Розгляд діалектики бажано розпочати від античного розуміння діалектики як "діалогу" ("веду бесіду" (Сократ), як логічної операції розподілу та поєднання понять, до розробки ідеалістичної діалектики в німецькій класичній філософії. Основну увагу слід акцентувати на системі принципів, законів і категорій діалектики, розроблених у філософії Г.В.Ф. Гегеля.

39

Діалектичне мислення - це мислення "другої рефлексії", де проявляє себе діалектична логіка із її складовими та принципами. До останніх належать такі: принцип тотожності мислення та буття, принцип єдності рефлексії та руху, принцип зв'язку всього з усім, принцип тотожності протилежностей, принцип збігу початку та основи певного явища чи руху, принцип збігу початку та кінця (явища, процесу), принцип діалектичного заперечення. За допомогою законів та категорій діалектики ми можемо зафіксувати та встановити послідовні правила та інструментарій застосування цих принципів.

Розглядаючи основні • закони діалектики, доцільно з'ясувати, що таке філософська категорія "закон". Основні закони діалектики слід розглядати у взаємозв'язку: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні розкриває механізм переходу із старої якості у нову; закон єдності і боротьби протилежностей розкриває джерело розвитку; закон запере­чення заперечення розкриває поступальний характер розвитку. У зв'язку із цим більш ґрунтовно потрібно зупинитися на дослідженні особли­востей кожного основного закону діалектики. Необхідно розглянути питання проте, що кількісні зміни, які відбуваються, поступово накопичуються, порушують міру і відбувається стрибок, тобто перехід від старої якості до нової, від кількісних змін до якісних.

З урахуванням того, що діалектика є методологією, логікою та теорією розвитку, необхідно визначити її роль стосовно пізнання як матеріальної, так і соціальної дійсності, а також її значення для науко­ вого пізнання. У зв'язку з цим слід з'ясувати якісну відмінність двох методів пізнання - діалектики та метафізики. Останній може виступати в різних формах: релятивізму, еклектики, софістики, скептицизму, догматизму. ,

Особливе значення діалектика має для розуміння розвитку суспільного життя. Необхідно, визначивши основні проблеми соціальної дішіектики, проаналізувати діалектичний взаємозв'язок об'єктивного та суб'єктивного в історії, взаємовідносини суспільства й природи, особистості й суспільства.

Діалектика є основою ствердження нового розуміння розвитку -взаємодії людини із системами, які саморозвиваються. Для них характерні синергетичні ефекти, принципова відкритість та незво­ротність процесів. Визнання таких особливостей розвитку зумовлює як переосмислення ставлення людини до світу, так і формування нової методології пізнання.

40

Базуючись на цих положеннях, студентам доцільно розкрити структуру діалектики: принципи, закони, категорії. Особливу увагу слід приділити проблемі методологічного значення діалектики для творчої діяльності людей, спеціалістів торговельно-економічної сфери.

Розглядаючи закон єдності і боротьби протилежностей необхідно акцентувати увагу на тому, що джерелом розвитку (саморозвитку), руху як саморуху є діалектичне протиріччя. У зв'язку з цим бажано розгля­нути провідні категорії закону, що розкривають його зміст: протилежність, протиріччя, єдність протилежностей, боротьба протилежностей тощо.

Закон заперечення заперечення передбачає розгляд діалектичного і метафізичного заперечення. Тобто, заперечення як поступального розвитку, або ж заперечення як знищення. У зв'язку із цим слід розгля­нути циклічний характер розвитку.

Рекомендуємо студентам прочитати уривок із праці Ф. Енгельса "Діалектика природи", де розглядається характеристика основних засобів діалектики на конкретних прикладах [28, с. 360-365].

Водночас рекомендуємо вивчити основні категорії діалектики: сутність і явище, необхідність і випадковість, причина і наслідок, можливість і дійсність, зміст і форма [14, 157-162; 10, 82-89].

Таким чином, діалектична теорія розвитку - це:

• визнання розвитку, який відбувається по спіралі, тобто повторює пройдені вже етапи, але на більш високому рівні ("заперечення заперечень").

• визнання внутрішніх протиріч як джерела, причини розвитку.

• визнання можливого переходу кількісних і якісних змін.

Альтернативними діалектиці теоріями розвитку є метафізика, аналектика (неотомістська концепція розвитку), синергетика, системна теорія, еклектика, релятивізм, софістика, догматизм.

Висновок. Діалектика розглядається як вміння, мистецтво оперувати філософськими категоріями в процесі теоретичної діяльності. Водночас діалектика - це наука про універсальні Закони руху і розвитку природи, суспільства та мислення.

41

особистою свободою, а отже відповідальністю за свої дії, чинить згідно з людською природою, а саме: кожна самосвідома людська одиниця прагне до внутрішнього комфорту, внутрішньої впорядкованості, гармонії. У цьому розумінні суспільство є світом самої людини, його продовженням й удосконаленням.

Після вивчення матеріалу теми студенти зможуть характеризувати основні концепції виникнення та розвитку суспільства: релігійно-філософську, натуралістичні концепції, марксистську концепцію, культурологічну, суб'єктивістську й волюнтаристську, теорію техноло­гічного детермінізму.

Аналіз цих концепцій дає можливість зробити висновок, що умовою й запорукою виживання людини у XXI ст. може стати консенсус і соціальна гармонія, які, зазвичай, неможливі без розбудови гро­мадського суспільства і правової держави.