12. Яку назву мала філософія, що захищала християнство від критики

античних мислителів?

1. схоластика;

2. діалектика;

3. позитивізм;

4. апологетика;

5. містика.

13. Що Г.В.Ф. Геї ель вважав джерелом розвитку?

1. людський розум;

2. протиріччя;

3. божественний розум;

4. закони природи;

5. діяльність людини.

14. У чому вбачали просвітителі причину соціального зла та пороків?

1. "невігластво - є причиною всіх пороків";

2. свобода та справедливість;

3. рівність всіх перед законом;

4. людський розум;

5. культура та освіта.

15. Що вважали джерелом історичного прогресу просвітителі?

1. абсолютну монархію і дворянство;

2. догматизм та релігійний фанатизм народу;

3. класову боротьбу;

4. науку, мораль, освіту, виховання;

5. релігію, церкву, інквізицію.

16. У чому Г.В.Ф. Гегель вбачає роль діалектики?

1. діалектика - мистецтво діалогу;

2. діалектика - мистецтво індукції;

3. діалектика - мистецтво дедукції;

4. діалектика - діалог культур;

5. діалектика - метод і теорія пізнання.

17. У чому Р. Декарт вбачає критерій істини? '

1. істиною є лише те знання, яке не викликає сумнів;

2. істиною є лише те знання, яке перевірено досвідом;

3. істиною є лише тс знання, яке збігається з предметом пізнання;

4. істиною є лише те знання, яке отримано із Священних текстів;

5. істиною є лише те знання, яке є запозиченим у схоластиці.

18. До якого напряму можна віднести філософію л.Фейєрбаха?

1. об'єктивний ідеалізм;

2. пантеїзм;

3. антропологічний матеріалізм;

4. суб'єктивний ідеалізм; '

5. трансцендентальний ідеалізм.

19. Яке знання І. Кант визначає як апріорне?

1. знання, отримане людиною в процесі дедуктивних роздумів;

2. знання, отримане людиною в процесі індукції;

3. позадосвідне знання, яке отримано людиною із попереднього пізнання;

4. знання, отримане людиною досвідним шляхом;

5. вроджене знання, тобто дане людині початково.

20. Як розглядали просвітителі природний стан суспільства?

1. байдужість і апатія всіх членів суспільства;

2. мир та згода між всіма людьми, які є від природи егоїстами;

3. у природному стані люди володіють необмеженими правами та свободою;

4. взаємодія та взаємодопомога всіх людей, які від природи є егоїстами;

5. співпраця всіх заради суспільного блага.

72

73

V. Список рекомендованої літератури Основний

1. Аристотель. Метафизика. Кн. І (гл. І-ІУ) // Сочинения: В 4 т. - Т, 1. -М.: Мьісль, 1975.-550 с.

2. Гегель Г. Философия истории. - СГІб.: Наука, 2000. - 408 с.

3. Дакарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямувати свій розум і відшуковувати істину в науках. - К.: Тандем, 2001. - 104 с.

4. Кант І. Критика чистого розуму. - Сімф/. Реноме, 1998- 528 с.

5. Маркс К. Передмова. До критики політичної економії. - Зібр. тв. -Т. 13-М.:Политиздат, 1975.-496 с.

6. Роттердамский Е. Похвала Глупоті. Домашні бесіди / Пер. з латин. -К.: Основи, 1993.-319 с.

7. Сартр Ж. П. Зкзистенциалнзм - зто гуманизм // Сумерки богов. - М.: Политиздат, 1989.-398 с.

8. Сковорода Г. Кольцо. Дружеский разговор о душевном мире /7 Повне зібр. тв. у 2-х т. -Т. 1.-К.: Наук, думка, 1972. - 359 с.

9. Юркевич П. Серце та його значення в духовному житті людини // Вибране. - К.: Абрис, 1993. -400 с.

10. Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія: Підручник в 2 ч. - Ч.І. Історія розвитку філософської думки. - К.: Альтерпрес, 2002. - 464 с; Ч.П. Актуальні проблеми сучасності. - К.: Альтерпрес, 2002. - 480 с.

10. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. - М.: Гардарики, 1999. - 448 с.

10. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і допов. - Л: Новий Світ - 2000, 2005. 506 с.

11. История философии: Учебник/ Ч.С. Кирвель, А.А. Бородич, У.Д. Розенфельд и др.; Под. ред. Ч.С. Кирвеля. - 2-е изд., испр. -Мн.: Новое знание, 2001. - 728 с.

10. Касьян В.І. Філософія: Навч. посіб. - К.: Знання, 2004. - 406 с.

10. Подольська С.А. Кредитно-модульний курс філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: Навч. посіб. - Вид. 2-ге, перероб. та допов. - К.: Центр навч. л~ри, Інкос, 2006. - 624 с.

11. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Надольного. - К.: Вікар, 2001.,-457 с.

12. Философия: Учеб. для вузов/ Под общ. ред. В.В. Миронова. М.: Норма, 2005. -928 с.

74

Додатковий

Аристотель. Никомахова зтика // Аристотель. Соч. в 4 т. - М.:

Мьісль, 1983.-Т.4.-830 с.

Валуйский О.О. Практикум з філософії. - К.: ВЦ КНТЕУ, 2003. - 243 с.

Вебер М. Протестантская зтика и дух капитализма // Ивано-Франковск:

Ист-Вио, 2002. - 352 с.

Всемирная знциклопедия: Философия XX век / Гл. науч. ред. и сост.

А.А. Грицанов. - М.: Харвест, Современньш литератор, 2002. - 976 с.

Всемирная философия. XX век/ Авт.-сост. А.П. Андриевский. - Мн.:

Харвест, 2004. - 832 с.

Гегель Г. Наука логики. - М.: Мьісль, 1999. - 1072 с.

Данилевский Н.Я. Россия и Європа. - М.: Книга, 1991. - 574 с.

Декарт Р. Метафізичні розмисли. - К.: Юніверс,2000. - 300 с.

Джеймс У. Воля к вере: Пер. с англ. - М.: Республика, 1997. - 431 с.

История философии: Знциклопедия. - Мн.: Интерпрессерішс,

Книжньїй Дом, 2002. - 1376 с. - (Мир знциклопедий).

Енгельс Ф. Діалектика природи. Вибрані твори в 9 т. - І

Політвидав. України, 1990. - 748 с.

Манхейм К. Диагноз нашего времени: Пер. с нем. и ані і М

Юрист, 1994. - 700 с. (Лики культури).

Кун Т. Структура научньїх революций. - К.: Порт-Роя м, .!<и) І

Лосев А.Ф. Философия, мифология, культура. М: ГІОЛИТИ1ДП

1990.-655 с.

Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М Пр«Г|

1990.-366 с.

МілльД.С. Про свободу: Ессе/Пер. сангл.-К,: Основи, !0()| її

НицшеФ. ТакговорилЗаратустра.-СПб.: Азбука-клаапк !00.1 І Ібі

Новейший философский словарь: 3-є изд., испр. Мн І нижнмМ

Дом.2003.

Ортега-и-Гассет. Что такое философия? - М.: Наука, 1491 401 І

Тойнбі А. Дослідження історії. - Т. 1 / Пер. ч ані и І

1995. -614 с.

Тоффлер Е. Третя хвиля. - К.: Вид. дім "Всесвіт", 2000 І

Філософський енциклопедичний словник / Іи< ми

ім. Г.С. Сковороди НАН України. - К.: Ґенеза, 100 І

Франк С.Л. Духовньїе основьі общества. М. |»і

511 с. (Мьіслители XX в.).

75