Posobie_1_chast2_Excel

Значно більш могутнім у порівнянні з Подбором параметра засобом рішення рівняння, а також досить ефективним інструментом рішення оптимізаційних задач є програмна надбудова Поиск решения.

Рішення задачі за допомогою надбудови Поиск решения складається з декількох етапів:

1.На обраному робочому листі необхідно задати комірки, що будуть призначені для збереження перемінних розв'язуваної задачі

2.Задати комірку, що містить формулу цільової функції розв'язуваної задачі.

3.Заповнити комірку для формул «складних» обмежень.

4.Виконати команду меню Сервис - Поиск решения.

5.Заповнити параметри діалогового вікна Поиск решения: адресу комірки цільової функції (цільової комірки), тип оптимізації (шукати максимум чи мінімум), адреси комірок з перемінними.

6.Задати систему обмежень, для чого використовується кнопка Добавить (група Ограничения). Після її натискання викликається допоміжне діалогове вікно, у поля якого вводяться адреси або значення, що утворюють вираження для умови, що накладається на перемінні розв'язуваної задачі. Систему обмежень надалі можна редагувати. Для цього служать кнопки

Изменить і Удалить.

7.Натиснути кнопку Выполнить, після чого буде здійснена процедура пошуку рішення, за результатами якої виводиться повідомлення про знайдене рішення (чи про неможливість його знайти).

Побудова діаграм

Діаграми в Microsoft Excel створюються на підставі даних, що розміщені на листі. В разі зміни даних діаграми змінюються також. Для створення діаграми найзручніше використовувати Майстер Діаграм та виконувати його вказівки. Діаграму можна створювати на окремому листі Робочої книги, а можна вставляти до потрібного листа певної книги Excel.

Для цього спочатку виділіть мишкою числові дані та підписи до них. Це не обов’язково, але таким чином можна прискорити процес побудови діаграми.

Побудова діаграми складається з 4 -х етапів.

Етап перший – Тип діаграми. На цьому етапі необхідно обрати один з можливих типів діаграм. Спочатку оберіть його у вікні Тип. Після вибору якогось типу в правому вікні Вид з’являється зображення різних видів діаграм цього типу. Натисніть на ліву кнопку мишки, обираючи бажаний вид діаграми, а потім натисніть на кнопку “Далее”. Після цього почнеться другий етап. Якщо

150

Ви побажаєте змінити тип діаграми, то можна буде повернутися до попереднього етапу, натиснувши кнопку “Назад”.

Етап другий – Джерело даних (Источник данных).

Якщо перед викликом Майстра діаграм, Ви виділили дані для побудови діаграми, то в полі Диапазон вже записані їх адреси. Натисніть на кнопку Свернуть/Развернуть в цьому полі. Вікно Майстра щезне і можна буде перевірити або змінити виділений діапазон, орієнтуючись на зображену діаграму.

Оберіть один з перемикачів Ряды в строках або Ряды в столбцах. Подивіться, як змінюється при цьому зовнішній вигляд діаграми. Вкладка Ряд дозволяє видалити ряд даних або добавити новий. Можна задати підписи для рядів по вісям, причому можна у відповідному полі вказати адресу комірки з потрібним текстом, а можна просто ввести текст.

Етап третій – Параметри діаграми.

Зараз можна визначити Заголовки (назву діаграми та її вісей), Лінії сітки (основні та проміжні), Підписи даних (обрати їх вигляд або не підписувати дані зовсім), можна додати до діаграми Таблицю початкових даних та Легенду, вказати місце її розташування.

Етап четвертий – Розміщення діаграми.

Оберіть лист, на якому буде розташована діаграма, та натисніть кнопку “Готово”.

Майстер діаграм можна використовувати й для зміни існуючих діаграм. Для цього треба спочатку виділити діаграму, тоді в меню з’явиться пункт Діаграма, в якому можна обрати будь-яку з його команд.

Можливості для внесення змін до діаграми надає й панель інструментів Діаграми, яка з’являється після виділення діаграми. Якщо ця панель відсутня, її можна додати за допомогою пункту меню Вид/Панель нструментів/Діаграми або натиснути на ліву кнопку мишки, коли вона знаходиться на будь-якій панелі інструментів, і обрати пункт Діаграми.

Щоб виділити будь-який елемент діаграми, достатньо натиснути на ліву кнопку мишки, коли вона знаходиться на ньому, або використати список Елементи діаграми панелі інструментів Діаграми. Його можна розкрити та обрати потрібний елемент. Якщо двічі натиснути на ліву кнопку мишки на якомусь елементі діаграми, то активізується сам елемент, та ще й вікно Формат для обраного елемента. Вкладки цього вікна містять параметри, що характеризують виділений об’єкт.

151

Функції посилань та масивів:

=ВПР(параметри)

=ВЫБОР(параметри)

=ТРАНС(параметри)

Пошук значення у вказаному стовпчику масиву за наданим значенням у відповідному рядку Пошук значення у масиві за наданим індексом Транспонування масиву

Функції перевірки властивостей та значень:

=ЕТЕКСТ(параметр) ИСТИНА, якщо параметром є текст =ЕЧИСЛО(параметр) ИСТИНА, якщо параметром є число =ЕПУСТО(параметр) ИСТИНА, якщо параметром є порожнє значення =ЕНЕТЕКСТ(параметр) ИСТИНА, якщо параметром є не текст

Література: [1], [4], [5], [6], [7], [8], [11], [12], [13], [16], [19], [21], [22], [23], [25], [26].

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 5. МЕРЕЖЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Вивчення теми № 11” Комп’ютерні мережі” передбачає такі форми навчання, як лекція, та самостійна робота студентів: вивчення конспекту лекції, робота з підручником та іншими джерелами інформації, а також відповіді на контрольні запитання. У програмі дисципліни відображені основні питання лекції, які студенти повинні вивчити під час аудиторних занять, працюючи над підручником, виконуючи практичні завдання в поза аудиторний час, знаходячи матеріали у мережі Інтернет.

При вивченні теми „Комп’ютерні мережі” слід зазначити, що комп'ютерною мережею називається сукупність взаємозалежних через канали передачі даних комп'ютерів, що забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і колективним використанням ресурсів мережі: апаратних, програмних і інформаційних. Основна мета мережі – забезпечити користувачам мережі потенційну можливість спільного використання ресурсів комп'ютера.

Локальні мережі можна розглядати як мережі розподілу ресурсів, глобальні мережі – мережі передачі даних, що забезпечують єдиний інформаційний простір. Обчислювальні мережі з'явилися результатом еволюції комп'ютерних технологій.

152

Продуктивність, надійність, керованість, розширюваність, прозорість – основні вимоги, пропоновані до сучасних обчислювальних мереж;

Основним напрямком розвитку інтегрованості обчислювальних мереж є стандартизація мереж, їхніх елементів і компонентів. Найважливіший етап у розвитку мереж – поява стандартних мережних технологій типу Ethernet, що дозволяють швидко й ефективно поєднувати комп'ютери різних типів. Використання мереж надає наступні можливості: поділ дорогих ресурсів, удосконалення комунікацій, поліпшення доступу до інформації, волю в територіальному розміщенні комп'ютерів.

Базові компоненти локальної комп'ютерної мережі включають комп'ютери, комунікаційне устаткування, операційні системи, мережні додатки. Для підключення одного ПК до іншого потрібно пристрій спряження, що називається мережним адаптером (мережним модулем, мережною картою). Він вставляється у вільне гніздо материнської плати. Найбільш розповсюдженими є

Ethernet, Toking Ring. Раніше використовувалися також LANtastic, ARCnet.

Як засоби комунікації найбільше часто використовується кручена пара, коаксіальний кабель і оптоволоконні лінії. При виборі типу кабелю враховуються наступні показники: вартість монтажу й обслуговування, швидкість передачі інформації, безпека передачі даних, обмеження на величину відстані передачі інформації без додаткових підсилювачів (репіторів).

Мережне програмне забезпечення, що підтримує функціонування мережі і забезпечує організацію послуг мережі і доступ користувача до цих послуг, реалізується мережною операційною системою.

Функціональні можливості мережі визначаються тими послугами, що вона надає користувачу. Для реалізації кожної з послуг мережі і доступу користувача до цієї послуги розробляється програмне забезпечення. Як приклади послуг і відповідно серверів можна назвати: файловий сервер, сервер друку, сервер електронної пошти, комунікаційний сервер.

Усі пристрої, що підключаються до мережі, можна розділити на три функціональні групи – сервери мережі, робочі станції, комунікаційні вузли.

До комунікаційних вузлів мережі відносяться наступні пристрої: повторювачі, комутатори (мости), маршрутизатори, шлюзи. У мережах для з'єднання абонентів використовуються три методи комутації: комутація каналів, комутація пакетів і комутація повідомлень.

При побудові мереж застосовуються лінії зв'язку, що використовують різне фізичне середовище: телефонні і телеграфні проводи, підвішені в повітрі, мідні коаксіальні кабелі, мідні кручені пари, волоконно-оптичні кабелі,

153

радіохвилі.

Для класифікації мереж використовують різні ознаки. Найчастіше мережі поділяють на типи по територіальній ознаці, хоча на відміну від глобальних мереж, де основною задачею є передача інформації з комп'ютера на комп'ютер, у локальних мережах основною задачею є спільне використання пристроїв, файлів і інших ресурсів.

Метод доступу – це набір правил, що визначає використання каналу передачі даних, що з'єднує вузли мережі на фізичному рівні. Найпоширенішими методами доступу в локальних мережах перерахованих топологий є Ethernet, Token–Ring, Arcnet, реалізовані відповідними мережними платами (адаптерами).

У комп'ютерних мережах ідеологічною основою стандартизації є багаторівневий підхід до розробки засобів мережної взаємодії. Формалізовані правила, що визначають взаємодію мережних компонентів сусідніх рівнів одного вузла, називаються інтерфейсом. Інтерфейс визначає набір сервісів, наданий даним рівнем сусідньому рівню. Формалізовані правила, що визначають послідовність і формат повідомлень, якими обмінюються мережні компоненти, що лежать на одному рівні, але в різних вузлах, називаються протоколом.

Ієрархічно організований набір протоколів, достатній для організації взаємодії вузлів у мережі, називається стеком комунікаційних протоколів.

Відкритою системою може бути названа будь-яка система, що побудована відповідно до загальнодоступних специфікацій, що відповідають стандартам. Модель OSI стандартизує взаємодія відкритих систем. Вона визначає сім рівнів взаємодії: прикладний, представницький, сеансовий, транспортний, мережний, канальний, фізичний.

Ethernet – най розповсюджена на сьогоднішній день технологія локальних мереж. У широкому змісті Ethernet – це ціле сімейство технологій, що включає різні фірмові і стандартні варіанти, з яких найбільш відомі Ethernet DIX, IEEE 802.3, Fast Ethernet, Gigabit Ethernet. Майже усі види технологій Ethernet

використовують один метод середовища передачі даних – метод випадкового доступу CSMA/CD, що визначає вигляд технології в цілому.

Важливим явищем у мережах Ethernet є колізія – ситуація, коли дві станції одночасно намагаються передати кадр даних по загальному середовищу. Можливість чіткого розпізнавання колізій обумовлена правильним вибором мережі, зокрема дотримання співвідношення між мінімальною довжиною кадру і максимально можливим діаметром мережі. На характеристики продуктивності

154

мережі велике значення робить коефіцієнт використання мережі, що відбиває її завантаженість. При значенні цього коефіцієнта понад 50 % корисна пропускна здатність мережі різко падає через ріст інтенсивності колізій, а також збільшення часу чекання доступу до середовища.

Для логічної структуризації мережі застосовуються мости і їхні сучасні приймачі – комутатори і маршрутизатори. Логічні сегменти, побудовані на основі комутаторів, є будівельними елементами більш великих мереж, поєднуваних маршрутизаторами.

Комутатори – найбільш швидкодіючі сучасні комунікаційні пристрої, вони дозволяють з'єднувати високошвидкісні сегменти без зменшення пропускної здатності міжсегментного трафіку.

Складена мережа (internetwork чи internet) – це сукупність декількох мереж, називаних також підмережами (subnet), що з'єднуються між собою маршрутизаторами. Організація спільної транспортної служби в складеній мережі називається міжмережною взаємодією (internetworking).

У функції мережного рівня входить: передача пакетів між кінцевими вузлами в складених мережах, вибір маршруту, узгодження локальних технологій окремих підмережей.

Маршрут – це послідовність маршрутизаторів, що повинна пройти пакет від відправника до пункту призначення. Задачу вибору маршруту з декількох можливих вирішують маршрутизатори і кінцеві вузли на основі таблиць маршрутизації.

Найважливішим напрямком стандартизації в області обчислювальних мереж є стандартизація комунікаційних протоколів. Найбільш популярними є стеки: TCP/IP, IPX/SPX, NetBIOS/SMB, DECnet, SNA, OSI.

Найбільше поширення для побудови складених мереж останнім часом одержав стек TCP/IP. Стік TCP/IP має чотири рівні: прикладний рівень, основний рівень, рівень міжмережних взаємодій, рівень мережних інтерфейсів.

Стік Novell складається з чотирьох рівнів: канального, котрий не визначається власним стеком Novell , мережного, який представлений протоколом типу IPX; транспортного, на якому працює протокол надійної передачі даних SPX; прикладного, на якому працює протокол NCP, що підтримує файлову службу і службу друку, а також протоколи SAP і NDS, що виконують службові функції по пошуку в мережі поділюваних ресурсів.

Література: [4] – [6], [8], [9], [11] – [15], [17], [18].

155

Питання для самоконтролю

1.Що називається комп'ютерною мережею? Яке основне призначення комп'ютерної мережі?

2.Перелічіть задачі, для рішення яких необхідно використовувати комп'ютерні мережі? Наведіть приклади використання мереж у фінансовоекономічної діяльності.

3.Назвіть основні етапи розвитку мережних комунікацій.

4.Які сучасні тенденції розвитку обчислювальних мереж?

5.Які вимоги відносяться до сучасних обчислювальних мереж?

6.Охарактеризуйте властивості мережі: продуктивність, надійність, керованість, розширюваність, прозорість.

7.Що таке пропускна здатність мережі?

8.Чим у сьогодення забезпечується безпека мережі?

9.Що таке масштабування мережі?

10.Назвіть основні напрямки стандартизації обчислювальних мереж.

11.Які переваги роботи в мережі підприємства?

Вивчення тем №11-12 ”Комп’ютерні мереж ”,”Застосування Internet

в економіці” передбачає такі форми навчання, як лекції, практичні заняття та самостійну робота студентів: вивчення конспекту лекції, робота з підручником та іншими джерелами інформації, а також відповіді на контрольні запитання. У програмі дисципліни відображені основні питання лекції, які студенти повинні вивчити під час аудиторних занять, працюючи над підручником, виконуючи практичні завдання в поза аудиторний час, знаходячи матеріали у мережі Інтернет.

При вивченні теми „Комп’ютерні мережі” слід зазначити, що Internet являє собою міжнародну комп'ютерну «мережу мереж», яка діє на основі співробітництва і об’єднує самих різних користувачів, у тому числі державні організації, підприємства, корпорації, навчальні заклади, бібліотеки, лікарні, приватних осіб т.ін. За допомогою Internet можна одержати доступ до величезного обсягу інформації, що включає в себе законодавчі, інструктивні матеріали, урядові документи, наукові праці, тексти книг, журналів і газетних статей, радіопередачі, фільми, медичні довідники, електронні дискусійні групи, бібліотечні каталоги, програми навчання у ВНЗ, рецепти, ігри, рішення

156

Верховного суду, програмне забезпечення комп'ютерів, календарі спортивних подій, прогноз погоди, біографічні довідки, фотографії, зроблені з космосу, слова пісень тощо.

На сьогоднішній день у світі існує більш 700 мільйонів комп'ютерів, 85% із них об'єднані в різні інформаційно-обчислювальні мережі від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж типу Internet, FidoNet, FreeNet і т.ін. Всесвітня тенденція до об'єднання комп'ютерів у мережі обумовлена рядом важливих причин, таких як прискорення передачі інформаційних повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, одержання і передача повідомлень (факсів, E-Mail листів, електронних конференцій тощо) не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого одержання необхідної інформації з будь-якого місця земної кулі, а так само обмін інформацією між комп'ютерами різноманітних фірм виробників, які працюють під різним програмним забезпеченням. Такі величезні потенційні можливості, що несе в собі обчислювальна мережа, і той новий потенційний підйом, який при цьому відчуває інформаційний комплекс, а так само значне прискорення виробничого процесу не дають нам право ігнорувати і не застосовувати їх на практиці.

Не існує якої-небудь однієї організації, яка б володіла або управляла мережею Internet або контролювала б її. Ця функція виконується завдяки злиттю зусиль незалежних мереж.

Мережі-учасники можуть очолюватися президентами або керівниками, однак не існує єдиного керування мережею Internet. У даний час великий вплив на майбутнє Internet робить Internet-суспільство - організація з добровільним членством, ціль якої – сприяти глобальному обмінові інформацією за допомогою Internet-технологій.

Існує цілий ряд некомерційних організацій, які забезпечують функціонування Internet, розробляють стандарти та сприяють досягненню консенсусу.

Серед них слід виділити:

-Internet-суспільство (ISOC) - головна організація Internet;

-рада по архітектурі Internet (IAB) - стандарти закордонної технології;

-робоча інженерна група з Internet (IETF) - удосконалювання рівня технологій;

-робоча дослідницька група з Internet (IRTF) - дослідження у сфері майбутнього Internet;

-корпорація Internet з виділених імен і номерів (ICANN) - управління системою назви доменів і присвоєння протокольних номерів в Internet;

157

- VeriSign (у минулому Network Solutions) - перший реєстратор доменів і донині менеджер центральної бази даних.

Користувачі Internet висловлюють свої думки про те, як має працювати Internet у IETF. IETF збирається три рази на рік для обговорення оперативних і технічних проблем Internet. Якщо проблеми заслуговують на особливу увагу, IETF створює спеціальну робочу групу. Робоча група підготовлює доповідь або рекомендації, які можуть бути добровільно прийняті IETF, або спрямовані IAB на предмет затвердження їх як стандартів.

Історія Internet

Справжню хронологію Internet можна відраховувати з кінця 50-х років. Урядове рішення в результаті якого і з'явилася перша глобальна мережа було прийняте в 1958 році. Internet став «побічним ефектом» одного з воєнних проектів. Америка, яка очікувала основну масу ракет з боку СРСР, створила систему раннього оповіщення NORAD (North American Aerospace Defence Command). Система NORAD вийшла дуже великою. Її було потрібно комп’ютеризувати, а комп'ютери об'єднати в єдину розгалужену мережу. Вартість системи NORAD вимірялась десятками мільярдів доларів. У рамках такого бюджету кілька мільярдів були використані для створення глобальної комп'ютерної мережі, яка обробляла інформацію зі станцій спостереження. Мережа системи NORAD не довго залишалася внутрішньовідомчою. Відразу після запуску почалося підключення до неї служб керування авіаційними польотами, спочатку підключалися військові авіаслужби, але вже з середини 60-х років активно йшло підключення цивільних авіаційних служб. Мережа неухильно розширювалася і розвивалася, вона вбирала в себе метеорологічні служби, служби контролю стану злітних смуг аеродромів та інші системи, як військові, так і цивільні. Так вийшло, що задовго до створення проекту ARPANET, у США вже діяла глобальна комп'ютерна мережа Міністерства оборони. Перша черга системи NORAD була довершена в травні 1964 року і перед Пентагоном постала проблема розробки такої архітектури глобальної Мережі, яка б не виходила з ладу навіть у випадку враження одного або кількох вузлів. Для експериментів з комп'ютерною системою була обрана глобальна мережа, яка містить кілька вузлів, що працюють у хитливому середовищі - університетські комп'ютери й обчислювальні центри наукових організацій. Так народилася мережа ARPANEТ.

Довгий час Internet залишався долею фахівців. Обмін технічною документацією і повідомленнями електронної пошти – це все-таки не зовсім те,

158

що потрібно рядовому споживачеві. Революційний розвиток Internet почався тільки після 1993 р. зі збільшенням у геометричній прогресії кількості вузлів і користувачів. Приводом для революції стала поява служби World Wide Web (WWW), заснованої на користувальницькому протоколі передачі даних HTTP і на особливому форматі представлення даних – HTML. Документи, виконані в цьому форматі, одержали назву Web-сторінок. Одночасно з уведенням концепції WWW була представлена програма Mosaic, що забезпечувала відправлення запитів і прийом повідомлень у форматі HTML. Ця програма стала першим у світі Web-браузером, тобто програмою для перегляду Webсторінок. Після цього робота в Internet перестала бути долею професіоналів. Internet перетворився в розподілену по мільйонах серверів єдину базу даних, навігація в якій не складніша, ніж перегляд звичайної мультимедійної енциклопедії.

Сьогодні Internet – це великий комплекс, який включає в себе локальні мережі й автономні комп'ютери, поєднані між собою будь-якими засобами зв'язку, а також програмне забезпечення, що убезпечує взаємодію всіх цих засобів на основі єдиного транспортного протоколу TCP та адресного протоколу IP.

Корисні сайти: http://www.wn.ru/internet/index.html – новини Internet.

http://subscribe.ru/catalog/inet.news.estat – Internet у цифрах і фактах.

159