Ситуаційні завдання

1. Визначити план річного обсягу реалізації продукції, якщо за рік планується виробити товарної продукції 10000 м³ , залишок нереалізованої продукції на кінець звітного року - 500 м³, запланований залишок нереалізованої продукції на кінець року - 300 м³. Оптова ціна підприємства за 1 м³ продукції - 25 грн.

2. Розрахувати щомісячні витрати на рекламу (рекламний бюджет) підприємства-виробника за наступними даними:

-середня вартість однієї сторінки реклами у газетному виданні – 510 грн.; підприємство планує розміщати свою рекламу у недільних випусках;

- галузеве міністерство планує проведення спеціалізованої виставки, організаційний внесок за участь у якій – 5000 грн.;

- вартість однієї хвилини рекламного часу на обласному телевізійному каналі – 12100 грн.; підприємство уклало договір з рекламним відділом каналу на показ рекламного роліку 5 разів на тиждень;

- публікація у журналі "Контракти" – 1100 грн.

Питання для самоконтролю

1. Яку роль відіграє планування збуту продукції у системі планування діяльності підприємства?

2. Чому прогнозування збуту – розділ плану, найбільш тісно пов’язаний із законами ринку?

3. Які напрямки досліджень охоплює комплекс маркетингу?

4. З чого починається робота з організації збуту?

5. Що розуміють під детермінантами попиту? Назвіть основні детермінанти попиту.

6. Чому асортиментна політика є найважливішим параметром впливу на збут?

7. За допомогою яких методів здійснюється аналіз асортиментного портфеля?

Теми для підготовки доповідей і рефератів

1. Матриця Бостонської консультаційної групи. Переваги і недоліки.

2. Матриця Мак-Кінсі. Переваги і недоліки.

3. Роль реклами у формуванні збуту. Особливості планування реклами.

Бібліографічний список

[6,13,14,18,21,24]

Тема 4: Виробництво продукції

Мета заняття: засвоєння нового матеріалу, закріплення і систематизація знань про особливості планування виробництва продукції за наявності одного “вузького місця” та за наявності декількох “вузьких місць”

План вивчення теми

1. Структури та показники виробничої програми.

2. Альтернативні плани випуску продукції.

3. Планування виробництва продукції за наявності одного “вузького місця”.

4. Планування виробництва продукції на наявності декількох “вузьких місць”.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчення цієї теми слід розпочати з визначення поняття виробничої програми.

Оптимальна виробнича програма – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.

Треба звернути увагу на показники, за допомогою яких можна обчислити оптимальний план виробництва продукції.

Особливу увагу слід приділити вивченню особливостей планування виробництва продукції за наявності одного чи декількох “вузьких місць”.

У програму необхідно включити обсяги продукції, що задовольняють умовам:

(4.1)

де М^Е - потужність вузького місця.

Планування продуктової програми з одним вузьким місцем дозволяє максимізувати прибуток доти, поки попит зовсім не еластичний щодо зміни цін. У противному випадку необхідні альтернативні розрахунки для різних комбінацій цін і обсягів продукції.

Скласти програму з максимальною сумою покриття при наявності декількох вузьких місць дозволяють тільки методи, застосування яких при розрахунку альтернативних програм дозволить врахувати межі завантаження потужностей (вузькі місця).

Для цих розрахунків найчастіше застосовуються імітаційне моделювання на простих аналітичних моделях (розрахунок балансу потужностей, матричні моделі) або методи лінійного програмування.

Інформаційна цінність результатів подібних розрахунків для керівництва дуже висока, тому що дозволяє оцінити з погляду прибутку:

• альтернативні за структурою програми;

• альтернативні розміри партії;

• альтернативні варіанти використання матеріалів;

• альтернативні (з погляду витрат часу) використання засобів виробництва;

• альтернативні ціни придбання і реалізації.

Оптимальну по результаті програму при наявності декількох вузьких місць можна визначити за допомогою методів лінійного програмування.

При плануванні продуктової програми при заданому потенціалі методами лінійного програмування цільова функція може бути задана функцією сум покриття, причому виходять з постійних сум покриття на одиницю продукту.

У стандартній моделі лінійного програмування цільова функція й обмеження по збуті і постачанню можуть включатися в якості перемінних в абсолютні або відносні показники обсягів продукції.

(4.2)

Обмеження по збуту:

(4.3)

Обмеження по виробництву:

(4.4)

Обмеження по постачанню:

(4.5)

Умови не заперечності:

(4.6)

де СП - загальна сума покриття;

Ц, - ціна;

И - перемінні витрати;

С, - сума покриття для продукту;

Х - обсяг збуту = обсяг виробництва;

h - індекс матеріалів;

i - індекс виду продукту;

j - індекс виду потужностей»

в - коефіцієнт використання потужності;

1 - коефіцієнт використання матеріалів;

М - потужність виробничої ділянки;

Сбmах - максимальний обсяг збуту;

CБmin - мінімальний обсяг збуту;

СНmax - максимальний обсяг постачання.

Таким чином, комплекс критеріїв лінійного програмування з економічної точки зору являє собою ніщо інше як аналіз сум покриття по кожному вузькому місцю.