Тема 4. Онтологія. Філософське розуміння світу

Під час вивчення цієї теми насамперед потрібно звернути увагу на типи онтології: реалізм (матеріалізм), спіритуалізм (ідеалізм), а також сутність моністичних, дуалістичних і плюралістичних концепцій. У зв'язку з цим необхідно прослідкувати витоки онтологічного розуміння світу в історико-філософській традиції; в античній філософії,, натурфілософські концепції філософії Відродження та Нового часу, з'ясувати сутність пантеїстичних теорій [10, с. 37^43].

Потрібно зрозуміти, що буття як одна з головних категорій філософії має різні структурні рівні організації матерії: неорганічний, органічний, соціальний, які перебувають у взаємозв'язку та взаємо­залежності.

33

Вивчення проблеми бутгя слід розпочати з розподілу: жива (органічна) й нежива (неорганічна) природа. Це дасть змогу зрозуміти специфіку бутгя людини у світі "другої природи", тобто як сукупної реальності: єдності природи та людини, матеріального та духовного. Для цього потрібно проаналізувати форми життєвого світу людини: природний світ, соціальний світ, духовний світ. Необхідно згадати матеріал, раніше вивчений, про буття людини в світі у філософії екзистенціалізму (екзистенціальна онтологія), про ієрархію буття у філософії неотомізму (від неживої матерії до Бога, у якому сутність й існування збігаються).

Під час вивчення сутності буття філософи базуються на мате­ріальній й духовній діяльності людини, осмислюючи її не лише за допомогою категорії "буття", але й "небуття", "існування" тощо. Ось чому є потреба більш Грунтовно зупинитися на з'ясуванні змісту найбільш універсальних філософських категорій, таких, як "дійсність", "реальність".

Розкриваючи питання форми буття та їх специфіку необхідно розглянути такі питання: буття речей, процесів, станів природи (в тому числі й іншої природи); буття людини серед інших речей світу; буття соціального (індивідуальне і суспільне буття); буття ідеального.

Особливу увагу слід приділити аналізу буття у сучасній науковій картині світу. Вирішальну роль в оформленні наукової картини світу відіграють фізика, хімія, біологія, антропологія, науковознавство та філософія. Найважливішими характеристиками буття в їх розумінні виступають динамічне, системно-ієрархічне, багаторівневе (мікро-, макро-, мегарівні), еволюційно-демонстративне [12, с. 277-279].

Особливе місце повинен зайняти > аналіз доктрини філо­софського матеріалізму: матерії як субстанції, матерії як об'єктивної реальності, що дасть змогу залучити дані сучасної науки про будову матерії, її основні форми, ієрархічність її структури та різноманітність світу. Розглядаючії матерію, необхідно зазначити, що це є філософська категорія для відображення об'єктивної реальності (гносеологічний аспект), а не сама реальність. Це означає, що філософське розуміння матерії відрізняється від природничонаукового. Тобто, не можна зводи­ти філософське розуміння матерії до конкретних фізичних видів її існування. Цим займаються природничі науки.

Важливо приділити увагу розгляду питання атрибутів матерії, якими є рух, простір і час. Більшого розуміння цих складних питань

34

можна досягти, звернувшись до історико-філософського досвіду: показати, як ці питання вирішувалися в античній філософії, у наукових відкриттях І. Ньютона, А. Ейнштейна, сучасній науці.

Розглядаючи категорію "рух" (як спосіб існування матерії), слід акцентувати увагу на тому, що він є невід'ємним атрибутом матерії, тому не існує у відриві від матерії. У зв'язку з цим потрібно детально зупинитися на розгляді взаємозв'язку "руху" і "спокою"; проаналізувати різні форми руху: механічний, фізичний, хімічний, біологічний, соці­альний; зазначити властивості руху: об'єктивність, абсолютність, вічність, суперечливість [10, с. 54-65; 14, с. 134—144].

Натежну увагу потрібно приділити з'ясуванню основних форм буття матерії простору й часу. Потрібно порівняти метафізичний підхід до взаємозв'язку простору й часу і діалектичний. Зокрема, потрібно звернутись до поглядів І. Ньютона, що розриває між собою матерію, простір, час (метафізичний підхід) і А. Ньютона, який розглядає простір-час в нерозривній єдності, взаємозалежності (діалектичний підхід).

Також необхідно зупинитися на розгляді структурних характе­ристик простору як форми буття матерії, що характеризується три-мірністю (довжина, ширина, висота) та часу, що протікає від минулого через сучасність у майбутнє. Більш грунтовно необхідно розглянути різні форми буття часу і простору: час календарний, біологічний, соціальний.